Українською - КАРПАТИ.INFO - відпочинок в Карпатах і не тільки По-русски - КАРПАТЫ.INFO - отдых в Карпатах и не только English - KARPATY.INFO - Traveling in the Carpathians and around Deutsche - KARPATY.INFO - Reisen in den Karpaten und Umgebung  
КАРПАТИ.INFO - відпочинок в Карпатах і не тільки - головна сторінка
 
КАРПАТИ.INFO/Західна Україна:
• Зверніть увагу !


• У блозі про регіон
«Вівці, мої вівці…»
«Вівці, мої вівці…» Коли полинути думками в Карпати, обов’язково уявляєш собі яскраво-зелену полонин[....]
Що робити в горах у міжсезоння?
Більшість планують відпустку влітку або взимку, вважаючи осінь і весну “несезоном”. Але в Карпатах є[....]
ТОП-10 маловідомих місць Західної України, які варто відвідати
Проект “Вражаюча Україна” оприлюднила ТОП-10 маловідомих місць у Західній Україні, які д[....]
Кінь-гуцулик – абориген Карпатських гір
Пам’ятаєте казку про коника-горбоконика? Маленький, спритний, розумний, він не раз виручав гос[....]
Рава-Руська та її околиці
На прикінці серпня представники Karpaty.info побували на екскурсії, організованій спілкою екскурсово[....]

 

Українські Карпати

[Дерево регіону]

Карпати — гірська система, розташована у східній частині Центральної Європи, на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччини, Румунії, Сербії та Австрії. Простягаються від околиць Братислави до Залізних Воріт на 1500 км, утворюючи опуклу дугу, що замикає собою Середньодунайську рівнину.

Українські Карпати — частина гірської системи Східних Карпат (які поділяються на Зовнішні Східні Карпати та Внутрішні Східні Карпати) на Заході України. Їхня довжина від верхів'їв річки Сян до витоків річки Сучава становить 280 км, а ширина — понад 110 км. Пролягають територією Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Площа гірських масивів Українських Карпат становить понад 24 тис. км². Гірські хребти, розділені поздовжніми улоговинами та розмежовані глибокими поперечними долинами, простягаються, переважно, з північного заходу на південний схід.

Рельєф:

Абсолютні висоти гірської системи коливаються від 120–400 м біля підніжжя гір до 500–800 м у міжгірних улоговинах та 1500–2000 м вздовж основних хребтів. Усі найвищі вершини — Говерла (2061 м, найвища точка України), Бребенескул (2032 м), Піп Іван Чорногорський (2028 м), Петрос (2020 м), Гутин Томнатик (2016 м), Ребра (2001 м) — зосереджені на масиві Чорногора, розташованому на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Орографічно Українські Карпати поділяються наступним чином:

Клімат:

Кліматичні умови Українських Карпат, незважаючи на їх відносно невелику площу, надзвичайно різноманітні. Основним фактором диференціації є різка зміна абсолютних висот: від 150 м до 2061 м. Разом з висотою змінюються термічний режим і режим зволоження. Клімат більшої частини Українських Карпат характеризується великою кількістю опадів і високою вологістю повітря, значною тривалістю морозного періоду, порівняно низькими температурами повітря і ґрунту. У цілому клімат Українських Карпат помірно континентальний, теплий, з циклонічними та антициклонічними вторгненнями атлантичного повітря.

Пересічна річна температура повітря в Українських Карпатах становить +5...+7°С, а на найвищих гірських масивах — Чорногорі, Свидовці, Гринявських горах — до +4°С і менше. Навіть в умовах низькогір'я річні температури повітря не перевищують +7°С. На одних і тих самих висотах температура повітря над південно-західними схилами Карпат дещо вища, ніж над північно-східними. Пересічна річна кількість опадів у Карпатах коливається в межах 800-2000 мм і більше. Максимальна кількість випадає влітку, мінімальна — взимку і навесні. Значно підвищені над рівнем моря гірські масиви і високі вершини гір отримують щорічно понад 1500 мм опадів. Найбільше опадів зафіксовано в околиці села Руська Мокра (2238 мм) на Закарпатті. Відносна вологість повітря у Карпатах висока, дні (у квітні-жовтні) з відносною вологістю нижчою від 30% тут бувають дуже рідко.

За рахунок атмосферних процесів у високогір'ї Українських Карпат формується клімат Прикарпаття, де сформувалися три основні кліматичні райони:

  • Північно-західний — до міста Стрий, з найбільш "атлантичним" помірно теплим кліматом: зими тут теплі (середня температура січня -3,9°), літо прохолодне (середня температура липня +17°). Район найбільш зволожений — 700 мм опадів на рік;
  • Центральний — до міста Коломия, з теплим кліматом: середньорічні температури повітря вищі, а опадів менше — в середньому 700 мм;
  • Східний — до міста Чернівці, з дуже теплим, але менш зволоженим кліматом: за рік тут випадає менше 600 мм опадів, середня температура січня становить -4,8°, а липня — +18,8°.

Прикарпатське передгір'я також ділиться на три райони:

  • Північно-західний, до міста Болехів, найбільш зволожений, з м'якою зимою і нежарким літом;
  • Центральний, до міста Косів, з більш континентальним і менш вологим кліматом;
  • Південно-східний, до містечка Берегомет, з найбільш континентальним кліматом.

Клімат Закарпаття помірно континентальний, він формується значним сонячним випромінюванням та південно-західними вітрами. З півночі регіон захищений горами від холодних арктичних повітряних мас. Улітку середня температура повітря становить +21 °C, а взимку −4 °C.

Водні ресурси:

У Карпатах протікає надзвичайно багато річок, струмків і потічків. Загальна їх кількість понад 31 тисячу, а довжина річкової мережі становить 46,5 тис. км. Всі вони належать до Чорноморського басейну, Головний європейський вододіл проходить трохи північніше від Карпат.

Насиченість території Українських Карпат річками є найбільшою в Україні, що у 4-7 разів перевищує аналогічні показники інших регіонів держави. Головні річки Карпатського регіону — Тиса, Прут, Сірет (басейн Дунаю), Дністер та їхні притоки. Близько 500 річок належать до категорії середніх та малих річок, а решта (понад 30 тис.) — струмки, потічки, періодично діючі водотоки. У підніжжях і на схилах гір знаходиться незліченна кількість джерел (буркутів, чуркал, шипотів) і криничок, з яких постійно витікає вода. Часто такі джерела слугують витоком річок. Більшість великих карпатських річок є придатними для організації сплавів та інших видів водного туризму.

На Закарпатті, яке займає площу 12,8 тис. км², протікає 9429 річок, сумарна довжина яких 20631 км. Але річки здебільшого малі: середня довжина річки 2 км. Лише 152 річки мають довжину понад 10 км і тільки 4 річки — понад 100 км: Тиса (201 км), Латориця (159 км), Уж (113 км) та Боржава (112 км).

На Прикарпатті, зокрема в Івано-Франківській області, яка займає 13,9 тис. км², знаходиться 8321 річка, переважно як і на Закарпатті більшість водотоків мають невелику довжину, кількість річок з довжиною понад 10 км — 155, понад 100 км — 4 (Дністер, Прут, Лімниця і Свіча). У Львівській області карпатські річки представлені річкою Дністер та її правими притоками: Стрий, Опір, Свіча, Тисовець та інші. Дністер бере початок на горі Розлуч (біля села Середа), а його притоки Опір та Стрий — на горі Явірник. У межах Львівської області у басейні Дністра налічується 5728 річок, серед яких більшість протікає у Карпатському регіоні.

У Чернівецькій області є 4494 річки і струмки загальною довжиною 7641 км, головні серед них — Дністер, Прут, Сірет, Черемош.

Річки і струмки Карпат здебільшого чисті, їхні води мають сприятливі санітарно-біологічний та кисневий режими, гідрохімічні й мікробіологічні показники, малий ступінь сапробності (гнилісність). Річкова вода має малу мінералізацію — 0,15-0,65 г/л, переважно гідрокарбонатно-кальцієвого типу. Середньомісячна температура води взимку 0,5-3,0 °С, влітку 12-20 °С. Часто вода відповідає питним якостям, тому її вживають для пиття.

В Українських Карпатах знаходиться багато мальовничих озер, серед яких і найвисокогірніше озеро України — Бребенескул (1801 м над рівнем моря, гірський масив Чорногора, біля підніжжя гори Гутин Томнатик). До найцікавіших карпатських озер можна віднести такі:

Озеро
Висота над рівнем моря
Локалізація
Бребенескул
1801 м
масив Чорногора (підніжжя г. Гутин Томнатик), Рахівський р-н
Брецкул (Брескул)
1750 м
масив Чорногора (пд-зх схил г. Брецкул), Рахівський р-н
Несамовите
1750 м
масив Чорногора (східний схил г. Туркул), Рахівський р-н
Верхнє
1628 м
масив Чорногора, Рахівський р-н
Драгобратське
1600 м
масив Свидовець (північий схил г. Близниця), Рахівський р-н
Герешаска (Догяска)
1577 м
масив Свидовець (пд-зх схил г. Догяска), Рахівський р-н
Нижнє
1515 м
масив Чорногора (на пн-сх від г. Шурин-Гропа), Рахівський р-н
Марічейка
1510 м
масив Чорногора (на пн-сх від г. Шурин-Гропа), Рахівський р-н
Апшинець
1487 м
масив Свидовець, Рахівський р-н
Ворожеська
1460 м
масив Свидовець, Рахівський р-н
Озірце
1000 м
масив Внутрішні Ґорґани (пн-сх схил г. Гропа), Міжгірський р-н
Синевир
987 м
с. Синевирська Поляна
Ворочівське
700 м
с. Ворочеве, Перечинський р-н
Синє
600 м
масив Синяк, на північ від с. Синяк
Липовецьке
526 м
масив Тупий (біля с. Липовець), Хустський р-н
 

Популярними екскурсійними об'єктами у Карпатах є численні водоспади. Перелік деяких з них ми подаємо у таблиці нижче:

Водоспад
Висота падіння
Локалізація
Манявський
16 м
біля с. Манява
Великий і Малий Гук
15 м і 2 м
Косівський р-н, с. Шепіт
Женецький
15 м
7 км від с. Татарів
Лужківський
14 м
Косівський р-н, с. Великий Рожин
Прутський
14 м (висота найвищого каскаду)
Яремчанська міська рада, на східному схилі г. Говерла
Шипіт
14 м
с. Пилипець
Дзембронські (Смотрицькі)
10 м (висота найвищого каскаду)
5 км від с. Дземброня
Воєводин
9 м
біля с. Тур'я Поляна
Бухтівецький
8 м
Надвірнянський р-н, біля с. Букове
Пробій
8 м
м. Яремче
Салатручіль
8 м
6,5 км від с. Бистриця
Кам'янка
7 м
біля с. Кам'янка
Кам'янецький (Синевир)
6 м (висота найвищого каскаду)
с. Синевирська Поляна
Яворівський Гук
6 м
Косівський р-н, с. Яворів
Гуркало
5 м
6 км від с. Корчин
Сріблясті
5 м і 3 м
с. Шешори
Черник
5 м і 2,5 м
Надвірнянський р-н, с. Черник
Лумшорські
4 м (водоспад Давір)
с. Лумшори
Скакало
4 м
3,5 км від смт Чинадієве
 

Українські Карпати багаті мінеральними водами, на основі яких в багатьох місцях регіону сформувалися бальнеологічні курорти. Мінеральні води типу "Нафтуся" поширені смугою в південно-західній частині Івано-Франківської області в межах Богородчанського, Верховинського, Долинського, Косівського, Надвірнянського районів. У результаті гідрогеологічних досліджень у межах регіону виявлено понад 60 водопунктів мінеральних вод цього типу. Із них активно використовуються лише вода "Горянка", родовище якої розташоване в селі Новий Мізуньта "Гута" в селі Гута. На території передгірської частини Львівщини існує понад 25 джерел, з яких витікають 10 різновидів мінеральних вод, зокрема сульфідні: "Трускавецька" і "Нафтуся". Навколо цих джерел сформувалися три великі українські бальнеологічні курорти Моршин, Трускавець і Східниця. Закарпаття одна з найбагатших на джерела мінеральних вод областей України, їх тут близько 350. На території гірської частини Чернівецької області також багато мінеральних вод, найвідоміші з яких — "Буковинська" (Сторожинецький район) та "Зеленчанка" (Путильський район)

Флора і фауна:

Флора Українських Карпат дуже багата і різноманітна у своєму видовому складі. Тут росте близько двох тисяч видів вищих рослин. В основному рослинний покрив представлений середньоєвропейськими широколистяними лісами, які становлять близько 35% усієї флори: бук лісовий або звичайний, граб звичайний, дуб звичайний і скельний, липа серцелиста, клен, явір; з трав'яних: переліска багаторічна, арум плямистий, астранція велика, білоцвіт весняний та ін. Значну роль у флорі (близько 30%) відіграють тайгові євро-сибірські форми, такі як ялина європейська, ялина гірська, смерека біла, яловець сибірський та інші. До списку Світової спадщини ЮНЕСКО віднесені Букові праліси Карпат, які становлять надзвичайну цінність як взірець недоторканих природних комплексів помірних лісів. Ці ліси репрезентують найзавершеніші й найповніші екологічні моделі, де відображено процеси, що відбуваються в чистих та мішаних лісостанах за різноманітних природно-кліматичних умов. Понад 70% території цього об'єкта розташовані в Україні, решта — у Словаччині.

Карпатські високогір'я представлені аркто-альпійськими видами рослин (18%) — верба трав'яниста і туполиста, дріада восьмипелюсткова, гірчак живородний, осока волосовидна, анемона нарцисоцвіта, нечуйвітер альпійський. На недоступних скелястих обривах росте альпійський едельвейс. Також в Українських Карпатах зустрічаються представники понтичної (степової) флори: ковила периста, або волосиста, костриця борозниста, півники угорські; посланці північно-балканського (гвоздики скупчені, шафран Гейфеля та банатський, омег банатський) і кримсько-кавказького рослинного світу. Більше 2% загального флористичного складу становлять ендемічні види, що ростуть лише в Східних Карпатах (рододендрон карпатський, медунка Філярського, молочай карпатський, щавель карпатський та інші).

У фауні Українських Карпат переважають представники лісового комплексу. Зустрічаються олень благородний, заєць, лисиця, вовк, ведмідь бурий, кіт лісовий, рись, куниця, видра, дика свиня, борсук, білка. Серед ендеміків: білка карпатська, полівка снігова. З птахів — тетерук, орябок, дятел строкатий і чорний, синиця чорна і чубата, лелека чорна, орел, беркут, шишкар ялиновий, змієїд, багато співочих перелітних птахів. Плазунів і земноводних у горах не багато видів: саламандра плямиста, тритон карпатський, полоз лісовий, ящірка живородна, жаба прудка і квакша. У швидких гірських річках водиться форель.

Природно-заповідний фонд Українських Карпат:

Відносна частка заповідних територій в Українських Карпатах становить майже 13%. Це втричі більший показник, ніж у середньому на території України. Природні комплекси Передкарпатської височинної та Закарпатської низовинної лісо-лучної фізико-географічних областей охоплені заповідним режимом лише на 5%, а Вулканічно-Карпатської — менше, ніж на 3%. Заповідні об’єкти Передкарпатської височинної фізико-географічної області охоплюють охороною менше 5% її площі, а в межах Буковинського Передкарпаття, заповідні об’єкти займають близько 4,4% площі.

ТОП-10 пам'яток природи:
Історична довідка:

Найдавніші сліди заселення людьми карпатського регіону належать до епохи ранього палеоліту (понад 1 млн. років тому). Лише у Закарпатській області відомо близько 60 пам’яток давнього кам'яного віку, найвизначніша з яких — багатошарова стоянка біля села Королево на давній терасі. Біля берегів Дністра у Чернівецькій області наприкінці минулого століття були розкопані стоянки древніх людей Молодове і Кормань. Багато знахідок, які належать до періоду середнього палеоліту (мустьє) виявлено в північно-східних передгірських районах (на території сучасних Львівської та Івано-Франківської областей).

У VI столітті територія сучасного українського Прикарпаття та Закарпаття, за свідченням більшості істориків, була заселена білими хорватами, а згодом тут починали осідати інші слов'янські племена. Наприкінці Х століття, коли князь Володимир повністю завершує об'єднання всіх руських земель (Перемишль, Червенські міста, Закарпатська Русь та інші), Карпатський край увійшов до складу Київської Русі. У 1144 році на цих територіях утворилося Галицьке князівство, а легендарний Данило Галицький у ХІІІ столітті утворив Галицько-Волинське князівство, яке стало наймогутнішим слов'янським державним об'єднанням того часу. Після смерті короля Данила ці землі століттями ділили між собою Польща, Австрія та Угорщина. До 1804 року частина території карпатського краю входила до складу Угорського королівства. З 1569 по 1795 рік північно-східне Прикарпаття належало до територіальних володінь Речі Посполитої. З 1804 по 1867 рік Буковина і Закарпаття увійшли до складу Австрійської імперії. Під час революційних подій у 1848–1849 роках буковинське населення брало участь у низці селянських повстань, які очолював "народний месник" Лук'ян Кобилиця (в той час його обрали депутатом австрійського парламенту). У 1848 році тут було скасовано панщину, що сприяло піднесенню національно-культурного руху українського населення, який особливо посилився після утворення у 1869 році товариства «Руська Бесіда» у Чернівцях. У 1867—1918 роках землі Буковини, Закарпаття і Прикарпаття увійшли до складу Австро-Угорської імперії.

З початком Першої світової війни австро-угорське військове командування створило в Стрию, що на Львівщині, легіон Українських Січових Стрільців (УСС), який діяв на території Прикарпаття і зробив значний вклад в українське державотворення. Після розпаду Австро-Угорської імперії, у 1919 році представники ужгородської, хустської і пряшівської рад утворили Центральну Народну Руську Раду і проголосили об'єднання Закарпаття з Чехословаччиною. В той час північні землі карпатського краю увійшли до складу Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), а згодом після проголошення Акту Злуки 22 січня 1919 року — до Української Народної Республіки (УНР). З 1938 по 1939 рік на території сучасного Закарпаття існувало незалежне державне формування Карпатська Україна (Підкарпатська Русь), але з початком Другої Світової війни відбулася її угорська окупація. З 1939 року на зміну нацистській окупації, на Західну Україну приходить радянська: спочатку СРСР встановлює панування на Прикарпатті; у 1940 — на Буковині; у 1944 — на Закарпатті. Під час Другої Світової війни на території сучасного карпатського регіону велася боротьба Української Повстанської Армії (УПА) проти нацистської і радянської окупацій. З 1991 році після розпаду Радянського Союзу землі карпатського краю — невід'ємна частина України. Усі історичні епохи і події залишили на території Українських Карпат багату і різноманітну культурно-історичну спадщину.

ТОП-10 історичних та архітектурних пам’яток:
ТОП-10 найцікавіших музеїв:
Туризм:

Українські Карпати щороку стають все більш популярним місцем відпочинку як для українських, так і для іноземних туристів. Природно-кліматичні умови та історико-культурна спадщина регіону створюють можливості для більшості сучасних видів туризму. Місцевий туризм має ще багато слабких сторін, які не дають йому конкурентно прирівнятися до прийнятих у розвинутих країнах світу стандартів. Але постійне збільшення туристичних потоків та інвестування у місцевий бізнес стимулюють розвиток туристичної індустрії у кращу сторону, що в свою чергу впливає як на покращення соціально-економічних умов життя місцевого населення, так і на зростання економічних показників у Карпатському регіоні в цілому.

Карпатський регіон пропонує туристам досить широкий перелік гірськолижних курортів з якими ви можете ознайомитися у розділі "Гірські лижі" на нашому сайті. Для тих, хто хоче відпочити та оздоровитися — створена база бальнеологічних курортів у Карпатському регіоні. Більше інформації про заклади для проживання, харчування, розваг, туристичні та транспортні послуги тощо ви знайдете через пошукову систему нашого каталогу.


Західна Україна, дерево регіону




Бене (1) · Берегове (46) · Боржава (11) · Велика Бийгань (1) · Великі Береги (1) · Геча (1) · Дийда (6) · Квасово (3) · Косонь (3) · Яноші (7)
Бронька (1) · Ільниця (1) · Імстичово (2) · Іршава (1) · Осій (4)
Великий Бичків (1) · Ділове (1) · Драгобрат (22) · Кваси (10) · Кобилецька Поляна (3) · Лазещина (23) · Луг (1) · Луги (2) · Рахів (9) · Розтоки (5) · Ясіня (23)
Вовчий (2) · Ганьковиця (2) · Голубине (1) · Павлово (1) · Поляна (44) · Свалява (11) · Солочин (15) · Уклин (1) · Яківське (4)
Драгово (1) · Велятин (1) · Вишково (1) · Нижнє Селище (2) · Хуст (5) · Шаян (9)


Бурштин (1) · Галич (9) · Крилос (5)
Косів (26) · Космач (13) · Кути (2) · Люча (1) · Пістинь (3) · Прокурава (2) · Річка (2) · Рожнів (1) · Розтоки (2) · Смодна (1) · Старий Косів (1) · Старі Кути (3) · Стопчатів (1) · Тюдів (2) · Черганівка (2) · Шешори (27) · Яблунів (1)


Буськ (9) · Красне (1) · Олесько (4)
Борислав (6) · Дережичі (1) · Довге (1) · Дрогобич (17) · Лішня (2) · Нагуєвичі (1) · Опака (2) · Рибник (2) · Східниця (52) · Трускавець (28)
Жидачів (3) · П'ятничани (1) · Руда (1) · Ходорів (2)
Перемишляни (1) · Свірж (1) · Унів (1)
Кульчиці (1) · Самбір (9) · Чуква (1)


Бережани (13) · Жуків (1)
Біла (1) · Тернопіль (15)


Хотин (8)

 

• Реклама
• Дії зі сторінкою
 KARPATY.INFO facebook page 
 KARPATY.INFO twitter Tweet this link 
 google +1 
 друкувати
• Реклама

 

© 2005-2014 karpaty.info
Передрук інформації можливий лише з дозволу адміністрації сайту.