Золочівський район

Розташований у східній частині Львівської області. Поверхня району хвиляста, північна частина належить до Малого Полісся, на півдні — пасма горбів, що мають назву Вороняки та Гологори, середня висота яких біля 400 м. Південний схід перетинає Верхньобузьке пасмо Подільської височини, яка є складовою частиною Головного Європейського вододілу. Велику площу району займають ліси.

Золочівщина віддавна славилася гончарством. У наш час давні традиції чорнодимленої кераміки збереглися в селах Гавареччина та Шпиколоси.

Активне заселення місцевості почалося ще в XI-VI ст. до н. е. племенами Висоцької культури. Завдяки вигідному розташуванню на перетині важливих торгових шляхів регіон особливо активно розвивався в часи Київської Русі. Свідченням цього є велика кількість городищ, знайдених археологами, найважливішою пам’яткою з яких є городище Пліснесько біля села Підгірці, яке згадується в "Слові о полку Ігоревім".

Під час світових воєн регіон був ареною військових дій, через що зазнав значних руйнувань. Найбільші бої точилися в 1944 р., коли радянські війська оточили німців і українську дивізію "Галичина" (так званий "Бродівський котел"). Тут загинуло кілька тисяч українців з обох сторін.

Район має свою святиню — Святу гору ("Малий Почаїв") з джерелом, що розташована між селами Білий Камінь, Ушня та Гавареччина.

Золочів — батьківщина автора державного гімну Iзраїлю Нафталі Герц Iмбера. У Підлиссі народився поет, громадський діяч, один із зачинателів українського національно-культурного відродження в Галичині — Маркіян Шашкевич.

Броди є батьківщиною відомого польського письменника-романтика Юзефа Коженьовського (1797-1863) та австрійського письменника, випускника Бродівської гімназії Йозефа Рота (1894-1939). Родом звідси також мати Зиґмунда Фройда — Амалія Натансон.

Район відомий завдяки замкам "Золотої підкови" — популярного туристичного маршруту Львівщиною. Але в районі є багато інших цікавих місць і пам'яток. Давно минула слава таких галицьких містечок, як Сасів (свого часу відомий у Європі бальнеологічний курорт і центр виробництва паперу), Глиняни (колишній центр ткацтва), Поморяни, Гологори та інші.

У районі є два заводи мінеральних вод — cаме тут розливають "Карпатську джерельну" та "Добру воду".

більше