Закарпатська область розташована на південному заході України. На півночі межує з Львівською, на сході з Івано-Франківською областями України, на півдні з Румунією, на південному заході з Угорщиною, на заході зі Словаччиною, на північному заході з Польщею.
Адміністративний центр — місто Ужгород.
У національному складі переважають українці: на північному заході — етнічні групи бойків і лемків, на сході — гуцули. Проживають також угорці, росіяни, румуни, словаки, німці, цигани — всього понад 30 національностей.
Близько 80% території краю займають гори, утворюючи з південного заходу на південний схід Вододільний хребет, Ґорґани, Свидовець, Чорногору, Полонинський хребет, Рахівський масив, Вулканічні Карпати. На Чорногірському хребті знаходиться гора Говерла (2061 м), яка є найвищою точкою області й України. Закарпаття з іншими регіонами сполучають Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали висотою від 931 до 1014 м н. р. м. Південно-західна частина області зайнята Закарпатською низовиною (100-120 м н. р. м.).
На території області протікає 9429 річок і потоків. Найдовша річка — Тиса (ліва притока Дунаю). Її протяжність у межах області — 240 км. Найбільші притоки — Боржава, Ріка, Теребля, Тересва. Наступні за величиною річки Латориця й Уж впадають у річку Бодрог. В області є 137 природних озер, в основному льодовикового та загатного походження, найбільше з них — Синевир.
Корисні копалини області: залежі поліметалів, аллунітів, перлітів, цеолітів, липарітів, значними вважаються запаси кам'яної солі Солотвинського родовища; ведеться видобуток каолінів, виявлено 13 родовищ карбонатної сировини (мармуровий вапняк, доломіт, мармур). Виявлено та досліджено понад 360 різних за хімічним складом та лікувальними властивостями джерел мінеральних вод.
На території Закарпатської області поблизу села Ділове Рахівського району знаходиться географічний центр Європи.
Клімат на Закарпатті помірно-континентальний, і слово «помірний» у цьому терміні відповідає дійсності. Тут всього не забагато і не замало: сонця влітку, снігу взимку, а у міжсезоння погода намагається не робити вибриків у вигляді затяжних дощів. На рівнині повітря впродовж року прогрівається більше, ніж у горах. Середня температура липня становить +20°С, а січня – -4°С. Загалом клімат значно тепліший, ніж в інших районах України, розміщених на тій же широті.
Перша згадка про життя людей на території Закарпаття стосується періоду раннього палеоліту (бл. 1 млн. рр. до н. е.). У III ст. під тиском римлян з долин Сірету і Пруту сюди переселилися карпи — одне з фракійських племен. На думку багатьох вчених, від назви цього племені й отримали назву Карпати.
Історія Закарпаття є складовою частиною історії України, але має цілий ряд особливостей, які позначилися на економічному, політичному й етнічному розвитку краю. Займаючи важливе географічне положення на південних схилах Українських Карпат, Закарпаття, що в різні часи мало назву «Угорська Русь», «Карпатська Русь», «Підкарпатська Русь», «Закарпатська Україна», до середини XX ст. входило до складу Угорського королівства, Австрійської Габсбурзької монархії, Чехословацької республіки, Хортистської Угорщини. Через це Закарпаття є дуже своєрідним регіоном України, маючи свій діалект, свою кухню й інші місцеві особливості.
Жителі інших регіонів України часом плутають Закарпаття з Прикарпаттям, вважаючи, що його населення має дещо радикальні націоналістичні погляди. Реальна картина є зовсім протилежною цьому стереотипу. Закарпатці славляться своєю гостинністю та мультикультурністю. Тут можна почути російську, українську, угорську, румунську й інші мови, які часом змішуються, утворюючи колоритну місцеву говірку. А з гостями краю завжди будуть намагатися знайти порозуміння, переходячи на їхню мову (з почутого від обслуговуючого персоналу одного з санаторіїв: «Ми вивчимо будь-яку мову, нехай тільки іноземці до нас приїздять»).
Закарпаття — батьківщина всесвітньо відомих художників Ігоря Грабара, Адальберта Ерделі, Йосифа Бокшая, Федора Манайла, Андрія Коцки. Родом звідси композитор Дезидерий Задор, Степан Мартон, Євгеній Станкович, співачка Гізела Ципола та багато інших митців.
Найвисокогірніше місто — Рахів. Середня його висота становить 820 м н. р. м. Цьому місту належить ще один рекорд — найбільший перепад висоти між вулицями становить 600 м: від найнижчої (400 м) до найвищої (1000 м).
Найвище розташована конструкція — п’ятиметрова стела, встановлена 1996 р. на г. Говерла, де розміщено державні символи — синьо-жовтий прапор і тризуб.
Найдовший тунель — залізничний на відрізку Скотарське–Бескид довжиною 1747 м, споруджений ще 1887 р.
Найдовший віадук — залізничний міст на відтинку Воловець–Бескид, споруджений в середині 80-х рр. XIX ст., має висоту 33 м і довжину 270 м.
Найвище розташована спортивна споруда — гірськолижна база «Драгобрат» на однойменній полонині (1450 м н. р. м.) неподалік смт Ясіня. Унікальність цього місця у великій кількості снігу. Щороку лижний сезон тут починається в грудні, а закінчується в травні.
Найвисокогірніше озеро — Бребенескул, що розташоване на схилах гір Гутин-Томнатик і Бребенескул на висоті 1801 м; площа — 4 км2, максимальна глибина — 2,8 м.
Найбільше гірське озеро — Синевир у Міжгірський район. Площа — 7 га, глибина — до 24 м. У народі його називають «Синє око», «Морське око», «Карпатська Ріца». Сильний землетрус, а можливо, багатовікові вивітрювання викликали обвал скель, які і загатили долину гірського потоку й утворили озеро на висоті 989 м н. р. м.
Долина нарцисів, що біля міста Хуста — єдине рівнинне місце в Україні, де в природних умовах ростуть білосніжні нарциси вузьколисті. На вигляд вони дуже нагадують садові, але квітки більші й досягають іноді 10 см у діаметрі.
Поблизу села Мала Уголька Тячівського району, в долині річки, є незвичайна скеля Кам’яна брама, яка становить собою своєрідний карстовий міст у мармуризованих вапняках юрського періоду, де карстові процеси проклали прохід завширшки 10 м і заввишки 3 м.
Рекордсменом серед дерев за висотою можна вважати модрину європейську в Рахові. Коли її зрубали у віці 140 років, вона мала висоту 54 м.
Головне застереження стосується часу. Офіційно Закарпаття живе за київським часом, а насправді — за європейським (його називають місцевим або «місним»). Тому не дивуйтеся, почувши «шість Києва» або «п’ять місного» — у перекладі мовою жителів решти України це означає шосту годину.
Якщо ви плануєте відвідувати сільські музеї, то радимо зателефонувати і домовитися наперед, адже працівник у таких закладах, як правило, один, і він не завжди може бути на місці.
Побачивши на магазинах продовольчих товарів вивіску «АВС» мандрівники можуть подумати, що це назва мережі місцевих міні-маркетів. Насправді «АВС» в Угорщині називають невеликі універсальні магазини, тож це можна вважати загальною назвою. Цілодобові магазини є лише в деяких містах, найчастіше їх можна знайти на АЗС «ОККО», «WOG» та інших.
Мережа залізниць і автомобільних шляхів забезпечує добре сполучення області з багатьма районами країни та з сусідніми державами. В Ужгороді є аеропорт.