Потелич

Старовинне поселення Телич, перша згадка про яке датується 1262 роком.

У 1492 р. вже місто Потелич отримало магдебурзьке право. Важко повірити, що теперішнє село було одним із ремісничих центрів. Тут працювали гончарні майстерні, вироби яких славилися далеко за межами краю, фаянсова фабрика, гути (плавильні), броварня, гуральня, ткацькі майстерні та ін.

Потелич знаменитий своїми пам'ятками дерев'яної архітектури.

На увагу туристів заслуговують також гора Городище — місце розташування давнього Телича та цвинтар німецьких вояків, які полягли у Другій світовій війні.

Версія походження назви:

Славилось село добрими господарями, що сіяли хліб, робили вино, ліпили горці, розводили худобу. І виділявся серед них один, той, що дуже любив худобину, а вона йому платила багатством і повагою від людей. Була в його отарі теличка, яка, як собака, лащилась до господаря і ходила з ним крок в крок.
Одного разу погнав слуга отару за село. Коли повертався назад, відбилася ця теличка від корів і забрела в ріку воду пити, а на тому місці вир крутився. От і закрутив вир теличку, та пішла вона під воду. Біжить слуга додому і кричить: "По телиці, по телиці". Довго сумував господар за улюбленицею, а тоді розчистив річку і дав їй назву Телиця, а село по її берегах назвали Потелич. Перша згадка про село зустрічається в Іпатіївському літописі.

Легенда пов'язана з Потеличем:

"Лукаві очі" або "Занепад Потелича"
Це було тоді, коли турки сунули на Україну, щоб грабувати, неволити, пустошити. Вів своє військо через Потелич страшний турецький хан. Він був височенного росту, голову мав величезну, а очі сам відкрити не міг, —то їх слуги піднімали спеціальними вилами.
Але був цей хан не тільки страшний, а й лукавий, бо коли наказував відкрити очі і подивитись на щось, то все під його поглядом никло, в’януло, гинуло, занепадало. А несли його воїни, по дванадцять з кожного боку.
От військо цього хана зупинилось в селі. Хан слухав розповідь про те, чим багате село, що тут незвичайне і цікаве. А коли йому сказали, що в селі є висока гора, що називається Городище, він наказав, щоб його винесли на цю гору. Воїни виконали наказ хана. На тій горі він наказав відкрити йому очі і глянув на село, і з того часу воно почало занепадати. На село найшла епідемія, турки і татари знищили гончарські майстерні та гуральні, і не славилось воно вже більше, та як до цього часу.

Важлива інформація:
Код для міжміського зв'язку 03252
Фотогалерея
 Церква Святого Духа (1502) з дзвіницею (XVII ст.)  Дзвіниця церкви Святого Духа (XVII ст.)  Дзвіниця церкви Св. Трійці (1593)  Один із храмів села  Панорама села  Цвинтар німецьких воїнів з капличкою
Дозвілля, екскурсії, активний відпочинок
Варто відвідати