Синевир

Перша писемна згадка про село Синевир відноситься до кінця ХVІ початку ХVІІ ст. У верхній течії верховинської річки Талабори (Тереблі) знаходилось село, оточене великими лісами, що в 1604 р. називалось Зіневер.

Село Синевир оточує гірська місцевість центральних лісистих Карпат. Згідно з документами село разом з лісами, розташованими навколо нього, було володінням спадкоємців Карніша і Крічфолуші. Серед землевласників згадуються і Бернат Ласко, Кун Петер, Тегза та інші. В їх володіння входили луки, пасовиська, полонини, ліси. Згідно з письмовими джерелами 1851 р. лісові багатства села складалися з прекрасного смерекового лісу. На початку ХІХ ст. почалося хижацьке винищення лісів, посилилася експлуатація верховинців — лісорубів. Торгівля лісом приносила великі прибутки. В лісовому господарстві було зайнято більше половини жителів села. Праця лісорубів та бокорашів була тяжкою і небезпечною, вимагала великих затрат фізичної сили, вміння та героїзму.

Сьогодні село відноситься до Синевирської сільської ради. Населення — майже 5 000 осіб. У червні 2010 року у селі розпочав роботу музей, у якому можна ознайомитись з макетами вузлів, споруд і пристосувань усього технологічного процесу заготівлі, сортування, зберігання і транспортування деревини у вигляді плотів-бокорів, а також побачити експонати музею лісосплаву, котрий був зруйнований повінню 1998 року.