Хотин

Хотин — одне з найдавніших міст України, у вересні 2002 р. відсвяткував своє 1000-річчя. На початку XI ст. київський князь Володимир Великий створив систему прикордонних фортець на заході й півдні своєї держави, в тому числі і Хотин. Назва міста, ймовірно, походить від дієслова "хотіти": це місце було завжди бажане для древніх поселенців, які хотіли жити у красивому і багатому краї (інші версії пояснюють походження назви міста від слов'янського імені Хотин або від імені вождя даків Котизона).

Спочатку це була невелика, збудована на місці давнього поселення дерев'яна фортеця, яка захищала від численних завойовників. Поряд з нею і одночасно з нею існувало неукріплене селище. Особливо великим населеним пунктом Хотин був в XI - XIII ст., коли він входив до складу Київської Русі. Тоді він займав територію більш як 20 га. Історики обгрунтували тезу, що замок і місто Хотин походять з самого початку XI ст. Після монголо-татарського завоювання Русі роль Хотина, як одного з найважливіших форпостів Галицько-Волинського князівства на південному заході ще більше виросла. Його укріплення охороняли важливу переправу на Дністрі і стримували грабіжницькі напади степових кочівників. Князь Данило Галицький, хоч і вимушений був підкоритися Золотій орді, не відмовився від боротьби з нею. Він посилено будував нові і укріплював старі фортеці. Виконуючи його волю, в Хотині в 40-50-х роках XIII ст. замість дерев'яних побудували кам'яні укріплення.

Наприкінці ХІV ст. Хотин увійшов до складу Молдавської держави. Воєвода Стефан III Великий значно розширив кордони фортеці. Упродовж XV-XVI ст. Хотинська фортеця була резиденцією молдавських господарів. Завдяки міцній твердині і вигідному розташуванню Хотин став центром розвитку ремесел і торгівлі, які в свою чергу сприяли розквіту культури та економіки міста. Про це, зокрема, свідчить і рукописне Хотинське Євангеліє XIV ст.

Після занепаду Молдавського князівства місто і фортеця перейшли до рук турків. Вони ще більше посилюють оборонну міць фортеці, але місцеве населення ніколи не мирилося з новими поневолювачами. Помічниками у цій боротьбі часто виступали запорозькі козаки. Так було в 1563 р., коли козаки на чолі з легендарним Дмитром Вишневецьким (Байдою) зайняли фортецю.

У 1615 р. польські війська зайняли Хотин. Після Цецорської війни 1620 р. між Польщею та Туреччиною Хотин став головним форпостом оборони від турецької навали. 9 жовтня 1621 р. султан Осман II був змушений укласти з представниками Речі Посполитої Хотинський мир. Перемога під Хотином врятувала Західну Європу від турецького вторгнення. Впродовж XVII ст. Хотин переходив з рук в руки, ним володіли і польські королі, і турецькі феодали, неодноразово місто визволяли запорозькі козаки. Підчас визвольної війни у Хотині 1650-1653 рр. перебували війська Богдана Хмельницького.

В ХVІІІ-ХІХ ст. фортеця поступово втрачає своє оборонне значення, після російсько-турецької війни 1806-1812 рр. Хотин увійшов до складу Росії і став повітовим центром Бессарабської губернії. 1856 року російський уряд скасував статус Хотинської фортеці як військового об'єкта. Саме місто протягом XIX ст. розбудовувалось на рівнинному плато за регулярним планом.

Сьогодні Хотин — одне з найбільших міст Чернівецької області, важливий промисловий, туристичний і культурний центр Буковини. У вересні 1991 р. під час свята з нагоди 370-річчя Хотинської битви було відкрито монумент на честь гетьмана України Петра Сагайдачного (скульптор В. Гамаль). З метою збереження та відновлення унікальних пам’яток в м. Хотин утворений 2000 року Державний історико-культурний заповідник "Хотинська фортеця".

Фотогалерея
Хотинська фортеця Хотинська фортеця Покровська церква (1868)Міська забудова (кін. XIX ст.)Будівля колишнього театру (1934)Міська управа (сер. XX ст.)Палац Щабельмана (сер. XIX ст.)Адміністративний будинок (кін. XIX ст.)Вілла (середина 1930-х рр.)
Музеї
Варто відвідати