Більша частина району розташована в межах Закарпатської низовини, на півночі займає частину Вигорлат-Гутинського хребта та його передгір’я. Найвищою точкою Ужгородщини є вершина Дунавка, що підіймається на 1018 м і належить до хребта Синяк. На цій території знаходиться також найнижча в регіоні точка (101 м н. р. м.) в районі с. Руські Геївці. Значну роль у формуванні рельєфу відіграють річки Тиса, Уж та Латориця. Крім того, на низовинних територіях є багато штучних каналiв, ставкiв i водосховищ.
Клімат Ужгородщини надзвичайно сприятливий для рекреації та сільського господарства. Літо починається у середині травня і закінчується у вересні. Середні добові температури повітря — 15-25°С, максимальні — 36-40°С. Зима м’яка, малосніжна, з частими відлигами. Температури коливаються від -6°С до +3°С, сильні морози бувають дуже рідко. Як свідчать археологічні знахідки, Ужгородський район у давнину був густо заселений — стоянки різних періодів, починаючи з кам’яного віку, та середньовічні поселення знайдено ледь не біля кожного села. Виявлені римські монети та ювелірні вироби свідчать про жваву торгівлю між населенням краю та римськими провінціями Паннонія і Дакія. Найдавніші слов’янські поселення, датовані VI ст., знайдено в Ужгороді та селах Галоч і Холмок. У XI-XIV ст. регіон активно освоювався угорцями, виникли села Велика Добронь, Великі Геївці, Сюрте та інші.
Землі району славляться виноградниками європейських сортів, з яких місцеві підприємства та майcтри-винороби здавна виготовляють високоякісні вина та коньяки. Ужгородщину прикрашає численна екзотична флора, нараховується понад 300 видів екзотичних рослин, серед них — сакури, магнолії, айва японська, яблуня Недзвецького, катальпа бузколиста, гімалайська сосна.
Туристам Ужгородський район пропонує середньовічні замки і костели, пам’ятки садово-паркового мистецтва, курорти з цілющими мінеральними і термальними водами, дегустаційні зали.