Перечин

Центр Перечинського району лежить в улоговині Вігорлат-Гутинського хребта, колись на місці сучасного центру було озеро. Навколо міста розташовані вершини: Висока (429 м), Кичера (662 м), Княгиня (758 м), Ясиня (654 м), Синаторія, Новосільська скеля (по 766 м).

Місто вперше згадується в угорських документах під 1399 р. Його назва походить від слів "перетин", тобто перетин доріг, або ж має значення "земля пана Перечі".

Документи 1751 року згадують дерев'яну Миколаївську церкву з двома дзвонами.

До XVIII ст. Перечин був дуже бідним селом, тут часто діяли загони опришків. Поселенню пощастило в 1890-х роках — тоді через нього пролягла гілка залізниці. Де залізниця — там промисловість: невдовзі тут відкрився тартак, на якому виготовляли шпали. Працювало там всього 38 робітників.

З 1893 р. в місті діяв лісосічний завод товариства "Байнрін". Перша приватна двоповерхова будівля з'явилася в 1906 р. Там проживала сім'я італійців Комінотто. В листопаді 1918 р. містечко було в руках у лівих, що намагалися насадити тут орадянщити населення.

В міжвоєнний період з'явилося чимало споруд, які дожили й до наших днів: житлові будинки, школа на 400 учнів, яку будували фактично всім містом.

23 вересня 1939 р. Перечином ходив так званий бубнар, який оголошував про початок мобілізації: для цього шматочку Карпат почалася Друга світова. Чоловіки містечка були направлені в Судети. Та чеська армія так і не вела бойових дій, розчавлена гітлерівською п'ятою.

У 1997 р. в центрі Перечина з'явилася каплиця з привезеною з Словаччини статуєю Богоматері.

5 червня Перечин святкує День міста.