Івано-Франківська область розташована на заході України; на північному заході межує з Львівською, на північному сході — з Тернопільською, на південному сході — з Чернівецькою, на південному заході — із Закарпатською областями. На півдні має спільний кордон з Румунією. Область утворена 4 грудня 1939 р., до 1962 мала назву Станіславська.
Обласний центр — місто Івано-Франківськ.
На території Івано-Франківщини проживають етнічні групи гуцулів і бойків.
Ландшафт характеризується великим розмаїттям. Значна частина області лежить у межах фізико-географічної зони Карпат, крайня південно-східна частина — в лісостеповій зоні. За характером рельєфу Івано-Франківська область поділяється на три частини. На півночі — Подільська височина (до 430 м). Уздовж правобережжя Дністра простягається Передкарпатське низькогір’я (Покутське низькогір’я, Войнилівська та Прилуквинська височини, Бистрицька, Калуська та Рожнятівська улоговини, Майданське низькогір’я та ін.). Майже половину території області займають Карпати. Поперечними та поздовжніми долинами вони розділені на гірські масиви й пасма південно-східного простягання — Ґорґани й Покутсько-Буковинські Карпати. На півдні області — Гринявські гори, Чивчинські гори та Чорногірський хребет, де знаходиться найвища точка України — гора Говерла (2061 м).
Клімат області помірно-континентальний. У рівнинній її частині (Передкарпаття, Подільська височина) зима м’яка, літо тепле, середня температура січня -5º, липня +19º. Період з температурою понад +10º становить 155-170 днів, безморозний період — 150-155 днів. У горах клімат значно суворіший — зі збільшенням висоти температура знижується. Зміна температури на 100 м висоти в середньому становить -0,5º. Сніговий покрив у горах триває з початку листопада до травня, товщина його з висоти понад 650 м перевищує 60 см. Серед несприятливих кліматичних явищ — зливи, град, заметілі, ожеледь, тумани, заморозки. Збираючись у поїздку в гори, обов’язково враховуйте різницю в кліматі — теплий одяг та взуття може знадобитися навіть влітку.
Територією області течуть 8586 річок. Вони належать до басейнів Дністра і Пруту. Притоки Дністра в межах області: Свіча, Лімниця, Луква, Бистриця — праві; Свір, Гнила Липа — ліві. Притоки Пруту: Черемош, Рибниця, Пістинька, Лючка — праві; Турка, Чорнява, Белелуя — ліві. Ріки в значній частині швидкоплинні, утворюють каскади й водоспади, що є цінним для водного туризму. Озер мало, серед гірських — Бребенескул, Лебедине, Несамовите.
Івано-Франківська область — одна з найбагатших на ліси в Україні. На рівнині і в передгір’ї вони становлять 30% території (переважають граб, дуб, бук), на схилах Карпать — 60% (на висоті 800-1000м – бук, ялина або смерека (діалект), ялиця біла; до 1500 м — ялина, ялиця, кедрова та гірська сосна). На висотах понад 1500 м починаються субальпійські луки (полонини).
Прикарпаття — край природних заповідників. Всього на території області 438 заповідних територій та об'єктів загальною площею 186,5 тис. га. Частина гірської території площею 503 км2 виділена в Національний природний парк "Карпатський". Він охоплює верхів’я річок Пруту та Чорного Черемошу з горою Говерлою — природні коплекси Чорногори та Горган. Завдання парку — сприяти збереженню ландшафтів, рослинного і тваринного світу, створювати відповідні умови для відпочинку та туризму, для ознайомлення з природними багатствами, культурними й історичними пам'ятками.
На Івано-Франківщині є можливості для багатьох видів туризму: культурно-історичного (Галич, Коломия, Рогатин, Івано-Франківськ), патріотичного (тури місцями бойової слави УПА, музеї, бункери), сільського зеленого, гірськолижного, кінного, водного, пригодницького тощо. До природних рекреаційних ресурсів області належать: сприятливий клімат, мінеральні води та лікувальні торфові грязі. Серед курортів — низькогірні Яремче, Татарів, Микуличин, Мислівка, Новий Мізунь, Шешори, високогірні Ворохта і Яблуниця та бальнео-грязевий передгірний курорт Черче.
Мінеральні води: у гірській частині — хлоридно-натрієві (Верховинський та Рожнятівський район райони), вздовж Чорного Черемошу — вуглецеві невисокої мінералізації, біля село Шешори — вода типу "Нафтуся"; у Передкарпатті — хлоридно-натрієві та кальціє-натрієві (Долина, Калуш, Старуня, Космач, Косів); на рівнинній частині — йодо-бромні малої мінералізації та сульфідні (Більшівці, Коршів, Городенка, Черче). Родовища торфових лікувальних грязей знаходяться у Городенківський район, Рогатинський район та Долинський район районах.
На Івано-Франківщині також розташований найвідоміший український гірськолижний курорт Буковель.
Жителям великих міст видаватиметься незвичним адміністративний устрій карпатських населених пунктів. Більшість хат у селах не має адреси — вулиці та номера будинку. Найчастіше поділ відбувається за частинами села — присілками (на Яремчанська міськрада їх називають словом-суржиком — "участки").
Ще одна особливість регіону — відзначення релігійних свят. У такі дні не функціонує більшість закладів, де потрібна ручна праця, наприклад, автосервіси. Можуть бути перебої в графіку маршрутного транспорту. Магазини та заклади харчування працюють, але часто за скороченим графіком. Цілодобові магазини є лише в більших містах, а також на АЗС "ОККО", "WOG", "Лукойл" та ін.
Івано-Франківська область має вигідне транспортно-географічне положення. Головні автомагістралі: Рогатин - Івано-Франківськ - Рахів - Мукачево (Н-0З),
Стрий - Івано-Франківськ - Коломия - Чернівці (Н-04).
Аеропорт: Івано-Франківськ.
Мережа залізниць і автомобільних шляхів забезпечує сполучення області з багатьма районами країни та з сусідніми державами.