Хустський район

Хустський район розташований у передгірській та гірській зоні серединної частини Закарпаття. Південні межі району проходять по державному кордону України з Румунією. Характерний ландшафт Хустщини: рівнинно-терасові долини річок Тиси, Тереблі та Ріки і гористі масиви, які займають до 60% території району. Звідси через розрив гірської гряди — так звані "Хустські ворота" — Тиса виносить свої бурхливі води в Закарпатську низовину і пливе далі до Дунаю, поступово набуваючи спокійного характеру. На берегах багато пляжів. Найвища точка Хустщини — гора Менчул (1501 м) на межі з Тячівським районом. Гори вкриті лісом з полонинами на високогір’ї. Загальна площа лісів району — понад 50 тисяч га.

На території району міститься "Закарпатське море" — Вільшанське водосховище та вулканічне Липовецьке озеро, розташоване у кратері давнього вулкану. Неподалік Хуста розташована унікальна Долина нарцисів — єдине рівнинне місце в Європі, де в первісному вигляді зберігся нарцис вузьколистий. У річках району водиться багато риби: форель струмко- ва, лосось дунайський, харіус, бабець, марена, головень, плітка, карась.

Хустщина є частиною Мараморощини (також Мараморщина, Мармарощина, румунською мовою Maramureş, угорською Máramaros) — історико-географічного краю у басейні річки Тиси, частина якого зараз належить Румунії. Назва походить від річки Мара і згадується вперше у грамоті 1199 р. До кінця XIII ст. була рідко заселена і служила територією для полювання угорських королів та бояр. 1329 р. угорський король подарував Хусту і Вишково (в числі 5 марамороських містечок) право коронних міст, за яким міські жителі звільнялися від влади та податків на користь місцевого феодала і запроваджувалися елементи маґдебурзького права. З XIV ст. територію колонізували українці з Галичини та румуни з Семигороду (Трансильванія). З 1385 р. Мараморощина становила адміністративний округ — жупу (комітат) у складі Угорського королівства, 1526 р. відійшла до Семигороду, а з 1733 р. перебувала у складі Австрійської імперії. Після розпаду Австро-Угорщини 1918 р. північну частину 1919 р. приєднала Чехо-Словаччина, а південну — Румунія. 1939 р. Хуст побував столицею автономного державного утворення Карпатської України.

Цікаво, що Хустщина — історична батьківщина комбайна. Хоч запатентований він був у США, але машина для механізованого збирання пшениці винайдена А. Єнковським зі села Стеблівка у 1874 р. саме на Закарпатті.

Районний центр — місто Хуст.

На території району є родовища мінеральних вод, на базі частини з них – курорт Шаян, в селі Велятино є пансіонат термальних вод. Біля села Сокирниця є велике родовище цеолітів (розвідані запаси біля 100 млн. тон) та завод з виробництва дрібнофракційного цеоліту – цінного фільтруючого і сорбентного матеріалу.

В окремих селах існують народні промисли. Особливої популярності набули вироби умільців лозоплетіння села Іза, відомі і за межами України. В селищі Вишково виготовляють сувенірну продукцію з кукурудзяного листя.

В селі Нижнє Селище працює швейцарська сироварня, де виготовляють сир без консервантів та харчових добавок за тисячолітніми альпійськими технологіями.

Село Шандрово (зараз — Олександрівка) на початку ХХ ст. було відоме на усі Карпати. Славу йому принесла невелика криниця, з якої добували ропу — дуже солону воду, що нагадувала своїм зовнішнім видом мармелад, утворений завдяки сильній концентрації солі. Раніше знаменита шандрівська криниця приносила значний дохід селу. Шляхом випаровування жителі села добували з розчину чисту сіль. Сюди ж з навколишніх країв з’їжджалися люди на возах з бочками, аби набрати в них ропи, яку потім використовували для квашення фруктів та овочів. Через великий транспортний потік Олександрівка розширила свою інфраструктуру, особливо розвинулося бондарство та солеваріння. Легендарна криниця дотепер стоїть у центрі села.

Варто відвідати:
  • Долина нарцисів
  • Михайлівська церква (1668), с. Крайниково
  • Миколаївська церква (1779); с. Данилово, N48.14383 E23.45422
  • Миколаївська церква (ХVІІ ст.), с. Сокирниця
  • Церква св. Матері Параскеви (1753), с. Олександрівка
  • Німецький водоспад на схилах гори Товстий Верх (819 м)
  • Руїни Хустського замку (ХІ-ХІІІ ст.), м. Хуст
  • Миколаївська церква (ХVІІІ ст.), м. Хуст
  • Єлизаветинський костел (ХVІ-ХV ст.),м. Хуст
  • "Бездонне" озеро вулканічного походження, с. Липовець
  • Вишківський міст (ХIII-XIV ст.)
Важлива інформація:
СлужбаАдресаТелефон
Хустська районна радавул. Карпатської Січі, 21+38 (03142) 4-35-13
Хустська міська радавул. 900-річчя Хуста, 27+38 (03142) 4-37-06
Телефонна довідка +38 (031) 991-09-11
Центральна районна лікарнявул. Івана Франка, 113+38 (03142) 4-23-44
Цілодобові аптекивул. Карпатської Січі, 51
вул. Свободи, 21
 
+38 (03142) 5-64-40
Аптекивул. Карпатської Січі, 30
вул. Львівська, 12
+38 (03142) 5-14-92,
+38 (067) 312-92-11
Поштавул. Корятовича, 10+38 (03142) 4-61-31
 
Фотогалерея
 Михайлівська церква (1688), с. Крайниково  Михайлівська церква (1688), с. Крайниково  Миколаївська церква (1779), с. Данилово  Миколаївська церква (1779) з дзвіницею , с. Данилово  Миколаївська церква (поч. XVІІ ст., 1704 р.), с. Сокирниця  Миколаївська церква (поч. XVІІ ст., 1704 р.), с. Сокирниця  Миколаївська церква (поч. XVІІ ст., 1704 р.), с. Сокирниця  Церква св. Параскеви з дзвіницею (XV ст., 1753 р.), с. Олександрівка  Церква св. Параскеви з дзвіницею (XV ст., 1753 р.), с. Олександрівка  Єлизаветинський костел (XIV-XV ст.), м. Хуст  Синагога (ХІХ ст.), м. Хуст  Новозбудована церква, с. Сокирниця  Оленяча ферма  Оленяча ферма  Оленяча ферма  Оленяча ферма  Будинок з пляшок, с. Березово  Долина нарцисів  Долина нарцисів
Готелі, хостели, кемпінги, бази відпочинку, санаторії
Садиби, приватні помешкання
Ресторани, кав'ярні, дегустації
Оздоровлення, спа, cауни, басейни
Розваги
Варто відвідати