Перлина Волині, батьківщина Дмитра (Байди) Вишневецького, засновника Запорізької Січі, першого гетьмана України (1550-1563) — Вишнівець — розташований на річці Горині, яка ділить його на стару та нову частини з відповідними назвами. У містечку проживає майже 3,5 тисячі осіб.
Письмові згадки сягають 1395 р. Тоді ж обабіч сучасного Старого Вишнівця син литовського князя Дмитро Корибут спорудив замок, залишки стін якого і костел поруч збереглися до сьогодні.
XV-XVI ст. були досить важкими для мешканців поселення через постійні набіги татар, зокрема найбільшої руйнації Вишнівець зазнав у 1494 р.
Власністю майже однойменців Вишневецьких (у польському варіанті корені назви міста і роду збігаються) поселення стало у XVI ст. Цей рід з часом ополячився.
На початку XVIІ ст. тут перебував відомий авантюрист лже-Дмитрій, картини з яким стали частиною добірки тогочасних власників і заручини якого відбулися у тутешній церкві.
У 1649 р. Вишнівець черговий раз сильно постраждав від татар: багатьох мешканців взято у полон або вбито. Після ще одного руйнівного нападу у 1672 р. король ліквідував податки на цілих 12 років.
Попри все завдяки старанням власників Вишнівець процвітав, був відомим на теренах Європи. У тутешньому палаці зупинялися майбутній імператор Павло І, король Станіслав Август. Згодом у місті також бували Микола Костомаров, Тарас Шевченко, Оноре де Бальзак.
Під час світових війн у містечку стояла більшовицька армія, перебували й війська УНР. Протягом 1940-1962 рр. Вишнівець був районним центром. Далі й до тепер входить до складу Збаразького району.
У селищі розташовані відомі далеко за межами України пам'ятки історії та архітектури.