Броди

Перша згадка про місто датується 1084 р. у "Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям". За однією з легенд назва походить від бродів, які прокладали через заболочену місцевість.

1241 р. Броди та околиці були знищені монголотатарськими ордами хана Батия. З XV ст. місцевість разом із селом Броди стає власністю польських магнатів: спочатку належить Каменецьким, потім Жолкевським, Конєцпольським, Собеським, Млодецьким, Потоцьким.

У 1584 р. місто отримало магдебурзьке право. Того ж року Станіслав Жолкевський перейменував його на Любич (від назви родинного герба). Але нова назва недовго пережила свого автора — вже у 1629 р. місто знову почало називатися Бродами.

1772 р. після поділу Польщі Бродівщина увійшла до складу Австрії. Броди опинилися на кордоні з Російською імперією й одержали статус "вільного торгового міста". Упродовж 1779-1880 рр. це був один із найбільших населених пунктів Галичини (після Львова). Товарообіг Бродів у деяких роках перевищував товарообіг Галичини разом зі Львовом. Місто називали "складом товарів Заходу та Сходу", "Трієстом на суходолі", "східними воротами Автро¬угорської імперії". Через великий відсоток єврейського населення (близько 70%) за Бродами закріпилася ще одна назва — "Галицький Єрусалим". Місто вважають також батьківщиною хасидизму, оскільки у XVIII ст. тут проживав та працював у школі засновник цього руху Ізраїль бен Еліезер (цадик Баал Шом Тоб).

Ще в XIV ст. на західній околиці міста постав укріплений замок, а в 30-х роках XVI ст. під керівництвом архітектора Андреа дель Акви за проектом французького інженера Г. Л. де Боплана на кошти великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського було збудовано нову кам’яну фортецю у вигляді п’ятикутника. У 1648 р. замок витримав двомісячну облогу козацьких військ. У середині XVIII ст. нові власники — родина Потоцьких — збудували на дитинці двоповерховий палац та барокову вежу з годинником над брамою. У 1812 р. перед походом Наполеона на Москву російська влада змусила австрійську частково зруйнувати твердиню. Було зірвано вежу, засипано рів. До нашого часу від укріплень залишилися рештки валів і каземати. Пізніше Потоцькі зберігали у замку свою бібліотеку, частина якої тепер перебуває у Швейцарії. На сьогодні у колишньому палаці розміщено виставкові зали краєзнавчого музею.

У Бродах збережена планувальна структура, яка дозволяє віднести місто до так званих "ідеальних міст", які розбудовувалися в пізньосередньовічній Європі.

Варто відвідати:

Оригінальні кам'яниці XVII-XX ст. в старій частині міста
Палац родини Тишкевичів у передмісті
Церква Святого Юрія (XVII-XVIII ст.), вул. Поштова, 11
Перебудована у ХІХ ст., а 1933 р. було оновлено живопис. Належить до визначних пам’яток галицької архітектурної школи
Костел Воздвиження Чесного Животворящого Хреста (1660), тепер — греко-католицька церква, вул. В. Стуса, 9
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (XVII ст.) оборонного типу, вул. І. Франка, 14
Церква Святої Трійці (1744-1750), дерев’яна з дзвіницею, вул. Великі Фільварки, 26
Синагога (1742), вул. Гончарська, 12
Єврейський цвинтар (ХІХ – перша пол. ХХ ст.), вул. Чупринки (північно-західна частина міста)
Бродівський міський цвинтар

Маршрути для подорожей, походів:

Зупинившись у Бродах, можна здійснювати одноденні поїздки у Підгірці, Підкамінь, Почаїв (маршрутним транспортом від залізничного вокзалу). Територією району проходить велосипедний маршрут № 491 та пішохідний № 21.

Важлива інформація: