Збараж

На території площею 7 км² проживає близько 14 тисяч осіб. Відстань до обласного центру — Тернополя — 22 км.

Місто розташоване по обох боках річки Гнізни, у Збаразьких Товтрах — навколо нього височіють гори Бабина, Замкова (Княжа), Чернеча (Монастирок), Довбушева, Вселенська, Скала. За легендою, Бабина гора (розташована неподалік від с. Залужжя) отримала свою назву через те, що під час нападу татар жінки, які боронилися у тутешній церкві, виблагали у землі заховати їх, — і земля поглинула оборонців. Інша історія про походження назви оповідає про те, що колись на горі стояв кам'яний ідол-баба, було капище.

Щодо походження назви самого міста існує кілька версій: праслов'янське "бара" (болотиста місцевість), "бараті" (битви, раті), "збар" (збір, збирати — тут збиралися до походу дружинники).

Перша літописна згадка датується 1211 (1099, 1205) р. До цього часу тут вже існувало добре укріплене поселення Галицько-Волинського князівства, а перед тим, кажуть, — Київської Русі. Під час татаро-монгольської навали у 1241 р. воно було зруйноване. Однак, уже наприкінці XIV ст. є згадки про тутешній замок (тепер він знаходиться у с. Старий Збараж). З 1470 р. князь Василь Несвіцький (його батькові литовський князь Ягайло дарував навколишні території) почав називатися Збаразьким.

Рік першої письмової згадки про Новий Збараж — 1583.

Ця частина Збаража тісно переплітається з періодом Визвольної війни на чолі з Богданом Хмельницьким (1648-1654). П'ять разів козацькі війська були тут. Тоді був тяжко поранений кальницький полковник Іван Богун, загинув корсунський полковник на прізвисько Нестор Морозенко, оспіваний в народних піснях та легендах.

У 1675 р. Збараж повністю розгромлено турецькими військами. З кінця XVII ст. місто переходить до володінь польських графів Потоцьких. У середині 1734 р., дорогою до Львова, місто зайняли гайдамацькі загони на чолі з полковником Верланом. З 1773 р. Збараж стає австрійським. Протягом 1809-1815 рр. Збараж входить до складу Російської імперії.

У різний час тут бували цар Петро І, польський король Август ІІ. У 1892-1902 рр. місто відвідував Іван Франко, кандидатуру якого у цих краях неодноразово висунуто на виборах до Галицького сейму.

Протягом ХХ ст. до незалежності України Збараж перебуває під владою різних держав — Польщі, СРСР, Німеччини, знову Радянського союзу.

Окрасою міста є два стави, які утворилися від річки Гнізни. У міському парку ростуть рідкісні дерева, серед них — чорний горіх віком понад 150 років.

У 1994 р. створено Державний історико-культурний заповідник (з 2005 р. — Національний), адже у місті залишилося чимало цікавих історичних пам'яток.

 Важлива інформація:

Фотогалерея
 Збаразький замок (1631)  Збаразький замок (1631)  Збаразький замок (1631)  Збаразький замок (1631)  Збаразький замок (1631)  Бернардинський монастир св. Антонія з костелом (1627)  Панорама Збаража
Варто відвідати