Корисні поради тим, хто збирається на курорт

Якщо ви прибули в санаторій в робочий час, зверніться в медичну реєстратуру, якщо вночі — до чергової медичної сестри. Для оформлення документів потрібні путівка, "Санаторно-курортна карта" й паспорт. Після цього зверніться до медичної сестри. Вона повідомить, куди і коли йти на прийом до лікаря. На повторні прийоми лікар запрошує сам (дивіться наступну дату в "Санаторно-курортній книжці").

На первинному прийомі треба повідомити лікарю про всі наявні та перенесені раніше хвороби, щоб він мав можливість призначити найефективніше лікування. Всі лікувальні призначення і дієта записуються в "Санаторно-курортну книжку". Про призначену дієту потрібно повідомити медичну сестру по лікувальному харчуванню. У їдальні впроваджена система харчування за попередніми замовленнями. Якщо ви ще не встигли замовити собі раціон, вам подаватимуть дієтичні "чергові" страви. При потребі внести корективи в харчування звертайтеся до свого лікаря, дієтсестри або дієтлікаря.

Курорт — лікувальна місцевість, тому бажано весь вільний час знаходитися на відкритому повітрі. Здоров'я відновлюється не тільки завдяки кабінетним процедурам, а й у результаті дії сил природи. Сонячні промені, насичене фітонцидами й аероіонами чисте цілюще повітря, посильні фізичні навантаження, милування прекрасними краєвидами (ландшафтоестетопсихотерапія), спростереження за птахами, дикими тваринами — все це справляє на різні системи організму благотворний вплив, відволікає від нав'язливих думок про хворобу, про щоденні життєві турботи. Людина заспокоюється, а це підвищує опір організму різним хвороботворним факторам.

Важливе значення для успіху лікування має дотримання призначеного режиму лікування, дієти, відпочинку. Не ігноруйте ні однієї з процедур, бо кожна з них потрібна для досягнення максимального позитивного результату. Якщо виникають сумніви щодо доцільності якоїсь процедури, про це треба сказати лікарю. Не варто користуватися порадами сторонніх осіб (навіть медичних працівників), бо тільки лікуючий лікар має потрібну інформацію щодо стану здоров'я і знає, як його покращити.

Перед кожною процедурою і після неї потрібний відпочинок. Процедури треба приймати в стані спокою, не розмовляти, не читати, а сконцентрувати увагу на своїх відчуттях. Самонавіювання про користь процедури підвищує лікувальну ефективність. Радимо ознайомитися з текстами, які є у водолікарні, в них є інформація про дію більшості процедур.

Хворі, що мають супутні захворювання, при яких не дозволено призначати активні курортні й фізіотерапевтичні фактори (напр., фіброміома матки, мастопатія, аденома простати, інші доброякісні пухлини), повинні інформувати про це лікаря. Навіть якщо курортні фактори і не справлять небажаного впливу на перебіг цих захворювань, хворий все ж буде думати про такий ризик. А це — додаткове психологічне навантаження і воно заважатиме одужанню. Тому будь-які проблеми вирішуйте спільно з лікарем.

Дехто з пацієнтів упереджено ставиться до електросвітлолікувальних процедур. Мотивується це тим, що "ми й так живемо в радіації". Електросвітлолікувальні процедури за своєю дією на організм не мають нічого спільного з проникаючим опроміненням. Навпаки, переважна більшість лікувально-профілактичних преформованих фізичних факторів підвищує стійкість організму до дії іонізуючого опромінення. Серед них електромагнітні хвилі різного діапазону (УВЧ, СВЧ, КВЧ), ультрафіолетове опромінення, лазеротерапія, ультразвук та ін. Багато фізіотерапевтичних процедур застосовується навіть для лікування променевої хвороби та її наслідків. Ба більше — електромагнітні випромінювання надвисокої частоти та малої інтенсивності (КВЧ-, мікрохвильова резонансна-, інформаційно-хвильова-), магніто- та лазеротерапія успішно лікують передракові стани, та т.з. "фонові" захворювання, при котрих є ризик виникнення пухлин.

При бальнеотерапії посилюється обмін речовин. При потінні під час теплових процедур організм втрачає водорозчинні вітаміни. Гіповітаміноз зменшує опір організму до "простудних захворювань", може спричинити активацію ендогенної інфекції і спровокувати загострення хронічних вогнищ — тонзиліту, фарингіту, гаймориту, простатиту, аднекситу, Щоб запобігти цьому, бажано вводити в організм достатню кількість вітамінів. Тому в зимовий і весняний періоди, коли в їжі вітамінів менше, бажано приймати всередину мультивітамінні препарати з мікроелементами в процесі лікування на курорті або хоч би протягом 15-20 днів після його закінчення. Тоді в організмі швидше відновлюються всі функції і покращується самопочуття.

Не можна зловживати сонячним опроміненням. Сонячні промені надзвичайно ефективний лікувально-профілактичний засіб, але тільки при правильному застосуванні. Передозування сонячним опроміненням справляє цілком протилежний ефект — імунобіологічна реактивність організму не посилюється, а зменшується. Люди, котрі хочуть швидко й інтенсивно засмагнути, ризикують після перебування на курорті хворіти частіше за тих, хто приймав кліматотерапію дозовано.

Теплолікування змінює теплорегуляцію. Вже після трьох-чотирьох процедур організм пристосовується швидко віддавати надлишок тепла. Це може призвести до охолодження. Тому потрібно одягатися тепліше звичайного. З цих міркувань з перших же днів лікування потрібно проводити профілактику простудних захворювань. У найкращий спосіб це здійснюється самомасажем біологічно активних точок. Ця методика може бути корисна й тим, у кого є хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів. Враховуючи те, що теплолікування призводить до прискореної тепловіддачі, не бажано розпочинати на курорті інтенсивне загартовування холодом. Потрібно уникати надмірних фізичних навантажень, бо це супроводжується інтенсивною теплопродукцією і одночасно — посиленою тепловіддачею і таїть загрозу переохолодження.

Обов'язково виконуйте ранкову гігієнічну гімнастику, проходьте теренкурні маршрути, призначені лікарем, відвідуйте заняття з лікувальної гімнастики. Спеціальні лікувально-профілактичні фізичні вправи — методика лікування, яку нічим іншим замінити неможливо. Активний відпочинок дуже корисний для здоров'я. Нестача фізичних навантажень — одна з частих причин різних захворювань, несприятливого їх перебігу, передчасного старіння. Навпаки, щоденні посильні фізичні навантаження — прекрасний природний засіб попередження передчасного одряхління, багатьох захворювань та лікування при їх виникненні.

Купайтеся в басейні чи відкритих водоймах тільки за призначенням лікаря, обов'язково приймайте повітряні ванни. Це завжди і для всіх доступний спосіб оздоровлення. Його можна застосовувати навіть у кімнаті в холодну пору року.

Перед сном і після кожного перегляду телепередач завжди провітрюйте кімнату, щоб звільнити її від "важких" аероіонів і наповнити корисними "легкими". Щоб скоріше заснути і спокійно відпочити вночі, безпосередньо перед сном обов'язково зробіть нетривалу (приблизно 30 хв.) спокійну прогулянку на свіжому повітрі.

Дотримуйтеся помірності в їжі. Переїдання, особливо незадовго до сну, один з факторів ризику хронічних захворювань органів травлення та їх несприятливого перебігу. Не порушуйте призначеної лікарем дієти. Пиття гідрокарбонатної натрієвої мінеральної води ефективно очищає слизову оболонку шлунку, дванадцятипалої кишки не тільки від бактерій, продуктів хронічного запалення, але й видаляє захисний слиз. Тому слизові оболонки залишаються без фізіологічного захисту. Лікувальне харчування враховує цю особливість дії гідрокарбонатних мінеральних вод. Їжа, приготована за дієтичними технологіями, створює комфортні умови для діяльності органів травлення. Дієти потрібно дотримуватися і близько двох-трьох тижнів після закінчення питного лікування мінеральною водою. Це сприяє довготривалості доброго самопочуття.

Сказане вище щодо захисного слизового бар'єру обгрунтовує ще одне обмеження — під час питного лікування мінеральною водою не можна вживати алкогольних напоїв.

Бажано відмовитися від паління тютюну. В санаторії позбутися шкідливої звички значно легше, ніж вдома. На курорті відсутні звичні подразники, ті умови, під впливом яких рука тягнеться за цигаркою. Гідрокарбонат натрію зменшує потяг до паління тютюну, а перебування на свіжому цілющому повітрі, в оточенні прекрасної природи сприяє тому, що людина забуває про паління. Вдихання летких олій рослин, особливо сосни, приємно і корисно лоскоче нюхові рецептори, замінюючи звичний, але небезпечний подразник — тютюновий дим.

Багато людей, які прибувають на санаторне лікування, неправильно вважають, що чим більше вони приймуть процедур, тим кращим буде лікувальний ефект. Це дуже спрощений, хибний і водночас небезпечний погляд на проблему курортного лікування, бо це — лікування подразниками. Якщо вони дозуються адекватно, відповідно до резервів міцності здоров'я, організм відповідає мобілізацією захисних сил і успішно бореться з хворобами. Навпаки, якщо подразників багато або вони є надзвичайними для конкретної людини, замість очікуваної мобілізації захисних сил ламається система саморегуляції і тоді стан здоров'я не тільки не покращується, але й погіршується.

Після загальної ванни, озокеритових аплікацій потрібно відпочити у ліжку близько двох годин (лікування "підковдровим теплом"), але часто інші процедури "заважають" цьому. Що робити? Потрібно спочатку прийняти менш навантажувальні процедури, а ванни, озокеритові аплікації залишити на другу половину дня (на кінець робочого часу), коли вже можна спокійно відпочити. До речі, треба дотримуватися інтервалу й між менш навантажувальними процедурами, щоб організм встиг відреагувати на попередній подразник. Бо якщо одна процедура зразу ж слідує за іншою, ефект від обох не буде повноцінним, а деколи таке навантаження спричиняє погіршення самопочуття.

Повернімося до проблеми скороченого курсу санаторного лікування. Скористатися ефективно "компактним лікуванням" буває особливо проблематичним у жінок репродуктивного віку, якщо саме в час перебування в санаторії у них менструація. Ванн тоді приймати не можна, оскільки через відкриту шийку збудники захворювань можуть потрапити в матку, слизова оболонка якої в цей час дуже вразлива. Щодо озокеритових аплікацій на живіт та поперек, немає однозначного погляду. Одні вважають, що їх можна приймати і в дні менструації, інші — не радять.

Лікування мінеральними водами названо бальнеотерапією. Короткочасне незначне погіршення самопочуття внаслідок дії курортних факторів дістало назву бальнеологічна реакція. Але останні роки все частіше використовується ще один термін — бальнеологічний травматизм. Найчастіше він зумовлений нездійсненним бажанням хворого позбутися всіх хвороб упродовж короткого часу перебування в санаторії. Хворий намагається прийняти максимальну кількість різних процедур. Таке навантаження нерідко не під силу навіть молодій здоровій людині. Радимо ставити перед собою посильні завдання. Відомо, що краще не довантажитися, як перевищити свої можливості. Це стосується і санаторного лікування. Проблема актуальна особливо тому, що крім лікарських призначень деякі хворі й самі вкрай нерозумно "ущільнюють" розпорядок дня.

Подумайте:

  • чи корисною для Вашого здоров'я буде поїздка на екскурсію на далеку відстань?
  • чи здатна Ваша підшлункова залоза витримати алкогольні й надміру жирні харчові "зигзаги"?
  • чи в змозі система терморегуляції уберегти Вас від переохолодження (навіть в теплу пору року), якщо Ви в один і той же день приймаєте теплові процедури і одночасно не можете пропустити нагоду "хоч спробувати", що ж воно таке різні водні процедури?
  • чи достатньо міцна Ваша імунна система, щоб взимку, ранньою весною, в умовах гіповітамінозу, світлового та ультрафіолетового голодування, наявності ризику зараження грипом чи іншими гострими респіраторними захворюваннями протистояти тій "навалі" різних мікроорганізмів, вірусів, хвороботворних грибків, простіших, котрі з води (навіть знезараженої хлоруванням) потрапляють на шкіру і в природні отвори (рот, ніс, вуха, очі, піхву) при купанні в колективних басейнах; чи не стане такий басейновий "кайф", особливо поза межами санаторію, тою краплею, котра здатна звести нанівець результати лікування за призначенням лікаря?

Мова про ті процедури, які Ви можете приймати без лікарського призначення і без медичного контролю — сауни, бані, купання в басейнах, різні фізичні навантаження, "загоряння" під сонячними променями.

Окремо зупинимося на купаннях в термальних водах. Якщо людина прийняла всі лікувальні процедури в санаторії, серед котрих була загальна ванна або озокеритові аплікації чи промивання товстої кишки, а потім "за компанію" вона в той же день відправиться в неблизьку автоподорож на "термальні води", це може виявитися надмірним навантаженням. Купання в колективному басейні вимагає напруження імунної системи. Чому? Бо в басейнах, об'єм води в котрих обмежений, на шкіру, в рот, ніс, у вуха, в очі потрапляють ті мікроорганізми, віруси, грибки, простіші, яйця гельмінтів, котрі могли бути в людей, які купалися раніше чи разом з Вами. Організму доводиться боротися з цією "навалою". На жаль, не завжди ефективно й успішно. До цього варто додати, що, як правило, хворі стараються максимально довго побути в басейні, адже витрачено гроші і час на поїздку. Якщо влітку ризик захворіти на гостру респіраторну інфекцію малий, в холодну пору року ця небезпека дуже зростає. Адже, як правило, щороку взимку є епідемії грипу та інших гострих респіраторних захворювань. Крім того, в холодну пору року негативно впливають температурні контрасти термальної води і холодного повітря. Хтось скаже, що вода в басейнах знезаражується. Це правда стосовно басейнів з прісною водою. Але навіть хлорування води не забезпечує повного її знезараження. Чистоту води в басейнах визначають за кількістю в ній кишкової палички. Навіть якщо за цим показником вода ідеальна, вона не є абсолютно безпечною. Мікробіологи стверджують, що навіть при допустимих показниках колі-титру та колі-індексу (за визначенням кишкової палички), в такій "ідеальній" воді виявляється велика кількість інших хвороботворних бактерій, зокрема, золотистого стафілокока. Треба завжди пам'ятати про це. І якщо Вам довелося залізти в "колективний тазик", після купання в басейні обов'язково треба ретельно помитися з милом, промити чистою водою і милом ніздрі, прополоскати рот, глотку, а якщо є можливість, закапати в ніс антисептик і прополоскати глотку знезаражуючим розчином. Зайвих запобіжних заходів не буває, бо ніколи не можна бути впевненим у повній безпеці щодо контактів із збудниками захворювань. Можливо, навіть з раніше невідомими (див. далі "Попередження інфекційних захворювань").

Знайте міру в усьому. Сподіваємося, Ви зробите правильні висновки і бажаємо, щоб Ваш відпочинок був цікавим, приємним, а лікування - максимально ефективним.

Бережіть природу курорту! Не знищуйте і не пошкоджуйте зелених насаджень, не виривайте з корінням рослини. Весною в лісопарку і всюди в околицях санаторію ви побачите багато ранньо квітучих ефемероїдних рослин — "підсніжників". Всі вони "прописані" в "Червоній книзі" і охороняються Законом. За шкоду, заподіяну природі курорту, винуватці несуть відповідальність згідно Закону, а в адміністративному плані губителі природи відраховуються із оздоровниці достроково.

Якщо ви за призначенням лікаря постійно приймаєте ліки, не припиняйте самовільно цю "базисну терапію". Наприклад, зменшення дози інсуліну або інших цукрознижуючих препаратів може призвести до підвищення рівня цукру в крові і навіть до ускладнень діабету. Припинення лікування артеріальної гіпертонії може супроводжуватися підвищенням тиску і навіть призвести до кризу чи більш серйозних ускладнень. Принаймні, це перешкоджає повноцінному питному лікуванню.

Карпати — багатонаціональний край, цікавий своєю історією, культурою, мовою, звичаями, архітектурними пам'ятками. Скористайтеся можливістю ознайомитися з усім цим і багатою різноманітною природою.

Збираючи гриби, слідкуйте, щоб між ними не опинилися неїстивні або й отруйні. Беріть тільки ті, котрі добре знаєте. Інші не чіпайте і залишайте на місці. Гриби треба сушити швидко. Якщо вони повторно стають сирими, в них можуть утворюватися речовини, небезпечні для здоров'я.

Перебування на курорті потрібно використати для поповнення своїх санітарних знань. Ознайомтеся з текстами санітарних бюлетенів, механізмом дії курортних факторів, Відвідуйте лекції на медичні теми.

З першого ж дня добре подумайте, для чого ви приїхали на курорт, і налаштуйтеся насамперед зміцнювати здоров'я.

Після закінчення лікування дотримуйтеся здорового способу життя, бо це запорука збереження доброго самопочуття у віддаленому періоді.

Бальнеологічна реакція

Під час санаторного лікування в деяких хворих спостерігається тимчасове погіршення самопочуття. Це найчастіше виникає на другому тижні від початку лікування. Цей стан названо бальнеологічною реакцією (БР). У кожного пацієнта на курорті відбувається перебудова системи саморегуляції на більш досконалий рівень. Якщо навіть немає клінічних симптомів, в організмі відбуваються зміни. Про це свідчать дані лабораторних та інших параклінічних досліджень.

БР поділяють за переважаючими клінічними синдромами: диспепсичний, шкірно-алергічний, суглобово-м'язевий больовий, вегето-судинний, вегето-неврастенічний, біохімічний.

Виділяють БР адекватну та неадекватну, ранню, пізню та двофазову. За важкістю проявів розрізняють легку, середню та важку БР. Перша не потребує ніяких лікувальних заходів, при другій потрібно на день-два зменшити лікувальне навантаження, при важкій БР хворому призначається ліжковий режим.

Легка рання БР не впливає на результати лікування. Якщо БР пізня або двофазова, особливо неадекватна важка, у таких хворих результати лікування менші. Щоб запобігти неадекватній БР, потрібно уникати надмірностей в лікуванні, а якщо ж вона все ж з'явиться, своєчасно інформувати лікаря про зміни в стані здоров'я і виконувати його призначення. При БР потрібно тимчасово відмовитися від усіх або деяких процедур, більше бувати на свіжому повітрі, обмежити фізичні навантаження, за призначенням лікаря приймати медикаменти. У деяких випадках (при переважанні диспепсичного синдрому, при вегето-судинному з артеріального гіпертонією) потрібно призупинити на день-два вживання мінеральної води.

У пацієнтів з гастроентерологічними захворюваннями БР спостерігається порівняно нечасто. Потрібно пам'ятати, що у багатьох хворих БР повторюється майже стереотипно. Тому вже на першому прийомі треба повідомити лікарю про те, як проходило лікування на інших курортах. Це допоможе запобігти неадекватній бальнеореакції і досягти максимальної ефективності лікування.

При БР, що супроводжується тимчасовим фізичним чи психологічним дискомфортом, звертайтеся до лікаря і не наполягайте на призначенні додаткових процедур. Вони можуть перевершити можливості організму адекватно реагувати і замість бальнеотерапії (лікування мінеральними водами) можете опинитися в ситуації "бальнеологічного травматизму". Вже наявність БР свідчить про те, що інтенсивність подразнення майже максимальна. Тому більш корисно буде не додавати подразники, а відмовитися на кілька днів від навантажувальних або й усіх процедур. Під час бальнеотерапії потрібно один день в тиждень відпочивати від процедур.

Попередження зараження інфекційними захворюваннями

У наш час постійно і повсюдно існує ризик зараження інфекційними хворобами. Найчастіше загрожують гострі кишкові інфекції, гострі респіраторні захворювання, венеричні і близько 30 "невенеричних", але які передаються в тому числі й при статевих зносинах. Зараження в санаторії навіть більш ймовірне, ніж у звичайному оточенні. У санаторії інколи опиняються хворі, наприклад, на хронічний коліт, причиною якого могла бути нерозпізнана і неправильно лікована дизентерія. Такі бацилоносії небезпечні для оточуючих. Але це — найменше зло.

Завжди і кожний має пам'ятати про смертельно небезпечне захворювання, "чуму ХХ-ХХІ сторіч" — синдром набутого імунодефіциту (СНІД). В Україні сформувалося стійке вогнище СНІДу, в котрому щомісяця виявляється 500 нових інфікованих ВІЛ. Його жертвами найчастіше стають молоді люди від 15 до 29 років.

Але й ВІЛ-СНІД — не єдина загроза. В ХХ-ХХІ ст. лікарі опублікували, а вчені дослідили й інші, невідомі раніше хвороби.

Для прикладу назвемо "хворобу легіонерів", вперше описану в США в XX ст., губчату енцефалопатію ("коров'ячий сказ"), "атипову пневмонію" в Китаї та деяких інших країнах, вперше виявлену в 2003 р.; на початку 2004 р. у В'єтнамі з'явилися хворі на так званий "пташиний грип". За прогнозами експертів ВООЗ у зв'язку із зміною клімату, різноманітним забрудненням навколишнього середовища в найближчі роки можуть з'явитися десятки нових, невідомих раніше захворювань. Та й перебіг вже відомих, як, наприклад, туберкульоз, стає все частіше несприятливішим. Тому зараз, як ніколи раніше, треба бути дуже пильними й обережними, щоб не інфікуватися. Для цього необхідно постійно й дуже ретельно дотримуватися загальновідомих правил гігієни та поведінки:

  • мити руки з милом перед вживанням їжі та після відвідання місць загального користування;
  • всі продукти, які не пройшли термічної обробки, перед вживанням мити незабрудненою водою;
  • уникати місць скупчення людей при епідеміях грипу чи гострих респіраторних захворювань;
  • не відвідувати ліжкових хворих в їх кімнатах, бо вони небезпечні для оточуючих;
  • пити тільки кип'ячену воду;
  • не вживати некип'яченого молока (хай навіть від кози, котре деякі мами полюбляють давати своїм дітям, наївно розраховуючи на його чарівну цілющу силу);
  • добре подумайте, чи вступати в статеві зносини з малознайомими особами, а щоб думати тверезо, не вживайте алкогольних напоїв; пам'ятайте, що "безпечного сексу" практично не існує, бо надійність презервативів як захисту від інфікування дуже сумнівна;
  • при перших ознаках захворювання негайно звертайтеся за допомогою до свого чи чергового лікаря, не займайтеся самолікуванням;
  • захворівши, залишайтеся в кімнаті і запросіть медсестру чи лікаря до себе, бо відвідуючи кабінети, їдальню, клуб ви піддаєте небезпеці інших людей;
  • не контактуйте з бродячими собаками, бездомними кішками, оскільки вони є переносниками багатьох (близько 200) небезпечних захворювань.

Профілактика простудних захворювань

Інколи лікуванню в санаторії заважають т.з. "простудні" захворювання. Це можуть бути гострі респіраторні хвороби вірусної етіології (грип, аденовірусні чи інші інфекції) або зумовлені тими збудниками, які постійно персистують в організмі і активуються при ослаблені імунобіологічної реактивності хворого. Така ендогенна інфекція може викликати "простуду" не лише в період епідемій вірусних захворювань, а будь-коли.

Щоб запобігти такій перепоні отримати повноцінний курс лікування, потрібно з першого ж дня проводити відомі майже всім запобіжні заходи. Щодо попередження активації ендогенної інфекції, то найкраще провести лікування цих хронічних вогнищ ще до поїздки на курорт. Але у більшості для цього немає часу або можливості. Тому, якщо ви часто хворієте "простудними" хворобами, про це треба повідомити лікарю в санаторії. З перших днів він призначить санацію хронічних вогнищ інфекції - тонзиліту, фарингіту, гаймориту, фронтиту чи інших і це може запобігти загостренню. Не шкодуйте каріозних зубів, пролікуйте, а якщо потрібно - без жалю і без страху позбавтеся їх, бо з часом вони можуть спричинити багато різних захворювань.

Дуже часто зустрічаються гострі респіраторні захворювання, зумовлені вірусами. Методи іх попередження майже загальновідомі. Це регулярні заняття фізкультурою, загартовування з допомогою кліматотерапії та водних процедур, повноцінне збалансоване харчування, вживання в холодну пору року і при загрозі епідемії мупьтивітамінів з мікроелементами, особливо з цинком і селеном, правильне, в залежності від погоди, одягання, щоб не переохолоджуватися і не перегріватися, використання таких засобів як оксолінова мазь, ремантадин чи інші противірусні препарати. Заслуговує уваги синтезований в Україні з ізонікотинової кислоти препарат АМІЗОН, здатний стимулювати продукцію ендогенного (власного) інтерферону. Подібну дію має також протигіпертензивний препарат ДІБАЗОЛ, інші адаптогени (жень-шень, елеутерокок, лимонник китайський). Найбільш надійний засіб для попередження грипу — щеплення специфічними вакцинами. Якщо щеплена людина й захворіє, перебіг грипу в неї легкий, а ускладнення, як правило, не спостерігаються.

Механізми дії курортних фізичних факторів

Останні десятиріччя курортологи висловлювали побажання, щоб науковці створили загальну теорію механізмів дії курортних та преформованих фізичних факторів. Загальної теорії так і не створено. Між тим, наукових публікацій щодо дії курортних та штучних фізичних лікувальних факторів надзвичайно багато.

Більшість курортологів визнають, що ці лікувальні фактори діють як неспецифічні подразники, котрі мобілізують резервні захисні сили організму. Внаслідок цього перебіг хронічних захворювань стає менш активним, а в деяких випадках настає практичне одужання.

Спостереження за пацієнтами свідчать, що неспецифічне подразнення зумовлює активацію ендогенної інфекції. Як правило, це не супроводжується виразними клінічними симптомами загострення в хронічних вогнищах інфекції, але стимулює захисні сили організму подібно тому, як це відбувається при щепленнях вакцинами чи анатоксинами. В організмі більш прискорено починають утворюватися антитіла та антитоксини до наявної в ньому інфекції. Відомо, що процес стимуляції імунної системи після щеплень відбувається упродовж 4-6 тижнів. Приблизно стільки ж часу потрібно для одержання максимального позитивного результату після санаторного лікування.

Усі лікувальні природні фактори мають щось спільне в механізмах дії. Інша справа, як конкретний організм реагує на ці "надзвичайні подразники".

Щоб реакція на курортні та преформовані фізичні фактори була адекватною, лікувальною, потрібно правильно їх дозувати. Дозу визначає лікар. Завдання пацієнта чітко виконувати призначення. Адже хворим з однаковими діагнозами лікар може призначити різні лікувальні комплекси. Чому? Бо в них можуть бути різні супутні хвороби. Бо резерви організму, запас міцності здоров'я теж, як правило, бувають різними.

Організм людини — це система, яка сама себе регулює. По суті, повертає здоров'я людині не лікар, а організм сам лікує себе, якщо дістає кваліфіковану допомогу. Треба остерігатися надмірного подразнення, бо це спричиняє псування механізмів саморегуляції і може викликати погіршення перебігу хвороби. Хоч це й парадоксально звучить, але загальний принцип лікування на курорті такий: чим більш хвора людина, тим менше її треба лікувати, бо у виснаженому організмі резервний запас міцності незначний або й відсутній.

Майже всі курортні фактори рефлекторно діють на організм комплексно, викликаючи реакції практично всіх систем - нервової, ендокринної, імунної, серцево-судинної та ін.

Деякі з курортних факторів діють як доповнювачі того, чого не вистачає організмові. Наприклад, сірка із сірководневих мінеральних ванн потрапляє в організм і бере участь в біохімічних процесах. Але цим процес не обмежується. Доведено, що навіть незначні дози сірки здатні покращувати її обмін за рахунок "специфічної фармако-динамічної" дії. Внаслідок цього більш раціонально використовується наявна в організмі сірка. Очевидно, що аналогічний механізм дії притаманний і іншим складовим частинам мінеральних вод. Зрозуміло, що якщо складники мінеральної води діють, потрапляючи у внутрішнє середовище організму через шкіру і легені, приймання води всередину через рот чи введення її в кишечник спричиняють ще більший ефект.

Існує концепція, що лікувальна дія прийнятих всередину мінеральних вод зумовлена наявністю в них ксенобіотиків (чужих, не властивих організмові речовин). У відповідь на це "зцілююче отруєння" організм вмикає всі наявні механізми виведення з нього ксенобіотиків. А це одночасно сприяє очищенню організму від інших екзогенних та ендогенних "шлаків".

Інша гіпотеза пояснює позитивну дію питного лікування мінеральними водами з погляду гомеопатії. Деякі з мікроелементів в "Поляні квасовій" та "Поляні купель", як також в деяких інших мінеральних водах, містяться в такій незначній концентрації, котру можна порівняти з гомеопатичними дозами. Навіть ті, котрі в значній кількості спроможні викликати небажані реакції, в мікродозах діють як лікувальні. Зокрема, свинець усуває спастичні явища в стравоході, шлунку, кишечнику, мідь сприятливо діє при дискинезіях жовчних шляхів, кишечника, залізо ефективне при стійких колітах і похудінні, алюміній сприяє покращенню при колітах з гіпотонією товстої кишки, які супроводжують хронічне запалення печінки, а цинк покращує стан хворих при гіпертонічній дискинезії жовчного міхура.

Використане джерело:
Завадяк М.І., Марусанич Б.М.,Немеш І.І. Курорт Поляна — оазис здоров'я.
Ужгород, 2004.