Винники

Місто Винники розташоване на схід від Львова над річкою Марунькою і відокремлене від нього великим лісовим масивом. З географічної точки зору територія сучасних Винник знаходиться на границі Грядового Побужжя та Львівського плато. Горбиста місцевість та дубово-грабові ліси, що її покривають, надають неповторного природного колориту околицям Винник, що свого часу дало привід назвати їх "Малою Швейцарією".

Адміністративно Винники належать до Личаківського району Львова, але мають власну міську раду і навіть герб та прапор. Символ міста — гроно винограду.

Територія Винник була заселена значно раніше, ніж виникло місто під його сучасною назвою. За народними переказами, Винники були засновані як селище виноградарів (винників). Джерела подають відомості про значні насадження винограду, плантації якого простягались від схилів Замкової гори у Львові, вздовж теперішньої вулиці Личаківської і до Винник. Щорічно селище постачало до княжого двору 50-100 бочок вина і велику кількість кошиків винограду.

Першим володарем Винник був Матій Бертольд, львівський війт, який отримав маєтки під Львовом (млин Сільський Кут, селище Малі Винники і хутір Підберізці) за вірну службу від князя Льва Даниловича. Право володіння цими маєтками нащадкам Бертольда — Юрію, Руперту та Маргариті — підтвердив польський король Казимир III своїм привілеєм від 22 серпня 1352 р. Ця грамота є першою письмовою згадкою про Винники.

На території Винник тоді розташовувалися млин, рибний ставок та шинок. Поруч пролягав відомий з XV ст. Глинянський шлях, який вів на Волощину. Магдебузське право Винники отримали у XІV ст. майже на 10 років раніше від Львова. На думку дослідників замок у Винниках існував ще у княжі часи, але перші згадки про нього відносяться до XVІІ ст. Останнім власником замку був Єпископ Самуїл Головінський, який у 1778 р. передав його у дар цісаревій Марії-Терезії. Цього ж року до замку було перенесено тютюнову фабрику.

Відтоді з маленького містечка Винники перетворилося на поважний, як на ті часи, промисловий центр. Без перебільшення можна сказати, що все, побудоване з того часу у Винниках — побудоване з тютюнового диму. Це найстаріша в Україні тютюнова фабрика.

Винники вписали свою сторінку і в суспільне та культурне життя українського народу. Свою долю із містом пов'язали багато відомих українців. Серед них — Іван Липа (літературний псевдонім — Петро Шелест), котрий займався літературною творчістю, був засновником таємного товариства "Братство Тарасівців" і практикував медицину; Іван Огієнко (митрополит Іларіон), що проявив себе як талановитий поет, драматург, педагог, вчений-філолог, церковно-громадський діяч; Катря Гриневичева - освітянка та письменниця, яка своїми повістями оживила славні сторінки української історії; Юлія Пастушенко (літ. псевдонім - Мирослава Сопілка), яка протягом усього життя боролась за ідеали, що зрештою і стали причиною її загибелі; Олександра Любич-Парохоняк, оперна та камерна співачка.

Теперішній центр міста розташований на місці колишньої німецької колонії Weinbergen, від якої залишились декілька типових будинків з невеликим торцевим фасадом і витягнутих перпендикулярно до центральної вулиці та кірха.

У наш час Винники — типове львівське передмістя, хоча й розташоване ближче до центру Львова, ніж деякі райони міста. Містечко активно розбудовується як новими мікрорайонами, так і приватним сектором. Приваблива рекреаційна зона — Винниківське озеро, яке розташоване між Львовом та Винниками. Насправді воно є ставом на річці Млинівка, тому вода у ньому протічна. Розміри водойми — 440х200 м, загальна площа 6,2 га, глибина біля дамб 5 м. Ширина пляжної зони до 50 м, а власне відпочинкова зона займає ділянку площею 17,3 га. Вода в озері має жовтуватий колір завдяки струмкам, які його живлять. Вони протікають через глинисті породи багаті на залізо, що додає воді лікувальних властивостей. Навколо озера є уся необхідна для відпочинку інфраструктура — кафе, альтанки, столики, прокат спортивного інвентарю, душові кабіни, рятувальна служба та медпункт, свердловини з питною водою. Неподалік від озера розпочинається прогулянкова стежка до Чортової Скелі.

Фотогалерея
Панорама міста Панорама міста Вознесенський костел (1738-1766) Вознесенський костел (1738-1766)  Інтер'єр костелу (1738-1766) Інтер'єр костелу (1738-1766) Інтер'єр костелу (1738-1766) Інтер'єр костелу (1738-1766) Інтер'єр костелу (1738-1766)Церква Воскресіння Господнього (1842) Церква І. Хрестителя (1934-1937, кол. кірха) Церква Св. Рівноапостольних Володимира і Ольги Забудова кінця XIX ст. Забудова кінця XIX ст. Пам'ятник І. Огієнку Каплиця в центрі міста Міська рада з гербом міста  Скульптура на в'їзді до міста  Опори старого залізничного моста (кін. ХІХ ст.)  Опори старого залізничного моста (кін. ХІХ ст.)  Винниківське озеро
 Важлива інформація:

Готелі, хостели, кемпінги, бази відпочинку, санаторії
Ресторани, кав'ярні, дегустації
Оздоровлення, спа, cауни, басейни
Музеї
Дозвілля, екскурсії, активний відпочинок
Транспортні послуги
Варто відвідати