Воловецький район

Воловеччина — частина етнографічного району Бойківщини, однієї з трьох відомих історико-етнографічних груп українських Карпат — гуцулів, бойків, лемків, що мають істотну відмінність у побуті, звичаях, обрядах і матеріальній культурі.

Воловеччина з райцентром у Воловці стала районом у 1946 р. 1962 р., у зв'язку з укрупненням адміністративних одиниць у СРСР, Воловеччину було віднесено до Свалявського району. Указом Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 р., коли всі 13 районів Закарпаття було відновлено, Воловеччині також повернуто статус району.

Гірські хребти від Пашківців аж до Високого Каменя (поблизу Підполоззя) — це флористичний заказник "Пікуй", де під охороною багато цінних рідкісних рослин, зокрема лікарських. Пам'ятка природи, Високий Камінь, славиться тим, що на його є найбільший у Карпатах ареал вростання дуба скельного і сосни чорної.

Всі річки Воловеччини — притоки Латориці, що бере початок на схилах Верховинського хребта, з-під Верецького перевалу. Вона дала назву селу Латірка, що розкинулося по обидва береги її русла, яке з плином набирає повноводності. До неї вливаються річечки Башта, Славка, що протікають через Верхні Ворота, Качурка (Верб'яж, Завадка), Вича (Гукливе, Воловець), Жденіївка (Жденієво) та інші водойми, що беруть початок на верхів'ях гір. Вони мають стрімку течію, круті береги, неширокі долини.

На Воловеччині є 7 мінеральних джерел. Найвідоміше з них в урочищі Занька. Тривалий час тут працювали купальні, утримувані лісокомбінатом.

Варто відвідати:
Дерев'яні церкви і дзвіниці
  • Святодухівська церква (ХVІІІ ст.), с. Гукливий
  • Миколаївська церква (поч ХХ ст.), с. Задільське
  • Іллінська церква (1898 р.), с. Тишів
  • Святодухівська церква (кін. XVIII — ХІХ ст.), с. Котельниця
  • Вознесенська церква (XVIII-ХІХ ст.), с. Ялове
 Важлива інформація:
Фотогалерея
 Церква Успіння Пресвятої Богородиці з дзвіницею (1898), с. Тишів  Полонина Боржава  Полонина Боржава  Полонина Боржава  Руїни сироварні на схилі гори Плай  Вигляд на Вододільний хребет і Воловець з гори Плай  Вигляд на село Гукливий з гори Плай  Вигляд на Воловець з гори Плай  Вигляд на Воловець з гори Плай  Вигляд на Воловець та руїни сироварні з гори Плай  Вигляд з гори Плай  Вигляд з гори Плай  Вигляд з гори Плай  Схил гори Плай  На горі Плай: руїни сироварні і вигляд на смт Воловець  Чорничник, що квітне на схилі гори Плай  Дорога на гору Плай, позаду (зліва направо) - гори Темнатик, Воскресенський Верх ("Ціцька"), Пікуй  Гора Великий Верх  Гора Великий Верх  Гора Темнатик, праворуч у далині - гора Пікуй  Гора Воскресенський Верх ("Ціцька")
Готелі, хостели, кемпінги, бази відпочинку, санаторії
Садиби, приватні помешкання
Ресторани, кав'ярні, дегустації
Гірськолижні витяги
Оздоровлення, спа, cауни, басейни
Музеї
Дозвілля, екскурсії, активний відпочинок
Транспортні послуги
Розваги
Варто відвідати