Cелище розташоване в долині річки Шкло. Площа — 6,73 км², населення — близько 6 тисяч осіб. Шкло розташоване на відстані 12 км від районного центру міста Яворова.
Вперше у письмових джерелах поселення згадується у 1380 (1400 / 1456) році, в акті передачі тутешніх земель польським королем Казимиром IV Ягелонтиком Петру Шаматульському.
У 1470 р. Шкло входило до складу Львівського повіту, але вже у 1515 р. після люстрації воно перейшло яворівським старостам.
Славу Шклу принесло відкриття тутешньої сірководневої мінеральної води у 1578 р.: за вказівкою короля Стефана Баторія польський лікар Войцех Очко зробив опис джерел і визнав їх лікувальними. Вважається, що тоді було засновано курорт, який і сьогодні розташовано неподалік від селища, у змішаному лісопарку Розточчя.
У Шклі лікувався король Владислав IV Ваза, відпочивав Ян III Собеський зі своєю дружиною, який найбільше прагнув популяризувати курорт; тут бували польський магнат Радзивіл, німецький вчений Ульріха фон Вердума, професор Балтазар Гакет та багато інших.
У 1772 році після першого поділу Польщі Шкло відійшло до Яворівського повіту під владу Австрії.
На межі XVIII-ХІХ ст. тутешня паперова мануфактура стає фабрикою у власності Піллерів,—вона розміщувалася на території сучасного санаторію.
У середині ХІХ ст. австрійською владою у курорті відкрито військовий санаторій. У радянські часи в санаторії також лікувалися військові.
Селищем Шкло стало у 1969 р.
До Другої світової війни поблизу Шкла було озеро — залите після землетрусу сірчаною водою поле.