Мостиська

Одне з найдавніших міст українського Прикарпаття. Назва походить від слова "мости", які досі є з усіх чотирьох сторін міста. Перша письмова згадка відноситься до 1244 року. В Галицько-Волинському літописі говориться, що на річці Січниці (давня назва Січної) поблизу Мостищ (тодішня назва Мостиськ) відбувся бій між військами князів Данила Галицького і Ростислава Михайловича.

Виникнувши на давньому важливому шляху із Західної Європи на Русь, у середні віки місто було значним торговельним і ремісничим центром на західноукраїнських землях.

1404 року Мостиськам було надано магдебурзьке право. Як кожне місто, що користувалося магдебурзьким правом, Мостиська мали ратушу, ринок, оборонні мури і вали, сліди яких є ще нині у північно-східній частині.

1387 року галицькі землі були захоплені польськими магнатами. Мостиська належали тоді до Перемишльської землі. Воєвода Петро, який походив з Мостиськ, 1392 року зібрав військовий загін і відвоював на деякий час від наїзників Пшемисль (Перемишль), Ярослав, Львів і Галич.

Упродовж ХУ-ХУІІ ст. місто не раз руйнували турки, татари, волохи, шведи. Жителі міста зазнавали соціального і національного гніту. Їхнє становище погіршували стихійні лиха — повені, посухи, епідемії, а також голод.

Міська біднота не мирилася зі своїм тяжким становищем: саме вона восени 1648 року допомогла військам Богдана Хмельницького зруйнувати міські укріплення, розгромити шляхетні двори.

У ХVІІ ст. в місті було 16 цехів, у тому числі кравецький, ткацький, бляхарський, шевський, столярський, різницький, ковальський, кушнірський, пекарський та інші. Кожен цех торгував своїм товаром у будках. Предметом торгівлі були також велика рогата худоба, коні, свині, полотна, сіль, фрукти, овочі та збіжжя. Торгівля велася на ринковій площі.

1772 року під час першого поділу Речі Посполитої Галичину захопила Австрія. Колоніальний гніт Габсбурзької імперії негативно вплинув на економічний і культурний розвиток міста. Цісарський уряд не давав належної уваги розвитку освіти, культури, проводив онімечування місцевого населення. Переслідувалися українська мова і православна віра.

Навіть після політичних реформ австрійського уряду 70-80 років міщани були позбавлені політичних прав. У кінці ХІХ ст. на початку ХХ ст. шириться діяльність радикальної партії. Тут відбуваються віча, страйки, виступи селян приміських сіл.

Восени 1994 року у місті відкрито пам'ятник Т. Г. Шевченку, а також пам'ятник полеглим борцям за волю України. А пам'ятник Богдану Хмельницькому встановлено ще в 50-х роках. Восени 1999 року жителі району урочисто відзначили 755-річчя Мостиськ.

Варто відвідати:
  • Костел домініканів (редемптористів, 1598 р.)
  • Костел Різдва Івана Хрестителя (1550, 1604)
  • Церква св. Покрови (1636)
  • Церква Вознесіння (1720)
  • Філіальна каплиця (1636 р., тепер — греко-католицька церква)
 Важлива інформація:
Фотогалерея
 Костел Матері Божої Неустанної Помочі (1598)  Костел Матері Божої Неустанної Помочі (1598)  Костел Різдва Івана Хрестителя (1404, 1604), тепер - греко-католицька церква  Костел Різдва Івана Хрестителя (1404, 1604), тепер - греко-католицька церква

Варто відвідати