Мамаївці

Мамаївці одержали своє ім’я від землевласника Мамаєскула. Народні легенди натомість розповідають, що назва походить від імені жінки з Галичини, яка називалася Маманна і оселилася в тамтешньому монастирі. Також є легенда, яка стверджує, що назва села пішла від знаменитого хана Мамая, який начебто зупинявся тут зі своєю ордою перед тим, як наважувався перетинати Карпатські гори.

Перша згадка про Мамаївці датується 1580 р. Гетьман Пилип Орлик тут був проїздом у 1722 р. Кінець ХVІІІ — початок ХІХ ст. поділив село на дві частини: Нові і Старі Мамаївці. Як цілісний населений пункт Мамаївці відродилися в перший рік Незалежності.

Через село проходить залізниця, автомагістралі Чернівці — Тернопіль, Чернівці — Івано-Франківськ. Відстань до обласного центру — 10 км. Населення — 5830 осіб. Відомо, що у частині, яка називалася Новими Мамаївцями, існувало два монастирі, які були філіями Манявського (Великого) Скиту. Сьогодні у Нових Мамаївцях кидається в око великий за розмірами православний храм Покрови, побудований у 1906 р. з поєднанням неовізантійських та румунських архітектурних традицій.

У тій частині села Мамаївці, яка раніше йменувалася Старосіллям, зліва від дороги поруч з новою кам’яною церквою знаходиться невеликий дерев’яний храм, пофарбований у зелений колір, дах і піддашшя якого оббиті бляхою. Це — Іванівська церква, побудована у 1863 р. (за іншими даними — у 1773 р.), яка набула свого сучасного вигляду після нещодавньої реставрації. Саме в цій церкві у 30-х роках минулого століття у місцевого священика брав свої перші уроки співу майбутній великий український співак, академік Академії Мистецтв України, головний режисер Національного академічного театру опери та балету ім. Т. Шевченка, професор Музичної академії ім. П. Чайковського Дмитро Гнатюк. Поруч з дерев’яною церквою у 1996 р. збудовано великий мурований храм, який також освячено на ім’я Івана Хрестителя.

Оздоровлення, спа, cауни, басейни