Передмістя Ужгорода

Баранинці

В письмових джерелах Баранинці відомі під назвою Baranya. Назва села походить від слов'янського слова "брана" ("ворота"). Очевидно, що поселення було розташоване на давньому торгівельному шляху, де стояли митні ворота. За податковими списками в 1427 р. Баранинці були оподатковані від 16 селянських господарств (за тогочасними мірками, це — середнє за величиною село). У кінці XV — на початку XVI ст. кількість кріпацьких господарств значно зменшилася. За рахунок новоприбулих поселенців у 1599 р. в селі проживали 10 селянських родин. У XVIII ст. джерела вважають Баранинці селом з руським населенням.

Барвінок

Cело Барвінок засноване 1910 р. Колишня назва — Барвінкош.

Горяни

Розташовані за 3 км на південний схід від Ужгорода. З 1970 р. — в складі міста Ужгорода. Назва походить від слова "горяни" ("гірські мешканці"). Угорська назва — Gereny (від угор. goreny — тхір).

В 1332 р. вперше згадуються як Gheren. Тут угорський король Бела IV замість спустошеного старого Ужгородського замку збудував новий замок. З цієї твердині залишилась тільки церква XII ст., яку в XV ст. перебудували в готичному стилі (фрески XIV-XV ст.). Стародавня церква-ротонда збудована у візантійському стилі (кладка стін — "opus mixtum"). Замок, можливо, був спустошений в XIV ст. На його руїнах другети звели новий замок-палац, залишки якого були відкриті в 1926 р. Сьогодні ще не розпочалися розкопки збудованого в 1384 р. монастиря Ордена Павла. 1910 року з 1173 мешканців більшість складали русини, велика кількість населення — угорці. До Тріанонського мирного договору Горяни відносились до жупи Унг Унгварського району.

Оноківці

Інші назви: Feslewdamanua, Feslewdamanya, Felso domonya, Верхні Доманинці.

Село розташоване на трасі на північний схід від Ужгорода. Географічно Оноківці лежать в Ужанській долині й омиваються водами річки Уж.

Роком заснування поселення вважається 1412-й, коли Оноківці вперше згадані у письмових джерелах. Відомо, що протягом ХІV-XVIII ст. село з тодішньою назвою Верхні Доманинці було власністю роду Другетів, яким належав також Невицький замок, — тож село почасти виконувало функцію сторожа дорогою до замку. Сучасна назва населеного пункту походить від прізвища одного з власників — Яноша Онока (Оноківського).

За історію поселення найбільша кількість його мешканців були словаками, інші — русинами та євреями. Однак у 1946 р. за умовами чехословацько-радянської угоди більшість словацького населення покинуло Оноківці. Сучасні оноківчани-словаки все ж зберігають вплив на культурне життя села: наприклад, тутешні церковні діячі здебільшого словаки.

Оріховиця

Оріховиця — село на річці Уж. У письмових джерелах XV ст. поселення відоме під назваою Rahoncha. Той факт, що на околиці села виявлені давні слов'янські поселення VIII-ІХ ст., засвідчує виникнення поселення перед XI ст.

З першої половини XIV до XVII ст. село було одним із маєтків Невицького домена другетів. В XVI ст. до Оріховиці переселилося 20 родин. У 1599 р. в селі налічувалося 30 залежних домогосподарств і одне господарство шолтейса. Тоді Оріховиця вважалася великим поселенням. У джерелах другої половини XVIII ст. Оріховиця — село з руським населенням.

Сьогодні налічується більше 600 мешканців села. З Оріховиці збереглася сільська дерев'яна хата кінця XVIII ст. — пам'ятка житлової архітектури, що зараз розміщена в ужгородському скансені (Закарпатський музей народної архітектури та побуту).

Циганівці

Село розаташоване на берегах річки Циганівка. Датою заснування вважається 1586 рік. Першоназва — Ciganyoc.

Всю свою історію Циганівці — мале село. У XVI-XVII ст. поселення було власністю Невицького домену другетів. У XVIII ст. Циганівці — руське поселення.

Фотогалерея
 Горянська ротонда  Горянська ротонда  Інтер'єр Горянської ротонди  Інтер'єр Горянської ротонди  Інтер'єр Горянської ротонди
Садиби, приватні помешкання
Варто відвідати