Дуліби

Село Дуліби розташоване на березі річки Стрий, за 3 км на південний захід від районного центру, межує з селами Братківцями, Грабовцем, Жулином, Нижньою Лукавицею, Конюховим.

Cело Дуліби надзвичайно старе. Перша згадка зафіксована в судовому документі датованому 1463 р., але без сумніву, що його історія сягає значно глибше. Навколо назви села в різні часи точилися дискусії. Одна з думок про походження назви допускає, що на території сучасного села проживало плем'я "Дулібів".

Село Дуліби виникло в другій половині XV ст. за часів панування Польщі. Перша згадка про Дуліби була в 1463 р. — за судовими актами позовна Петра з Заплатина. В 1492 р. сталося розмежування між королівськими селами Дуліби і Гірне, що були підпорядковані Стрийському старості. Село брало початок від Мельницької дороги, що веде у напрямок до села Грабівці. По правій стороні села тече річка Стрий, по якій в давні часи сплавляли дерево з Карпат до міст Стрий і Жидачів. 1515 р. — згідно ревізії село Дуліби мало 26 ланів і священика, а в 1550 р. війт міста Стрия одержав від короля 100 га землі, куди ввійшли землі села Дуліби.

В селі було два млини, побудовані в 1621 р., один належав панові і був збудований на р. Стрий, другий належав мешканцеві Дуліб Мельнику і був розташований між Дулібами і Грабівцями. Від нього йшла головна дорога до гостинця, котра збереглась по сьогоднішній день, звана Мельницькою. Цей Мельник був власником землі від Мельницької дороги до обійстя громадянина Саварина Федора, в цьому ж місці, де стояв млин, був рів до 1950 р., по якому текла вода до млина. За селом від Стрия був фільварок побудований селянами–кріпаками в 1615 р. Він займав всю площу від гостинця до Грабівської дороги. Будинки фільварку були там, де зараз розташований "Вторчормет", а на землях, що належали панові, побудовані військові казарми, а також нафтобаза і мостобудівельний завод. В теперішній час збереглись дві тополі, котрі посаджені в 1620 р. Свистуном з Дулібів і Матійцівим з Грабівців. Після розпаду Польщі 1772 р. Галичина переходить до Австрії. Австрійський уряд в 1785 р. заселив німецьких колоністів по цілій Галичині. Також поселились німці і в с. Дуліби.

Поміж селами Дуліби та Грабовець (на кладовищі) була спільна для обох сіл церква св. вмч. Юрія побудована у 1828 р. Згодом церква згоріла. Після цього на приходстві в с. Дуліби побудували каплицю. Спорудження дерев'яного храму св. вмч. Юрія розпочав у 1921 р. український народний різьбяр, мебляр і будівничий Турчинюк Василь Іванович. Храм було освячено в 1923 р. У 1998 р. розпочато будівництво нового мурованого храму Преображення Господнього.

У Дулібах народився Лев Шанковський — відомий історик, військовий дослідник, журналіст, член Проводу ОУН, член УГВР (Української Головної Визвольної Ради — підпільного українського уряду).

Згідно з останнім переписом населення села становить 3671 осіб.

Зараз село Дуліби через свою близькість до районного цетру та красиву природу може бути привабливим центром зеленого туризму. В Дулібах біля мосту є облаштований пляж — чудове місце для відпочинку та розваг на природі. Для туристів на території села є готельні комплекси та садиби.