Zhovkva district

Розташований у північно-західній частині Львівської області на межі природних територій — горбогірного пасма Розточчя та сильно заболоченої в давнину рівнини Малого Полісся. Тут проходить Головний Європейський вододіл.

З давніх часів через Жовківщину пролягали важливі міжнародні шляхи — з Галича та Львова на Белз і Холм, а також на Прибалтійські землі через Волинь, що сприяло розвитку торгівлі та ремесел у краї. Назви сіл Руда, Руда Крехівська та інші свідчать про виговлення заліза, а гончарний цех Потелича славився своїми виробами далеко за межами краю.

У XVI-XVII ст. регіон став ареною багатьох воєн і татарських нападів, що спричинило побудову могутніх фортець. До цього ж періоду належить народження міста-фортеці Жовква, яке було зведене на місці невеликого села Винники. Місто було назване на честь свого засновника гетьмана Станіслава Жолкевського, який отримав на це королівський привілей. За типом побудови Жовкву відносять до так званих ідеальних ренесансних міст.

Жовківський район має значний туристичний потенціал і не лише тому, що тут проходить міжнародний шлях Львів — Рава-Руська — Варшава. Жовківщина надзвичайно багата пам'ятками історії, архітектури та культури. Крім того, м’який клімат, відкриті нещодавно мінеральні та термальні джерела обіцяють славне туристичне майбутнє. Але не сподівайтеся побачити розвинутої туристично-відпочинкової інфраструктури, вся вона зосереджена головним чином у Раві-Руській біля пункту пропуску через кордон.

Варто відвідати:
  • Місто Жовква, якому надано статус Державного історико-архітектурного заповідника і де нараховується 55 пам'яток світового, національного та регіонального значення
  • Церква Святого Духа (1502) з дзвіницею (XVII ст.), с. Потелич
  • Дзвiниця церкви Святої Трiйцi (1545), дерев'яна; с. Потелич
  • Костел cв. Станіслава, с. Потелич
  • Гора Городище — місце розташування давнього Телича, с. Потелич
  • Цвинтар німецьких вояків, які полягли у Другій світовій війні, с. Потелич
  • Монастир чину cв. Василія Великого, с. Крехів
  • Церква cв. Параскеви з дзвіницею (1724), дерев'яні; с. Крехів
  • Церква cв. Параскеви з дзвіницею (1748), с. Артасів; N50.01249 E24.12791
  • Церква Успiння Богородицi (1667) з дзвіницею (1751), с. Бесіди
    На самій церкві можна побачити датування 1835 р., але насправді це — дата ремонту та перебудови, храм був зведений у XVII ст. як монастирська церква. Монастир, частиною якого була церква, був обнесений валами та ровом з водою, які збереглися до наших днів. Збереглася і надбрамна вежа-дзвінниця — один з небагатьох збережених прикладів дерев'яної фортифікації. N 50.171341 E 23.903536
  • Церква cв. Михаїла з дзвіницею (1891); с. Великi Передримихи, N50.01973 E24.09559
  • Церква Рiздва Богородицi з дзвіницею (1738); с. Вiднiв, N49.96415 E24.14143
  • Церква cв. Михаїла (1598) з дзвіницею (XVIII ст.), с. Воля-Висоцька
  • Церква св. Миколая (1889); с. Гребенці, N49.97599 E24.11237
  • Палац і палацова каплиця, с. Гряда
  • Церква cв. Параскеви (1876), дерев'яна; с. Гряда
  • Церква Рiздва Богородицi з дзвіницею (1846), с. Деревня
  • Церква cв. Дмитрiя (1790) з дзвіницею (XIX ст.), с. Замочок
  • Церква Преображення Господнього з дзвіницею (1797); с. Зарудцi, N49.97445 E23.98818
  • Водяний млин (поч. ХХ ст.), с. Зашків
  • Церква cв. Симеона Стовпника (1776) з дзвіницею (1782); с. Звертiв, N49.98947 E24.17447
  • Церква Введення в храм Пресвятої Богородицi (1708) з дзвіницею (1738); с. Кошелів, N49.94318 E24.10173
  • Костел cв. Йосифа (1770-1776), м. Рава-Руська
  • Костел cв. Михаїла та монастирські келії ордену Реформаторiв (1737), м. Рава-Руська
  • Церква cв. Юрiя (1846), м. Рава-Руська
  • Костел cв. Миколая (1538), смт Куликів
  • Церква Успення Пресвятої Богородиці з дзвіницею ( XVIII ст.); с. Ситихів, N49.92622 E24.12063
  • Дзвiниця церкви Воскресiння Господнього (XVIII ст.), дерев'яна; с. Старе Село
  • Церква Воздвиження Чесного Животворного Хреста (1854); с. Стронятин, N49.94016 E24.12618
Важлива інформація:
Код для міжміського зв'язку 03252
Bed&breakfast