Старий Самбір є культурним, освітнім, торговельним центром району.
Місто — своєрідні ворота в Карпати і лежить неподалік від витоків однієї з найбільших та найчистіших рік Європи — Дністра.
Історія даного поселення розпочинається у ІХ ст., — тоді воно носило назву "Самбір". З 1390 р., у зв'язку з утворенням нового поселення (Нового Самбора, або Самбора) отримало приставку "старий", відповідно і назву "Старий Самбір".
Сьогодні у Старому Самборі проживає 5706 мешканців, згідно офіційного перепису населення 2001 р.
Магдебурзьке право місто одержало від князя Лева Даниловича у ХІV ст. і було відновлене королевою Боною 1553 р.
Найдавнішим заняттям населення було ремесло, особливо ткацтво. В XVI ст. тут вже існували різничий, пекарський, ковальський, ткацький, шевський, кравецький та кушнірські цехи з загальною кількістю 30-35 майстрів (у 1628 р. ця кількість збільшилася до 43).
Старий Самбір був значним торговим центром, де відбувалися два ярмарки та щотижневі торги. В 1659 р. місто дістало право складу купецьких товарів у торгові дні, тобто прибулі сюди купці повинні були виставляти свій товар на продаж і лише непродані товари можна було везти далі.
У 1837 р. Старий Самбір пережив землетрус, що знищив місто. З того часу воно не відігравало значної ролі в регіоні. Натомість процвітає Новий Самбір.
На початку XX ст. біля 80% населення міста складали євреї, 18% — українці та 2% — поляки. В той же час значних зростає еміграція, в основному до Америки.
30 червня 1941 р. Старий Самбір був захоплений німецькими військами. В перші ж місяці окупації було знищено майже все єврейське населення (2300 чол.), врятувалося лише 15 чоловік.
Від єврейського життя Старого Самбора залишився тільки старий гірський єврейський цвинтар — кіркут.