Verkhnya Stynava

Село Верхня Стинава розташоване по оба боки вздовж річки Стинавки, на відстані 6 км на північний захід від траси Київ–Чоп. Межує із селами: Oriv, Зимівки, Улично, Dovholuka, Нижня Стинава, Verkhnye Synyovydne. На Сході простягається гірський хребет, так званий Зовнішній Берег Карпат. На південному заході – Пенів Верх (595м). Населення становить 1012 осіб.

Назву села наводять від часів монголо-татарської навали в ХІІІ ст., коли жителі тікали в гірські ліси, де в долині річки начебто вирубали дерева і заснували поселення. Так появився верхній та ніжній "стин", від якого згодом й утворилися назви двох сіл — Верхньої Стинави і Нижньої Стинави.

Відомий учений К. Тищенко пояснює походження основи назви Стин- від готського Sten — камінь, а другу частину назви -ава — від ahwa (ава) — вода. Тоді назва Стинава буквально означає "Кам'яна вода", "Вода, що випливає з-під каміння". За переказами, село засноване в ХІІІ ст.

Перші письмові згадки про церкву с. В. Стинава належать до 1589-1628 рр. У 1635 р. церква згоріла. У ХVІІ ст. замість неї споруджено наступну дерев’яну церкву Святого Миколая УГКЦ. А вже пізніше за проектом львівського архітектора Василя Нагірного споруджено дерев'яний храм Св. Миколи 1904 року — одна з типових церков початку XX ст..

Першу 1-класну школу було відкрито в 1889 р. У 1991 р. споруджено нову школу І-ІІ ст. При школі створено музей "Рідне село" на 130 експонатів.

Розташування села біля підніжжя гір, річка, ліс — все це сприяє розвитку туристичної інфраструктури в регіоні.