Чернівецька область розташована у південно-західній частині України. На сході вона межує з Вінницькою, на півночі — з Хмельницькою й Тернопільською, а на заході — з Івано-Франківською областями. Вигідне транскордонне положення Чернівеччини забезпечують спільні кордони з Румунією (на півдні) та з Молдовою (на південному сході). Обласним центром регіону, який об’єднує 11 районів, є місто Чернівці.
На території Чернівецької області, площа якої становить 8,1 тисяч км2, проживає близько 900 тисяч осіб. Етнічний склад населення налічує представників понад 70 національних меншин. Найчисленніші з них — румуни та молдавани, які компактно оселилися у поселеннях прикордонних районів області.
У сучасному туристичному лексиконі поширено називати Буковиною усю територію Чернівецької області. Насправді, крім буковинських етногеографічних районів, до неї належать землі Хотинщини, Бесарабії та Гуцульщини. Натомість частина історичної Буковини розташована у наш час на території Румунії.
Надзвичайна контрастність природних ландшафтів зумовлена фізико-географічним положенням області. Умовно Чернівеччину можна поділити на частини: рівнинну — межиріччя Пруту і Дністра, гірську — Буковинські Карпати, перехідну між ними — горбисте Передкарпаття. Прут-Дністровське межиріччя — це хвиляста рівнина заввишки 200-300 м над рівнем моря. У її центральній частині розташована Хотинська височина — асиметричне горбисте пасмо, яке простяглося від Чернівців до Хотина, а також найвища точка рівнинної частини України — гора Берда (515 м).
У межах Передкарпаття розташоване межиріччя Пруту та Серету, яке займає Чернівецька височина з найвищою точкою – горою Цецино (537 м), а також Буковинське Підгір’я. Буковинські Карпати складені переважно невисокими гірськими хребтами 1600 м заввишки. Найвища точка — гора Яровиця (1574 м). Вище 1400 м піднімаються вершини Чорний Діл (1454 м), Семенчук (1465 м) та Жупани (1484 м).
Клімат Чернівецької області — помірноконтинентальний, середньорічна температура — від +8 °С на північному сході — до +3°С на південному заході області. Кількість річних опадів у рівнинних зонах становить 500-650 мм, у верхів’ях гір — 1000-1200 мм.
Територією Чернівеччини протікають понад 4 тисячі річок загальною довжиною близько 9 тисяч км, що належать до басейнів Дністра і Дунаю. Найбільша річка, яка утворює кордон між Чернівецькою та сусідніми північними областями — Дністер. Чернівцями, а також рештою території області протікає річка Прут, а глибокими долинами та ущелинами – гірські річки Черемош і Серет.
На чернівецьких землях 243 територiї та об’єкти належать до природно-заповiдного фонду, в тому числі 7 заказникiв, 8 пам’яток природи, ботанiчний i дендрологiчний парк Чернiвецького державного унiверситету, Вижницький нацiональний природний парк та Сторожинецький дендропарк загальнодержавного значення, а також 136 пам’яток природи, 40 паркiв, якi є пам’ятками садово-паркового мистецтва, та 39 заповiдних урочищ мiсцевого значення.
Чернівецька область багата на природні туристично-рекреаційні ресурси. Середній показник вмісту викидів шкідливих речовин в атмосферному повітрі регіону вп’ятеро менший, ніж по всій території України. Сприятливий клімат у поєднанні з високим показником лісистості створює необхідні умови для відпочинку людей із захворюванням дихальної системи. Також Чернівеччина багата на цілющі води та поклади лікувальних грязей. Відомо понад 60 родовищ мінеральної води, серед них — «Іжевська», «Мацеста», «Боржомі» та «Нафтуся». На базі мінеральних джерел у Чернівцях, Брусниці та Щербинці діють три бальнеологічні курорти.
Покутсько-Буковинські Карпати охоплюють територію Путильського, половину Вижницького і частину Сторожинецького районів Чернівецької області.
Захоплює велика кількість мальовничих скель уздовж русел великих річок (Черемош, Путила). Найпопулярнішими скелями серед туристів є Кам’яна Багачка (біля с. Дихтинець на березі р. Путили), Жаба (біля с. Мариничі на березі р. Білого Черемоша), скеля і печера Довбуша (біля с. Підзахаричі).
Клімат у Покутсько-Буковинських горах значно м’якший, ніж в інших частинах Українських Карпат. Це пов’язано з меншими абсолютними висотами гірських масивів, що розташовані на території Чернівеччини. Кількість дощових днів у Покутсько-Буковинських Карпатах, особливо влітку, значно менша, ніж у карпатському високогір’ї, що сприяє організації піших мандрівок порівняно невисокого рівня складності.
У межах Чернівецької області Карпатські гори простягаються паралельними хребтами із північного заходу на південний схід чотирма великими масивами. Покутсько-Буковинські хребти розміщені на вододілі між басейнами річки Серету та річки Путили. Найвища вершина гірського масиву – гора Ротило заввишки 1483 м.
Путильський хребет розташований в південно-західній частині Чернівецької області. На відміну від Покутсько-Буковинських хребтів, абсолютна висота хребта вища, а схили – крутіші. Найвища точка – гора Лосова – розміщена на висоті 1428 м.
Хребет Яровець міститься у південно-західній частині області. Його рельєф представлений куполоподібними вершинами, які мають круті скелясті схили. Найвищою точкою Яровецького хребта є вершина Яровиця з висотою 1574 м.
Відроги Чивчинських гір займають крайню південно-західну частину Чернівецької області. Вони утворюють виразний хребет, що простягається на приблизно 40 км з північного заходу на південний схід – від гори Стіг до гори Гнатася, між долинами річок Чорний Черемош (на північному сході) і Васер та Рускова (на південному заході). Найвища вершина – базальтова гора Чивчин (1769 м). На схилах Чивчинських вершин подекуди виступають вапнякові скелі.
Найвища вершина рівнинної частини України гора Берда заввишки 515 м розташована на Хотинській височині.
Один із найвідоміших в Україні замків — Хотинська фортеця, що слугувала декорацією у багатьох історичних фільмах.
Товтрове пасмо в Буковинських Карпатах славиться унікальними кораловими рифами на суші.
Печера Попелюшка — єдине місце в Україні, де природним шляхом сформувався підземний коридор, яким можна перетнути державний кордон України.
Село Селятин є рекордсменом України за кількістю грозових днів (бл. 45-ти на рік). Поселення прославилось і найтривалішою в Україні грозою — 37 годин: почалася 10 червня 2008 р. о 15:30 і закінчилася 12 червня о 4:30.
З усієї території України лише у Берегометському дендропарку ростуть два дерева псевдомодрини золотистої, яку у природному середовищі можна побачити тільки в дельті річки Янцзи у Китаї.
Заказник «Зубровиця» — єдине місце в Україні, де живуть зубри.
Вижницький національний природний парк — єдине місце в Українських Карпатах, де ростуть всі три відомі види папороті — шипувата, списоподібна і Брауна.
На найвищій точці Сторожинецького дендропарку ростуть три Шевченкові верби. Під час заслання у Казахстані Кобзар виростив із простої тички вербу, яка нагадувала йому про батьківщину. У 1964 р. живці цієї верби привезли казахські гості до Львова, а ще через 4 роки їх перевезено до Сторожинецького дендропарку.
Шурдин — найвищий в Україні автомобільний перевал. Його висота — 1173 м над рівнем моря.
Чернівеччина — батьківщина відомих українських співаків Володимира Івасюка, Назарія Яремчука, Софії Ротару, Ані Лорак, актора Івана Миколайчука та першого українського космонавта Леоніда Каденюка.
Єдині в Західній Україні «американські гірки» розташовані в парку атракціонів «Зорепад», що в селі Бояни поблизу Чернівців.
Найвище розташоване село України — Випчина (1100 м).
Герцаївський район — найменший в Україні за територією, а місто Герца — найменший за кількістю населення районний центр. Ще одна особливість міста й району — румуномовність: румунською тут розмовляє понад 90 % населення.
Село Біла Криниця — всесвітній духовно-історичний центр старообрядництва.
У селі Давидівка (неофіційна назва «Давидени») розташовані відразу 7 дерев’яних храмів, більша частина яких неабияк цікавить дослідників дерев’яної архітектури.
Найяскравіше народне дійство на Буковині — святкування Маланки або Переберія. Починається це дійство 13 січня і триває до вечора наступного дня. Переодяганням у неймовірні костюми та веселими розвагами дещо нагадує європейські карнавали.
Овіяна легендами будівля райвідділу внутрішніх справ на вул. Р. Шухевича у Вижниці за часів румунського панування слугувала борделем, а згодом — рестораном.
У Красноїльську на південній околиці кута Слатина розташована унікальна криниця завглибшки 12 м, а концентрація солі в ній така сильна, що у воді не тоне куряче яйце.
Славиться Чернівецька область і своїми буковинськими вишиванками — рясновишитими квітчастими мотивами.