Medenychi

Селище міського типу, розташоване в смузі Передкарпаття на обох берегах річки Летнянки, притоки Тисмениці, за 20 км на північний схід від районного центру міста Дрогобича. До найближчої залізничної станції Добрівляни — 14 км. До бальнеологічного курорту Truskavets — 29 км. Сполучене з Дрогобичем і Львовом асфальтовою дорогою.

За народними переказами назва села походить від слова "мед". На території поселення було дуже розвинене бджільництво, яке відображене на символах Меденич: прапорі та гербі. Легенда свідчить, що свого часу бджоли навіть врятували село від татарської навали.

Точна дата заснування поселення невідома. Історики припускають, що Меденичі могли існувати ще в ХΙΙΙ ст. і входити до складу Галицько-Волинської держави. Можливо, що через цей населений пункт проходив так званий «соляний» шлях з Дрогобича до Львова. Перша писемна згадка, пов'язана з перебуванням у поселенні польського короля Владислава Ягайла, датована 1395 роком.

З давніх часів у селі мали свій маєток магнати Мнішки. У 1604 р. тут гуляли гучне весілля Марини Мнішек і російського царя Олександра. На місці родинних маєтностей Мнішків пізніше було побудовано тюрму і будівлю суду.

Вже в 1818 році у селі почала діяти перша початкова школа, де навчання велося німецькою і польською мовою. Лише через 30 років було введено в навчальний курс ще й руську мову. 

Меденичі були відомі вирощуванням хмелю, адже у XIX ст. тут існувала броварня. 1886 року село купили Йозеф і Мауріцій Колишери. Оскільки Меденичі здавна славилися своїми джерелами зі смачною водою, брати-юдеї Колишери влаштували тут виробництво пива та содової води, яку експортували до тодішньої Австро-Угорщини. Пиво варили тут і в радянський час. Будівля старого бровару збереглася донині.

На території селища діє церква Успіння Пресвятої Богородиці (Святої Параскеви) від 1644 року, яка разом із дзвіницею, що поруч з нею, внесені до Державного реєстру національного культурного надбання України. Церква розташована біля центральної дороги у напрямку на Львів поруч з новим мурованим православним храмом, фундамент якого був закладений ще у 1939 році. Однак початок Другої світової війни перекреслив усі плани. Тільки в 1990-1992 роках вдалося побудувати мурований храм, а в старій дерев’яній церкві моляться лише у великі свята.

У Меденичах також діє римо-католицький костел Святої Трійці, зведений у 1689 р. на кошти Яна ІІІ Собєського. До наших днів дерев’яна споруда не дійшла, однак залишилася мурована будівля 1817 року. Під час Першої світової костел постраждав від обстрілу, після якого був відремонтований тільки 1939 року. А вже за п’ять років храм знову зазнав руйнувань під час бойових дій, потрапивши під гарматний обстріл. Після війни він був закритий, а красиву високу башту розібрали. Повернули святиню віруючим тільки 1989 року, а ще за два роки приміщення почали реставрувати за проектом С. Котіва. Це відновлення не набагато відрізнялося від побудови нового храму. Перед входом до святині — своєрідна альпійська гірка, на якій розставлені шматки старих кам'яних скульптур святих, а деякі навіть не шматки, а цілком навіть цілі статуї. Проте костел не є навіть пам'яткою місцевого значення.

Прямо в центрі села, можна побачити старовинну криницю. Місцеві жителі будуть Вас запевняти, що влаштована вона, ще за тих далеких часів, коли Меденичі тільки заснували.

Щорічно у Меденичах відбувається Фестиваль меду. Гості свята мають нагоду взяти участь у цікавих майстер-класах із бджільництва та побачити оригінальну ходу пасічників із їх традиційною символікою. Програма "ФестМеду" також включає проведення виставки-ярмарку, представлення ексклюзивних страв із меду, дегустації, концертні виступи художніх колективів Дрогобиччини та козацькі забави.

У селищі розташований найбільший у Львівській області зоопарк "Лімпопо". Територія якого складає понад три гектари. Тут проживає більше, ніж 500 тварин, що представляють сотні різних видів світової фауни.