Одна з перших письмових, згадок про Порошково відноситься до 1381 року. Порошково згадується в латинському тексті під назвою "Прорсто". Входило воно тоді до Унгського комітату.
Існує декілька версій походження назви села. Одна з головних — засновником села, його першим жителем був шолтес Порошко. Різновидами цієї версії можна вважати версію про походження назви Порошково від професії засновника села — він був виготовлювачем пороха (порошка) — Порошкарем. Як уточнення цієї версії можна навести прислів'я, яке наводили старожили для пояснення назви села — "там де борошно, там і порошно". Дійсно в Порошкові у другій половині XVIII ст. були три водяні млини, що давали певний прибуток їх власникам.

• Збереглася печатка Порошкова 1857 року. На ній постать селянина в характерному вбранні того часу. В правій руці риба, найчастіше зображувана на сільських печатках краю. У лівій, піднятій руці селянина не встановлений предмет. Напис німецькою мовою: Община Тур'я Порошко.
• У 20-30-х роках XX ст. у Порошкові жила та вчителювала письменниця Марійка Підгірянка. Працюючи вчителькою, написала багато віршів, а 1922 р. — п'єсу "У чужому пір'ї".
• В селі Порошково народився Августин Штефан — педагог, громадський та культурний діяч, міністр уряду Підкарпатської України.

• Церква св. Миколая (1762 р.).
• Кіркут.
• Сірководневе джерело — розташоване в урочищі Свячений потік.