Це єдиний музейний комплекс, що складається з двох музеїв-шкіл: "Радянська школа" та "Чеська школа".
"Радянська школа" відтворює шкільну атмосферу 1960-1970-х років.
Експонати "великого" класу демонструють, чим займалися школярі: користувалися чорнильницями і перами, рахували на рахівницях, слухали патефон і грілися біля старої грубки. У "малому" класі — атрибути ідеологічного виховання молоді: прапор комсомольської організації, портрет Володі Ульянова, червоний куток. Все повертає у часи, коли на шкільні лінійки кликали горни і барабани, а біографії комуністичних вождів вивчалися за шкільною програмою.
У "кабінеті директора" вже давно не дзвонить телефон, не працює друкарська машинка і не грає радіоприймач. Але у шафі збережена вся документація, а на робочому столі директора — "Шкільна хроніка", яку започатковано ще в часи Австро-Угорщини.
У вузенькій "учительській" на столах старанно розкладені класні журнали, — колись їх ретельно заповнювали вчителі Колочави, котрі дивляться на відвідувачів з портретів.
Музей "Чеська школа" переносить відвідувачів у 1931-1938 роки, коли в Колочаві діяли вже дві чеські державні школи — народна (русинська) та з чеською мовою навчання.
Чеську школу відвідували переважно діти місцевих євреїв, а також представників чеської влади — нотаря, урядників та жандармів, яких направили на Закарпаття з Чехії. Попри те, що чеська школа в Колочаві проіснувала всього 7 років, вона залишила помітний слід в історії села. Експозиція готувалася за спогадами колишніх учнів — академіка Миколи Мушинки з Пряшівського університету (Словаччина) та доктора Францішека Гибела, директора музею Яна Камінського (Чехія).
Музей складається з двох приміщень: класу та кімнати відпочинку вчителя. Експонати класної кімнати свідчать про те, що тут виховували любов до "милої Республіки" та її "батька" — Томаша Масарика. Перед входом до класу — герб Чехословаччини, поряд з дошкою — портрет Президента країни, біля дверей — його погруддя. Партитура на фортепіано запрошує виконати гімн Республіки, а географічна та фізична карти тодішньої країни показують простори Чехословаччини від Шумавського до Карпатського хребта. На полицях — твори чеських авторів та класні журнали з оцінками колочаївських учнів.