Двоповерхова будівля, побудована в сецесійному стилі, зараз тут розміщені комерційні структури. Розташована за колишньою Великою синагогою, побудованою в кінці ХІХ ст. та перебудованою до невпізнаваності у палац культури у 1960-х рр.
Готель «Орослан» (Лев) був побудований в кінці XVII ст. Тут перебували видатні угорські письменники Ференц Казінці та Шандор Петефі. Будівля є пам'яткою архітектури стилю бароко. Зараз тут розміщений угорський національний театр імені Дюли Ійєша.
Казино було побудовано в 1912 р. за проектом Дюли Бешенського. Будівля — яскравий приклад модерну як у зовнішньому оздобленні, так і в інтер’єрі. Казино було центром культурного та громадського життя цілого регіону. Його відвідували угорський граф Іштван Сечені та угорський письменник Ференц Мора. Тепер тут розміщений готель-ресторан «Золота пава».
У 1907 р. угорський уряд оголосив конкурс на кращий проект суду, який мав не лише вражати своїм виглядом, а й розмістити чималу армію чиновників. Триповерхова будівля у стилі французького бароко була побудована за проектом архітектора Ференца Яблонського. Знавці вважають, що головний фасад цього помпезного палацу нагадує Лувр. Сьогодні тут розмістився головний корпус Закарпатського угорського інституту ім. Ференца ІІ Ракоці.
Побудований на місці зруйнованого реформаторами у 1573 р. монастиря домініканців. На фасаді видніється дата — 1629, мабуть, саме тоді угорському графові Габору Бетлену вдалося завершити будівництво своєї резиденції. Пізніше австрійський імператор подарував маєток графові Шенборну. Пов’язана будівля і з революційними подіями 1848 р. — саме тут був розташований штаб повстанців під керівництвом Томаша Етвеша. Остання перебудова палацу відбулася 1857 р. — тоді перед входом спорудили портик у стилі ампір. ХХ століття погано позначилося на палаці — за чехів тут розмістилася кінна жандармерія, а коли прийшли радянські війська — прикордонний загін. Врешті-решт унікальну будівлю віддали під класи школи механізації, потім професійно-технічного училища. Аж у 2002 р. частину палацу відвели під музей Берегівщини.
Перша згадка про нього належить до 1242 р., хоча деякі дослідники датують його початком XII ст. Храм багато разів спалювали, іноді навіть разом із мешканцями міста. Така трагедія сталася, наприклад, 17 липня 1657 р. Зробили це польські рейтари під керівництвом князя Любомирського. Практично відновити культову споруду вдалося лише у 1846 р. за проектом угорського архітектора Альберта Тишлера, згідно з яким будівлю витримано у романському та псевдоготичному стилях.
Реформатську церкву було побудовано в кінці в XVІІІ ст., перший ярус будівлі зберіг готичні форми. Храм пережив дві реконструкції — кін. XІХ ст. та поч. ХХ-го. Під час останньої реконструкції було побудовано фірмою «Рігер» новий, нині діючий, орган.
Будинок колишнього управління Березького комітату є цікавою архітектурною спорудою кінця ХІХ ст. Його фасад привертає увагу своїми простими, але гарними формами. Зараз тут розміщений медичний коледж.