Перечинський район

Районний центр — місто Перечин.

На заході межує зі Словацькою Республікою.

Найдавніше поселення, виявлене на землях сучасного Перечинського району — поселення пізнього неоліту (біля 20 тисяч років тому) на околиці Перечина. В урочищі Гори виявлено кургани, які свідчать про поселення ранньо-залізного віку (VІІ ст. до н. е.).

По території району протікають річки Уж, Лютянка, Туричка, Тур’янка, Шипот.

На його території містяться об'єкти природно-заповідного фонду, зокрема: Державний заповідник "Соколові скелі" у басейні річки Шипот, державний гідрологічний пам'ятник-водоспад у селі Тур'я Поляна.

Основні бальнеологічні ресурси представлені родовищами вуглекислих вод. Найбільшу групу складають вуглекислі гідрокарбонатно-хлоридні натрієві води, характерні для зон розломів складчастих Карпат. До цієї групи належать води Зарічівського та Сімерківського родовищ. Відоме також Лумшорське родовища слабосульфідних вод. Загалом на території Перечинського району розвідано 13 джерел із цілющими водами.

Історична хроніка району:

VІІ-IX ст. — перше Болгарське Царство та Великоморавська держава.
IX-XI ст. — період "Здобуття Батьківщини" угорцями, які, перейшовши через Карпатські хребти, ввійшли в Тисо-Дунайський басейн. Угорці в той час здійснювали військові походи на Італію, Німеччину, Болгарію, Візантію. Закарпаття ж було "нічийною територією", знаходилось під певним упливом Древньоруської держави.
XII-ХІV ст. У 1241 році монголо-татари підкорили Закарпаття, але через рік відступили. У 1281-1321 рр. значні території історичного Закарпаття, зокрема Перечинщина, входять до складу Галицько-Волинського князівства.
ХVІ-ХVIІІ ст. На початку цього періоду угорців перемогли турки, які потім протягом 160 років поневолювали країну. Перечинщина з 1690 р. перебувала в складі Ужанської жупи. У цей час усе Закарпаття входило до складу імперії Габсбургів.
Друга половина XIX — початок XX ст. Район продовжував залишатися під владою буржуазно-поміщицької Угорщини.
1919 р. — березень 1939 р. Закарпаття входить до складу Чехословаччини. Кінець цього періоду означений подіями боротьби за Карпатську Україну, яка, зрештою, була проголошена. Проіснувала нова республіка офіційно, щоправда, лише один день.
Березень 1939 р. — жовтень 1944 р. Окупація району фашистською Угорщиною.
1944-1945 рр. У складі Закарпатської України.
1946-1991 рр. У складі Радянської України. У 1947 р. у складі Закарпатської області утворено Перечинський район.
З 1991 р. район у складі Закарпатської області входить до незалежної Української держави.

Використане джерело: Вікіпедія

Варто відвідати:

Полонина Руна (Рівна).
Найбільша полонина Українських Карпат, представляє собою комплекс високогірних альпійських лугів, висота над рівнем моря яких сягає 1479 м, а площа 1100 га.
Церква св. Василя Великого, с. Лікіцари
Церква збудована з ялини в XVII ст., триверхова, бойківського стилю. У 1748 р. перебудована і набула сучасного вигляду. Зруби вкрили двосхилим дахом. Піддашшя і дах мають профільований карниз із цільного бруса. Над бабинцем — невисока квадратна башта з бароковим завершенням. Подібна до башти невелика главка увінчує гребінь даху над вівтарем.

Важлива інформація:

Служба	Адреса	Телефон
Перечинська районна рада	площа Народна, 16	+38 (03145) 2-23-03, 2-13-60
Перечинська міська рада	пл. Народна, 16	+38 (03145) 2-14-09
Телефонна довідка		+38 (031) 991-09-11
Центральна районна лікарня	вул. Червоноармійська, 8	+38 (03145) 2-15-38
Аптеки	площа Народна, 19, площа Народна, 20	+38 (03145) 2-10-87
Пошта	пл. Народна, 7	+38 (03145) 2-23-65