Воловецький район

Розташований у північній частині Закарпатської області в межах Вододільного та Полонинського хребтів. Найвища вершина — гора Великий Верх (1598 м н. р. м.), на межі з Міжгірський район. Гірські хребти від Пашківців аж до Високого Каменя поблизу Підполоззя — це флористичний заказник "Пікуй", де під охороною є багато цінних рідкісних рослин, зокрема лікарських.

Всі річки Воловеччини — притоки Латориці (дунайський басейн), що бере початок на схилах Верховинського хребта, з-під Верецького перевалу. Вона дала назву селу Латірка, що розкинулося по обидва береги її русла, яке з плином набирає повноводності. До Латориці вливаються річечки Башта та Славка, що протікають через Верхні Ворота, а також Качурка (Верб'яж, Завадка), Віча (Гукливий, Воловець), Жденівка (Жденієво) та інші, що беруть початок у верхів'ях гір. Усі вони мають стрімку течію, круті береги, неширокі долини.

Район багатий змішаними лісами, в яких зростає переважно смерека, ялиця, бук, ясен і явір. Серед дерев влітку та восени можна знайти багато грибів та ягід.

Воловеччина — частина етнографічного району Бойківщини, однієї з трьох відомих історико-етнографічних груп українських Карпат — гуцулів, бойків, лемків, що мають істотну відмінність у побуті, звичаях, обрядах і матеріальній культурі.

Районний центр — селище Воловець.

Воловецький район — батьківщина української поетеси з непростою долею Софії Малильо, яка народилася у селі Верхні Ворота.

В регіоні поступово розвивається туристична інфраструктура. Курорт Жденієво наповнюється новими готелями, тут діє гірськолижний витяг. Для тих, хто зупиниться у Воловці, будуть доступними витяги у селах сусіднього Міжгірського району — Подобовці (бл. 10 км) та Пилипці (бл. 15 км). У районі проводяться змагання з парапланеризму, спортивного орієнтування та інші. Тут прокладено багато маршрутів для пішохідного туризму, найпопулярніші з них — з Воловця на Полонину Боржаву і з Пашківців та Жденієво на Вододільний хребет.

На Воловеччині є 7 мінеральних джерел. Найвідоміше з них — в урочищі Занька. Тривалий час тут працювали купальні, утримувані лісокомбінатом.

Варто відвідати:

"Лінія Арпада"

Спостерігаючи за поразками своїх союзників-німців на східному фронті, ще з літа 1943 р. Угорщина розпочала створення у гірських районах Карпат системи оборони, так звану лінію Арпада. Вона тяглася на 350 км уздовж вершин гірських хребтів, а її ширина в окремих місцях доходила до 120 км. Рубіж додатково посилювали 99 опорних пунктів, 750 дотів, 343 дзоти, 439 відкритих вогневих позицій та 400 км протипіхотних і протитанкових траншей. А на підступах до села Ясіня та Яблуницького перевалу було встановлено 12 км колючого дроту, через який пропущено струм з напругою 3000 В. Проте частинам радянської армії таки вдалося подолати цю систему оборони ціною життя понад 10 тис. солдатів. До найвідоміших залишків "лінії Арпада" належить бункер у селі Верхня Грабівниця та дот у селі Підполоззя.

Дерев'яні церкви

Церква Введення Пресвятої Богородиці (1804), с. Абранка
Церква Преображення Господнього (1878) з дзвіницею (поч. ХХ ст.), с. Верб’яж
Церква Святого Духа з дзвіницею (поч. ХVІІІ ст.), Гукливий
Миколаївська церква з дзвіницею (поч. ХХ ст.), с. Задільське
Церква Святого Духа з дзвіницею (кін. XVIII ст.), с. Котельниця
Церква Успіння Пресвятої Богородиці з дзвіницею (1898), с. Тишів
Церква Вознесіння Господнього з дзвіницею (ХІХ ст.), с. Ялове
Каплиця, збудована на честь скасування кріпосного права (1848, 1928); с. Верхні Ворота

Заповідники, заказники

Флористичний заповідник "Пікуй"
Розташований на межі з Львівською областю. Під охороною багато цінних рідкісних рослин, букове рідколісся із залишками букового криволісся на схилах гори Пікуй.
Лісовий заказник "Росішний" (західні схили гори Стій)
У первісному вигляді збереглися елітні ялицеві насадження, а також ряд рідкісних рослин — листовик сколопендровий, страусове перо звичайне, лілія лісова. Є буковий праліс.
Ботанічний заказник "Бузок" (Жденієвське лісництво)
Охороняється рідкісний ендемічний вид бузку угорського, занесеного до Червоної книги України. Його можна побачити у заростях сіровільшаників з домішкою ясена звичайного, горобини звичайної та явора, і разом з бруслиною європейською, жимолостю пухнастою, крушиною ламкою, вербою козячою формує тут підлісок. У трав’яному покриві трапляються: калюжниця болотна, гадючник в’язолистий, осока трясучкова, чемериця біла, паслін солодко-гіркий та деякі інші.
Загальнозоологічний заказник "Потік Оса"
Під охороною — форель струмкова, саламандра плямиста, тритон карпатський, бурозубка альпійська.
Заказник "Голиця", біля с. Нижні Ворота
Охороняються рослини, занесені до Червоної книги України: віничник крилатий, шафран Гейфеля та інші рідкісні види.
Ботанічна пам’ятка природи "Гора Високий Камінь"
Славиться тим, що має найвищий у Карпатах ареал зростання дуба скельного і сосни чорної, а також реліктові угруповання з домінуванням липи широколистої та серцелистої, які збереглися на крутих схилах і кам’янистому гребені на висоті 840 м н. р. м. На вершині гори охороняється один із двох реліктових осередків сосни звичайної в Закарпатті. На кам’янистих розсипах трапляються кущі порічок блискучих, агрусу.
Ботанічна пам’ятка природи "Тис ягідний" (Підполозянське лісництво)
Місцезростання тиса ягідного, який занесений до Червоної книги України. Вік дерев — бл. 300 років.

Важлива інформація:

Служба	Адреса	Телефон
Воловецька районна рада	вул. Незалежності, 30	+38 (03136) 2-22-66
Воловецька селищна рада	вул. Пушкіна, 7	+38 (03136) 2-25-33
Телефонна довідка		+38 (031) 991-09-11
Центральна районна лікарня	вул. Карпатська, 23	+38 (03136) 2-43-00
Цілодобова аптека	вул. Карпатська, 23 (в районній лікарні)
Аптеки	вул. Карпатська, 46 вул. Карпатська, 50
Пошта	вул. О. Пушкіна, 6	+38 (03136) 2-22-85
Гірська пошуково-рятувальна служба	с. Нижні Ворота, вул. Центральна, 110	+38 (050) 273-76-45