Жидачівський район

Розташований у південно-східній частині області у вологій, помірно теплій кліматичній зоні. Північна частина району, що лежить на Подільській височині — переважно горбиста лісова рівнина, південна — підвищена полого-хвиляста рівнина.

Районний центр — місто Жидачів. Першу письмову згадку про нього знайдено у «Повісті минулих літ» і датовано 1164 р., де воно згадується як Удеч (або Зудечів). Пов’язана ця згадка з великою повінню у Галичі, отже, Дністер виходив з берегів не лише через глобальне потепління.

У 1951 р. введено в дію картонно-паперовий комбінат, відомий усім жителям України завдяки туалетному паперу «Кохавинка». Назва ця походить від села Кохавина, якого вже не існує — у радянські часи його було приєднано до селища Гніздичів. А от до радянського періоду село було відоме зовсім з інших причин — як місце паломництва до Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської.

Селище Журавно прославилося в європейській історії тим, що у 1676 р. польські війська короля Яна ІІІ Собеського майже місяць вели жорстокі бої зі 100-тисячною турецькою армією Ібрагіма Шейтана на «Журавенських полях» між річками Дністер та Свіча. Невдовзі в околицях міста супротивники уклали Журавенський мир, який завершив польсько-турецьку війну 1673-1676 рр. і зупинив турецьку експансію на українських землях. На відзнаку 200-річчя цієї події в Журавно встановили пам’ятну колону, яка збереглася до наших часів.

Одним із найвідоміших вихідців з Жидачівського району є Миколай Рей (1505-1569 ) — польський письменник і поет-мораліст, релігійний полеміст епохи Відродження (належав до кальвіністського табору), політик, музикант, який народився в містечку Журавно в родині дрібного шляхтича. Він перший показав, що літературу можна успішно розвивати й народною мовою, і найбільше зробив для того, щоб у польській літературі народна мова взяла гору над латиною. Через це вважається батьком польської літератури. За свою діяльність М. Рей отримував різні нагороди від польських королів, зокрема маєтки у власність. Рей писав живою та барвистою мовою, якою розмовляла тодішня польська шляхта, і, хоча йому бракувало широкої освіти, завдяки таланту мав змогу висловлювати свої ідеї легко, з добрим почуттям ритму та рими, у справді реалістичній манері. У прозі розвивав ідеальний образ шляхтича-хуторянина, спопуляризував жанр мініатюрних анекдотичних та моралізаторських віршів, наслідуваних і авторами українського бароко.

Варто відвідати
  • Давньоруське городище зі залишками валів замку ХІІ-ХІV ст., розташоване на горі Базиївці за 800 м на північний захід від сучасного центру міста на правому березі р.Стрий.
  • Костел Успіння Діви Марії (1602), м. Жидачів, пл. Свободи, 3
  • Костел Всіх Святих (1460, перебудований у 1777-1779), м. Ходорів
  • Церква-ротонда Введення в храм Пресвятої Богородицi з дзвіницею (1800 р.), с.Вибранiвка
  • Костел (1868-1894) і каплиця (1903), смт Гніздичів
  • Оборонна башта, с. П’ятничани
  • Оборонний костел (1594), с. Соколівка
Важлива інформація:
УстановаАдресаТелефон
Телефонна довідка +38 (032) 991-09-11
Районна лікарня м. Жидачів, вул. Я. Мудрого, 29+38 (03239) 3-12-87, 3-14-81
Цілодобова аптекав районній лікарні 
 
Фотогалерея
 Палац Броніслава Лося, с. Лівчиці   Палац Броніслава Лося, с. Лівчиці   Церква Покрови Пресвятої Богородиці (колишній костел), кін. XIX ст., смт. Гніздичів (кол. Кохавина)  Краєвид  П'ятничанська вежа (XIV-XV ст.), с. П'ятничани  П'ятничанська вежа (XIV-XV ст.), с. П'ятничани  Костел Святої Трійці (1594-1600 рр.), с. Соколівка  Костел Святої Трійці (1594-1600 рр.), с. Соколівка  Колишня площа Ринок, с. Соколівка  Вид на с. Соколівка
Музеї
Варто відвідати