Будівництво фортеці розпочалося 1872 року. Для Австро-Угорщини Перемишль був важливими воротами, які треба було захищати на фоні погіршення стосунків з Росією. Адже тоді між Росією і Австрією почали окреслюватися різні погляди щодо балканських країн. Тому у військовому бюджеті було закладено величезні суми для розбудови укріплення Перемишля. В ході будівництва фортеці розростався і сам Перемишль, який через декілька років став одним з найбільших міст Галичини.

Будівництво фортеці також співпало з зміною типу артилерії, модернізація якої збільшила дальність польотів снарядів і потужність зброї. Тому укріплення почали зводити подалі від міста, на відстані 9-26 кілометрів. Зводилися укріплення з використанням бетону. Перемишльська фортеця була поділена на вісім оборонних відрізків. На висотах, які оточували місто, було споруджено 18 фортів.

Найбільш розбудованими і найміцнішими були форти VI напрямку, що захищали найважливіші шляхи зі Львова і Добромиля. Група селиських фортів (село Поповичі) була найсучаснішою. Ці укріплення могли взаємно захищатися, бо були з’єднані земляними валами. В них були встановлені 150-міліметрові гармати і 210-міліметрові мортири. Форти були оснащені електричними двигунами, вентиляторами і прожекторами.

Свого часу форти пройшли випробування війною між двома імперіями, яка докотилася до цієї частини Галичини восени 1914 року і тривала аж до початку літа 1915 року.