Terebovlya district

Теребовлянський район розташований у західній частині Правобережного лісостепу в центральній частині Тернопільської області. Площа — 1,15 тис. кв. км. Населення — 69 тис. осіб. Один з найбільших районів області славиться своїми густими лісами та має розвинену інфраструктуру.

Через його територію проходить залізниця Тернопіль — Чернівці, автодорога державного значення Мамалига — Луцьк — Чернівці — Доманове та інші автошляхи місцевого значення.

Утворений у 1939 р. район має давню й яскраву історію. Сліди перших людей датуються 100 тис. рр. тому, на території виявлено й середньопалеолітичну стоянку (40 тис. рр. тому), і кам'яні вироби палеолітичної доби (30-20 тис. рр. тому), ще одну стоянку доби мезоліту (11-8 тис. рр. тому) і вже більш значимі неолітичні (8-5 тис. рр. тому), трипільські селища (IV-ІІ тис. до н. е.), поселення ранньозалізного віку (VIII-VI ст. до н. е.) та черняхівської культури (ІІ-V ст. н. е.) тощо.

Від перших споминів у 1097 р. теребовлянські землі належали Василькові, який через них позбувся зору. Після смерті князя і ряду претензій з боку інших руських володарів, у 1141 (1139) р. Теребовлянське князівство єднається з Перемишлянським. Зміна князів та їхні намагання здобути теребовлянські земелі не залишили такий сумний спогад, як напад монголо-татарської орди хана Батия у 1241 р., яка зруйнувала і спалила сам Теребовль.

Під владу Польщі Теребовлянщина потрапляє у 1340 та 1390 (1387) рр., у період 1370-1390 рр. належить Угорщині. Від 1453 р. стає частиною Руського воєводства Галицької землі. Протягом XVI-XVII ст. теребовлянські землі постійно піддаються нападам кримсько-татарських орд.

У 1772 р. тутешні землі стають австрійськими, а у 1809-1815 рр. — російськими. У 1918-1919 рр. Теребовлянщина є повітом Тернопільського воєводства ЗУНР, у 1920-1939 рр. — частиною Польщі, до 1941 р. — УРСР, від середини 1941 — до середини 1944 рр. стає німецькою територією, опісля (до Незалежності України) стає радянською територією.

Адміністративний центр району — Теребовля — одне з найстаріших міст України (вперше згадується в Іпатіївському літописі, 1097 р.). Село Заздрість пишається Музейно-меморіальним комплексом та Духовним центром кардинала Й. Сліпого, на території садиби його батьків діє Жіночий василіанський монастир (1994). У с. Конопківка з 1821 р. на основі сірководневої мінеральної води відкрито курортну зону.

Варто відвідати:
Пам'ятки архітектури:
  • Руїни замку (XIV ст.), м. Теребовля
  • Комплекс монастиря кармелітів (XVII ст.), м. Теребовля
  • Церква св. Миколая (кін. XVІ ст.), м. Теребовля
  • Руїни Угорницького (Підгірянського) василіанського монастиря (XVI ст.), м. Теребовля
  • Руїни замку (XVI ст.), палац (кін. XVIІІ ст.), костел Святої Трійці (1761-1779); с. Микулинці
  • Руїни замку, с. Буданів
  • Руїни замку (XVII ст.), Троїцький костел (1611-1634); с. Долина
  • Руїни замку (поч. XVI ст.), палац (XVIII ст.) з парком, церква отців василіан (поч. XVIІІ ст.), костел (1893-1902), пам'ятник поету С. Будному (1959); с. Струсів
  • Палац графа Козібродського, с. Підгайчики

Марійський духовний центр:
    Розташований на території села Зарваниця. Легенда про подорожуючого монаха, якого на цьому місці зарвав сон-ява Богородиці з Ісусом, сягає ХІІІ ст. Завдяки Чудотворній іконі Матері Божої (XIII-XIV ст.) Зарваниця ще у 1867 р. отримала відпустове значення.
    До комплексу належать собор Зарваницької Божої Матері (2000), дзвіниця висотою 60 м, храм Пресв. Трійці (1754), каплиці, джерело; монастирські келії студитів та деревʼяна церква розташовані вище.
    Свого часу село відвідували митрополит Андрей Шептицький та патріарх УГКЦ Йосип Сліпий.

Мінеральні джерела (родовища сірководневої води):
 Важлива інформація:
Photos
 The view of Terebovlya town 
 The remains of the castle in Terebovlya town (14th cent.)
 The remains of the castle in Terebovlya town (14th cent.)
 Exaltation of the Holy Cross church (1910) in Pidhaychyky village
 The palace (late 18th cent.), Mykulyntsi village
 The castle (16th cent.), Mykulyntsi village
 St. Trinity church (1761-1779), Mykulyntsi village
 Exaltation of the Holy Cross church (1765), Budaniv village
Sights