МОНАСТИР КАРМЕЛІТІВ БОСИХ

Опис:
Будівництво монастиря ордену кармелітів босих розпочалося у 1634 р. на пагорбі поблизу міста, над східною лінією фортифікацій. Хоча босі кармеліти з’явилися у Львові на сто років раніше, але землю під свій кляштор їм вдалося отримати лише у 1633 р. До цього часу у кармелітів босих був невеликий дерев'яний монастир із храмом на протилежному боці передмістя — неподалік Краківської брами і річки Полтви. Автором кляштору вважається архітектор італійського походження Ян Покорович. Однак Мечислав Орлович правдоподібним будівничим називає його батька — італійця Адама де Лярто.
Кармеліти, ймовірно, сподівались, що монастир увійде у нову лінію міських фортифікацій, яка охопить значно більші терени ніж тогочасне середмістя. Адже саме такі плани обговорювались і протягом XVII ст. було створено низку проектів. Однак ці плани щодо вдосконалення фортифікацій так і не були реалізовані повністю. Саме тому монастир мав стати окремою оборонною спорудою. Будівництво монастиря було завершено у 1642 р., а костелу — лише через 5 років.
У 1645 р. для швидкості повідомлення про загрозу з монастиря до середмістя, а також для можливості вірян відвідувати храм, і на вимогу братії в східній міській фортечній стіні було зроблено прохід і Босяцьку хвіртку. Магістрат був проти її будівництва, однак король Владислав IV надав дозвіл на її спорудження. Проте саме вона стала причиною захоплення Львова військами короля Карла XII у вересні 1704 р., коли без підтримки основних сил передові шведські загони увірвалися в місто через незамкнену Босацьку хвіртку.
У 1648 р. споруда була вперше захоплена козацькими військами Богдана Хмельницького, саме тоді келійні корпуси і сам храм зазнали значних пошкоджень. Однак це не завадило їм витримати турецьку облогу 1672 р.
У першій половині XVIII ст. комплекс монастиря кармелітів босих інтенсивно реставрується і облагороджується: так в 1717 р. у костела з’явилися нові склепіння, в період 1731-1732 рр. його внутрішні стіни прикрасив мальовничий розпис талановитого італійського художника Джузеппе Педретті і його учня Бенедиктина Мазуркевича, а ще через кілька років — тут з’явилися дванадцять бічних вівтарів. Однак в рамках масштабної церковної реформи 1781 р. орден кармелітів босих був визнаний неугодним новій (після першого поділу Речі Посполитої 1772 р.) австрійській владі і вигнаний зі Львова. На його місце в 1784 р. прийшли брати-реформатори старого статуту, які через п’ять років поступилися кармелітам взутим, переведеним з Галицького передмістя.
За півтора століття володіння комплексом (кармелітами взутими) — кляштор (монастир) підтримувався в гідному стані завдяки численним реконструкціям, а костел комплексу зазнав значних змін свого зовнішнього вигляду  — в 1835–1839 рр. з боків його центрального фасаду були закладені симетричні вежі за проектом архітектора Алоїза Вондрашки. Щоправда, гідне завершення їх спорудження було лише в 1906 р., коли під час реставрації під керівництвом львів’янина Владислава Галицького були закінчені верхні яруси і покрівля.
В радянські часи монастир було ліквідовано. У костелі розмістили склад цукерні, а у келіях — гуртожиток. У 1980-ті рр. костел був складом будівельних матеріалів. Лише у 1991 р. святиню повернули вірянам. Однак вже не кармелітам. Почалася реставрація. Костел перетворився на греко-католицьку церкву Святого Михаїла, якою опікуються ченці Студійського Уставу УГКЦ. Окрім власне монастиря, тут також розмістились видавництво "Свічадо" та Інститут історії УГКЦ.
GPS:
49.842443  24.036722  
  convert to dd°mm'ss"
 

One of the main principles of Karpaty.info is that all the information about the traveling in the Carpathians is thoroughly checked by our team.
All the necessary changes at the website are made during 1-2 working days.

We appreciate your noticing the inaccuracy of the information. For thorough processing of your complaint please specify what was inapplicable:

 
 
 
 

Give more detailed description *

Email   

Thank you for your help!