МОНАСТИР КАРМЕЛІТІВ БОСИХ

Опис:
Будівництво монастиря ордену кармелітів босих розпочалося у 1634 р. на пагорбі поблизу міста, над східною лінією фортифікацій. Хоча босі кармеліти з’явилися у Львові на сто років раніше, але землю під свій кляштор їм вдалося отримати лише у 1633 р. До цього часу у кармелітів босих був невеликий дерев'яний монастир із храмом на протилежному боці передмістя — неподалік Краківської брами і річки Полтви. Автором кляштору вважається архітектор італійського походження Ян Покорович. Однак Мечислав Орлович правдоподібним будівничим називає його батька — італійця Адама де Лярто.
Кармеліти, ймовірно, сподівались, що монастир увійде у нову лінію міських фортифікацій, яка охопить значно більші терени ніж тогочасне середмістя. Адже саме такі плани обговорювались і протягом XVII ст. було створено низку проектів. Однак ці плани щодо вдосконалення фортифікацій так і не були реалізовані повністю. Саме тому монастир мав стати окремою оборонною спорудою. Будівництво монастиря було завершено у 1642 р., а костелу — лише через 5 років.
У 1645 р. для швидкості повідомлення про загрозу з монастиря до середмістя, а також для можливості вірян відвідувати храм, і на вимогу братії в східній міській фортечній стіні було зроблено прохід і Босяцьку хвіртку. Магістрат був проти її будівництва, однак король Владислав IV надав дозвіл на її спорудження. Проте саме вона стала причиною захоплення Львова військами короля Карла XII у вересні 1704 р., коли без підтримки основних сил передові шведські загони увірвалися в місто через незамкнену Босацьку хвіртку.
У 1648 р. споруда була вперше захоплена козацькими військами Богдана Хмельницького, саме тоді келійні корпуси і сам храм зазнали значних пошкоджень. Однак це не завадило їм витримати турецьку облогу 1672 р.
У першій половині XVIII ст. комплекс монастиря кармелітів босих інтенсивно реставрується і облагороджується: так в 1717 р. у костела з’явилися нові склепіння, в період 1731-1732 рр. його внутрішні стіни прикрасив мальовничий розпис талановитого італійського художника Джузеппе Педретті і його учня Бенедиктина Мазуркевича, а ще через кілька років — тут з’явилися дванадцять бічних вівтарів. Однак в рамках масштабної церковної реформи 1781 р. орден кармелітів босих був визнаний неугодним новій (після першого поділу Речі Посполитої 1772 р.) австрійській владі і вигнаний зі Львова. На його місце в 1784 р. прийшли брати-реформатори старого статуту, які через п’ять років поступилися кармелітам взутим, переведеним з Галицького передмістя.
За півтора століття володіння комплексом (кармелітами взутими) — кляштор (монастир) підтримувався в гідному стані завдяки численним реконструкціям, а костел комплексу зазнав значних змін свого зовнішнього вигляду  — в 1835–1839 рр. з боків його центрального фасаду були закладені симетричні вежі за проектом архітектора Алоїза Вондрашки. Щоправда, гідне завершення їх спорудження було лише в 1906 р., коли під час реставрації під керівництвом львів’янина Владислава Галицького були закінчені верхні яруси і покрівля.
В радянські часи монастир було ліквідовано. У костелі розмістили склад цукерні, а у келіях — гуртожиток. У 1980-ті рр. костел був складом будівельних матеріалів. Лише у 1991 р. святиню повернули вірянам. Однак вже не кармелітам. Почалася реставрація. Костел перетворився на греко-католицьку церкву Святого Михаїла, якою опікуються ченці Студійського Уставу УГКЦ. Окрім власне монастиря, тут також розмістились видавництво "Свічадо" та Інститут історії УГКЦ.
GPS:
 

Один з основних принципів роботи каталогу Карпати.інфо полягає в тому, що вся інформація про відпочинок в Карпатах регулярно перевіряється нашими працівниками.
Необхідні зміни вносяться на сайт протягом 1-2 робочих днів.

Ми вдячні, що Ви звернули увагу на неточність інформації. Для ретельнішого опрацювання Вашого звернення просимо уточнити, що саме не відповідало дійсності:

 
 
 
 

Опишіть детальніше *

Ваш e-mail для контакту   

Дякуємо за Вашу допомогу!