Це єдина збережена в Україні ренесансна площа, сформована в кін. XVI — на поч. XVII ст. Ансамбль складається зі 45 будівель-пам'яток архітектури. Найбільш відомими є: №1 — ратуша (1827-1851), №2 — кам'яниця Бандінеллі (кін. XVI ст. — 1750), №4 — Чорна кам'яниця (1588-1677, 1884), №6 — Палац Корнякта (Королівський палац, 1580), №14 — будинок венеційського консула А. Массарі (1589 — XIX ст.). Прикрашають площу чотири фонтани — "Адоніс", "Діана", "Нептун" та "Амфітрита" (1793), — виконані відомим скульптором Гартманом Вітвером. Протягом шести століть площа була центром громадського та торговий життя міста. Весь ансамбль площі разом із найближчими вуличками було внесено в Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в 1998 р.
Зверху площу можна побачити з вежі ратуші, потрапити на яку можна через головний вхід до міської ради з 9:00 до 18:00.

Адреса: м. Львів, пл. Ринок

GPS:  N 49.841864  E 24.031625

Ансамбль складається з Успенської церкви (1591-1629), Вежі Корнякта (1572-1695), каплиці Трьох Святителів (1578-1591). Автором проекту і керівником будівельних робіт був Павло Римлянин. Дзвіниця Успенської церкви була збудована у 1572-1578 рр. Кошти на будівництво виділив багатий львівський купець, грек за походженням, Костянтин Корнякт. Тому і нині дзвіницю частіше називають Вежею Корнякта. У 1578-1591 рр. до дзвіниці прибудували каплицю Трьох Святителів. Вона стала своєрідним синтезом ренесансного стилю та традиційних форм галицької народної архітектури. Успенська церква стала головним осередком православ’я у Львові. В 1631 р. її освятив Київський митрополит Петро Могила.

Адреса: Львів. вул. Підвальна, 9

GPS:  N 49.842067  E 24.034604

Відомий також як Палац Баворо́вських. Збудований у 1639 р. за проектом військового інженера Павла Ґродзицького. Це була фортифікаційна споруда, про що свідчать могутні стіни першого поверху. Наприкінці XVII ст. перед шведським наступом арсенал перенесли до резиденції Сенявських у Старому Селі, а сама будівля перейшла до родини Чарторийських. На початку XIX ст. будинок перейшов до родини Баворовських, які перебудували його під палац. Припускають, що скульптурне оздоблення фасаду та інтер'єрів виконав Йоан Шимзер. 1877 р. Віктор Баворовський перевіз до будинку свою бібліотеку, яка з 1900 р. стала публічною і з того часу отримала назву Бібліотеки Баворовських. 2006 р. за кошти меценатів була завершена реставрація будівлі, яка отримала їхнє ім'я — Палац мистецтв імені Омеляна і Тетяни Антоновичів.

Адреса: м. Львів, вул. Бібліотечна, 2

GPS:  N 49.83552  E 24.018521

Науковий заклад з бібліотекою та музеєм був заснований Ю. Оссолінським на основі колишнього монастиря. Будівництво почалося у 1827 р. за проектом архітектора П. Нобіле (згодом був змінений), а закінчилося у 1851 р. Ця архітектурна пам'ятка — один з кращих зразків стилю классицизм у Львові. Сьогодні тут розміщена бібліотека ім. В. Стефаника НАН України.

Адреса: м. Львів, вул. В. Стефаника, 2

GPS:  N 49.836229  E 24.026144

Офіційна дата заснування — 1852 р., коли професор Гіацинт Лобажевський започаткував ботанічний сад на північно-східному схилі Калічої гори у старому саду монастиря отців тринітаріїв. Тут під керівництвом професора був закладений дендропарк в англійському стилі, а також збудовано теплиці, водозбірники та високу оранжерею.
Сад слугував для практичного втілення теорії морфології та систематики рослин, що викладалися в університеті, тут проводилася робота зі збирання колекцій рослин-екзотів.
Сьогодні на території саду розміщені теплиці і невеликий дендропарк, зокрема вирощуються 70 видів орхідей та їх гібридів. Найбільше у теплицях квітне фаленопсисів, або орхідей-метеликів. Свою назву вони отримали за схожістю на комаху, яка їх запилює. У час найвищого цвітіння львів'яни і гості міста мають можливість оглянути та відчути неповторний аромат цих екзотичних квітів.
Нова частина саду, створена у 1911 р., розміщена на вул. Черемшини. У другій половині ХІХ ст. садівником тут був Карл Бауер (автор проектів та впорядкування території Личаківського цвинтаря та сучасного парку ім. І. Франка), завдяки досвіду якого ботанічний сад Львівського університету став відомим не лише на теренах тогочасної Австро-Угорщини, але й далеко за її межами.

Адреса: м. Львів, вул. Кирила і Мефодія, 4

WWW: botanicgarden.lnu.edu.ua

GPS:  N 49.832708  E 24.031282

Будинок колишнього Галицького сейму (парламенту) був споруджений у 1877-1881 рр. архітектором Ю. Гохбергером в стилі модного на той час віденського неоренесансу. Вхід будівлі прикрашений двома скульптурними групами, які символізують Працю та Освіту. Нагорі аттик будівлі завершує скульптурна група «Опікунчий дух Галичини» (Галичина, Дністер та Вісла), автором якої є Т. Рігер. З 1919 р. в цьому будинку розміщено Львівський університет, один з найстаріших університетів  України (сьогодні — головний корпус Львівського національного університету ім. І. Франка).

Адреса: м. Львів, вул. Університетська, 1

GPS:  N 49.840046  E 24.022137

Один з найкращих будинків на проспекті Свободи. Його спорудив архітектор Ю. Захаревич в 1891 р. для Галицької ощадної каси. Будинок виділяється ексклюзивним, романтично прикрашеним ренесансними та бароковими елементами фасадом, який також увінчаний аттиком зі скульптурною групою "Ощадливість" Л. Марконі. Вражає і вестибюль зі статуєю "Фортуна" Ю. Марковського, рельєфами майстерні Л. Марконі та сходовою кліткою з чудовою балюстрадою. Тепер тут розташований Музей етнографії та художнього промислу.

Адреса: м. Львів, просп. Свободи, 15

GPS:  N 49.84109  E 24.027179

Будинок Галицького намісництва — зразок адміністративної будівлі часів Австро-Угорської монархії, збудований у 1870—1878 рр. архітекторами Ф. Ксєнжарським і С. Гавришкевичем. Стиль — віденський неоренесанс. В інтер'єрі декоративно-оздобні роботи та головну сходову клітку виконували за проектом Л. Марконі. Сьогодні тут розташована Львівська обласна державна адміністрація.

Адреса: м. Львів, вул. В. Винниченка, 18

GPS:  N 49.841499  E 24.036717

Споруда старого корпусу університету була зведена у 1839-1844 рр. (архітектор Ф. Штадлер) як будинок єзуїтського пансіону для шляхетної молоді. Пізніше, у 1848 р., був переданий містові. Тут навчалися Іван Франко, білоруська поетеса Алоїза Пашкевич (Цьотка), викладали видатні вчені: історик Михайло Грушевський, математик Стефан Банах, мінеролог Володимир Соболєв. Зараз тут розташовані біологічний та геологічний факультети.

Адреса: м. Львів, вул. М. Грушевського, 4

GPS:  N 49.83407  E 24.032018

Будинок є видатною спорудою українського модерну, збудований у 1905 р. архітектором І. Левинським. Споруда щедро декорована керамікою, ліпниною, металом, за стилем нагадує бойківські церкви. Будинок споруджувався для стахового товариства «Дністер». Тут розміщувалися українські організації та спілки. На сцені залу цього будинку вперше, у 1909 р., виступив майбутній режисер та актор Лесь Курбас.

Адреса: м. Львів, вул. Руська, 20

GPS:  N 49.841801  E 24.035001

Будинок театру побудований на кошти графа С. Скарбека в 1837-1842 рр. за проектом архітекторів А. Піхля та Й. Зальцмана в стилі віденського класицизму. Він став найбільшим театром Європи того часу. Глядацький зал запроектований на 1460 місць — такого у Львові ще не було. У квітні 1842 р. театр відкрив свій перший сезон. Сьогодні тут розміщений Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької.

Адреса: м. Львів, вул Л. Українки, 1

GPS:  N 49.843944  E 24.027662

Будинок був побудований у 1907–1910 рр. (архітектори А. Захаревич, Т. Обмінський). Пам'ятка є характерним зразком адміністративної будівлі Львова початку ХХ ст. та яскравим прикладом Gesamtkunstwerk — синтезу просторових мистецтв — настінного живопису, скульптури, вітражів та мозаїки з архітектурою. Будинок зведений у стилі європейського модерну у поєднанні з формами неокласицизму. Сьогодні тут розташована Прокуратура Львівської області.

Адреса: м. Львів, просп. Т. Шевченка, 17/19

GPS:  N 49.836672  E 24.032066

Високий замок — найвища гора, що здіймається над Львовом. Саме вона була вибрана галицькими князями для спорудження фортеці. Свою назву "Виcокий" замок отримав напротивагу "Низькому", що був збудований пізніше біля підніжжя гори. Однак з віками він втрачає значення і занепадає. Насипання високого кургану на честь Люблінської унії в 1869-1900 рр. остаточно знищило фортецю. Про її існування сьогодні нагадує фрагмент оборонного муру, що оточував фортецю. На вершині насипаної гори влаштовано оглядовий майданчик, звідки відкриваються чудові панорами стародавнього міста.
Парк «Виcокий замок» був закладений 1835 р., коли розпочалося заліснення гори. У 1845 р. на долішній терасі парку спорудили декоративний грот, біля якого були поставлені скульптури левів (з тих, що прикрашали давню львівську ратушу): кам'яні пам'ятники роботи скульптора Б. Дікембоша тримають щити з гербами знаних львівських міщан Еразма Сикста та Яна Лоренцовича.

Адреса: м. Львів, Високий Замок

GPS:  N 49.848311  E 24.031667

Це один з найстаріших діючих готелів України, заснований у 1793 р. Георгом Гофманом. Нинішній будинок готелю споруджено 1900 р. за проектом віденських архітекторів Г. Гельмера та Ф. Фельнера. Будинок готелю прикрашають наріжні скульптури — алегорії Європи, Азії, Америки та Африки — та барельєф «Св. Георгій», виконані А. Попелем за ескізами Л. Марконі. В інтер'єрі зберіглася автентична ліпнина та балюстрада сходів.

Адреса: м. Львів, пл. А. Міцкевича, 1/2

GPS:  N 49.838762  E 24.030714

Святодухівська церква — пам'ятка архітектури XVIII ст. У 1939 р. церква була зруйнована бомбою. Залишилася лише вежа-дзвіниця з бароковим завершенням. Унікальний годинник, встановлений у XVII ст. гетьманом Іваном Виговським у Скиті Манявському, був перевезений до Святодухівської дзвіниці у кінці XVIII ст. Тепер у приміщенні дзвіниці розміщена експозиція музею «Русалка Дністрова».

Адреса: м. Львів, вул. М. Коперніка, 36

GPS:  N 49.836647  E 24.023087

Будинок є пам'яткою інженерної та художньої думки початку ХХ ст. Побудований в 1899-1903 рр. за проектом архітектора В. Садловського. Фасад будівлі зроблений в неоренесансних традиціях, обабіч порталу — дві алегоричні статуї "Торгівля" та "Промисловість" (скульптор А. Попель), а над порталом скульптури П. Війтовича, що символізують Львів і Залізничний рух. Пасажирські зали були перебудовані в 1946-1951 рр. (архітектор В. Домашенко) в стилі "сталінського ампіру".

Адреса: м. Львів, пл. Двірцева, 1

GPS:  N 49.839696  E 23.99444

Найкраща необарокова споруда у Львові була збудована у 1897 р. для Шляхетського казино та запроектована у Віденському ательє Ф. Фельнера й Г. Гельмера. Інтер'єр будівлі відомий сходовою галереєю з дерев'яним різьбленням та ексклюзивним оздобленням залів. У будинку відбуваються знамениті львівські осінні бали. Також тут проходили зйомки художнього фільму "Д'Артаньян і три мушкетери" — один з камінних залів був "резиденцією кардінала Рішельє".

Адреса: м. Львів, вул. Листопадового Чину, 6

GPS:  N 49.841108  E 24.021525

Каплиця Боїмів — видатна пам'ятка стилю пізній ренесанс. Будувалася протягом 1607-1611 рр. як сімейна усипальниця та приватний храм для родини купця Георга Боїма. Автором проекту, на думку багатьох дослідників, є архітектор Андрій Бемер. Фасад каплиці прикрашений високохудожнім різьбленням на тему Страстей, фігурами святих Петра і Павла, медальйонами із зображенням пророків — в них бачимо риси обличчя львівських міщан того часу. В оздобленні каплиці приймали участь відомі скульптори Гануш Шольц та Ян Пфістер. Купол споруди завершує статуя скорбного Христа.
Інтер'єр каплиці не менш цікавий своїм декором, особливо східною вівтарною стіною та оздобленням купола.
Східну стіну каплиці (на вулиці Галицькій) прикрашають два фрескові портрети Георгія Боїма та його дружини Ядвіги, північну — фрескові зображення Богоматері та Христа, а над ними — барельєф «Юрій Змієборець».
На початку XVIII ст. в каплиці поховали останніх з роду Боїмів, а в кінці століття їх останки перенесли на кладовище за межами міста.
Час роботи: 10:00-18:00, ПН — вихідний. У зимовий період не працює.

Адреса: Львів, пл. Катедральна, 1

GPS:  N 49.840711  E 24.031097

Колегія піарів була заснована як заклад для шляхетної молоді. Вихованців закладу за помірковану плату навчали, виховували та надавали житло. Для небагатих вихованців було встановлено 12 стипендій. У 1750 р. розпочато будівництво приміщення (у 1765-1776 рр. будівельними роботами керував львівський архітектор Ф. Кульчицький). Ця пам’ятка — це монументальна споруда у бароковому стилі з елементами класицизму. На фронтоні зберігся рельєф «Око Божого Провидіння». Зараз тут розміщена обласна клінічна лікарня.

Адреса: м. Львів, вул. Некрасова, 2

GPS:  N 49.838852  E 24.046652

Комплекс складається з Вірменського собору (1363-1527), дзвіниці (1571-1862), Палацу вірменських архієпископів (XVII-XVIII ст.), колони св. Христофора (1722), монастиря вірменських бенедиктинок (1682), Вірменського банку (XVIII ст.), вівтаря "Голгофа" (XVIII ст.). Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці — це пам'ятка архітектури національного значення, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Найстаровинніша частина храму збудована в 1363-1370 рр. у вірменсько-орієнтальному стилі архітектором Дорінгом. У 1437 р. закінчено ренесансну аркаду. Середня частина собору, добудована в 1630 р., і є основою будівлі. Її бароковий характер сформувався при реставрації у XVIII ст. Третя, остання частина, з боку Краківської вулиці, збудована вже в 1908 р., модернізована, зроблена за зразком орієнтального мистецтва. Дзвіниця при соборі побудована Петром Красовським у 1571 р. У внутрішньому оформленні храму використані вірменські мотиви, зокрема зображення стилізованих вірменських жертовних хрестів "хачкарів" (XIV-XV ст.). З цього періоду походять й унікальні фрески у віконних відкосах. Вражає мозаїка купола, виконана за проектом Юзефа Мехоффера, та настінні розписи в стилі модерн Яна Генріка Розена. Вірменський собор, його дворики, споруди біля нього утворюють неповторний куточок Сходу у Львові.
Вартість вхідних квитків: 2 грн, діти — 1 грн. Фотографування — 5 грн.

Адреса: м. Львів, вул Вірменська, 7-9

GPS:  N 49.84322  E 24.03024

Архітектурний комплекс складається зі Собору Св. Юра (1744-1770), митрополичих палат (1772), будинку капітули (1738-1774), дзвіниці (1828), огорожі з брамами (1765-1780), Північного корпусу (1866), стайні при огорожі (1777), криниці «На базарі» (1772). Собор Св. Юра — це перлина європейського мистецтва стилю бароко (архітектор Б. Меретин, скульптор І. Пінзель). Інтер'єр храму вражає вишуканним оздобленям в стилі рококо. Найцінніша реліквія храму — Ікона Богородиці Теребовльської (XVII ст.). У крипті містяться поховання видатних діячів УГКЦ — Кардинала Сильвестра Сембратовича, Митрополита Андрея Шептицького, Патріярха Йосифа Сліпого, Митрополита Володимира Стернюка, Мирослава-Івана Кардинала Любачівського. Сьогодні храм вважається головною святинею українських греко-католиків.

Адреса: м. Львів, пл. Св. Юра, 5

GPS:  N 49.838548  E 24.013122

Королівський арсенал — барокова споруда військового призначення. Побудована у 1639 р. під керівництвом інженера П. Гродзицького на кошти короля. Звідси й походить назва «Королівський». При арсеналі діяла ливарня, де відливали зброю та дзвони. Тепер тут збурігаються документи Львівського обласного архіву.

Адреса: м. Львів, вул. Підвальна, 13

GPS:  N 49.842709  E 24.034625

Костел єзуїтів (1610-1630) — це храм Святих Апостолів Петра і Павла. Його архітектором був італієць Джакопо Бріано, який привіз зі собою перші віяння бароко. Саме він вніс у будівлю костелу форми, що вперше склалися у схемі фасаду церкви Іль Джезу в Римі. Ця схема розповсюдилася в європейській архітектурі XVII ст. і стала характерною для стилю бароко. Пам'ятка реставрувалася декілька разів. У 1740 р. проведено ґрунтовну реконструкцію. Власне тоді стіни і склепіння отримали фресковий розпис, який виконали художники Франциск та Себастян Екштейни, вихідці з міста Брно в Моравії. Цінним твором мистецтва є скульптурне розп'яття роботи Яна Пфістера у бічному вівтарі. 6 грудня 2011 р. у костелі пройшло перше урочисте богослужіння та освячення храму після 65-літньої перерви (будівлю костелу використовували як книгосховище Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника).
З північної сторони до костелу примикає будинок колишньої Єзуїтської колегії, перебудований у 1723 р. Учнями цієї колегії були Богдан Хмельницький, Ярема Вишневецький, відомий мандрівник і архітектор Василь Григорович-Барський. Найбільш цікавим архітектурним елементом будівлі є бароковий портал, що виходить на вул. Театральну. Зараз в будинку колегії розміщена одна зі шкіл Львова.

Адреса: м. Львів, вул. Театральна, 11

WWW: petrapavla.org.ua

GPS:  N 49.84153  E 24.029406

Один з найдавніших храмів Львова. Його споруджено у 1260 р. (за іншими джерелами — 1270) князем Левом для дружини Констанції, доньки угорського короля Бели IV. Храм неодноразово перебудовувався. У 1886 р. церкву радикально змінив архітектор Юліан Захаревич, після чого споруда набула псевдороманських рис. Від 1993 р. в костелі та на його подвір'ї діє Музей найдавніших пам'яток Львова.

Адреса: м. Львів, пл. Старий Ринок

GPS:  N 49.846873  E 24.030506

Костел кларисок (1607-1939), правдоподібно, був спорудженний будівничими Бернардинського костелу Бернардом Авелідесем та Павлом Римлянином (жіночий монастир кларисок належав до бернардинського ордену). Сучасний вигляд пам'ятка отримала при ґрунтовній реставрації 1938-1939 рр., коли на західному фасаді було збудовано втрачену раніше вежу простих конструктивних форм. Проект реставрації розробив архітектор Ян Лобос. На склепіннях збереглися фрески другої половини XVIII ст. художника Мартина Строїнського. На сьогодні монастирські приміщення займає навчальний заклад, а в колишньому храмі від 1996 р. сформована експозиція Музею барокової скульптури І.-Г. Пінзеля.

Адреса: м. Львів, вул. Личакiвська, 2

GPS:  N 49.8396  E 24.036819

Римо-католицький храм, освячений у 1739 р. Сучасний вигляд фасаду зберігся з 1765 р., коли архітектор Ф. Кульчицький добудував фронтон, що надало йому бароковий вигляд. Мурована дзвіниця була побудована у 1818 р. (архітектор Й. Маркль). Скульптура Богородиці при сходах до храму — характерний зразок львівського бароко (автор С. Фесінгер). Найбільшою цінністю в інтер'єрі храму є пізньоготична ікона «Богородиця з Христом і св. Анною» (бл. 1520) цехового майстра.

Адреса: м. Львів, вул. Личаківська, 49-а

GPS:  N 49.841026  E 24.046661

Автором неоготичної споруди та керівником її будівництва був архітектор Теодор Тальовський. Храм оздоблювали кращі митці Львова того часу, однак інтер'єр його не зберігся. Костел збудований у 1911 р. на честь популярної в народі імператриці Єлизавети Баварської (Сісі), дружини цісаря Австро-Угорщини Франца-Йосифа I. У 1991 р. храм передали греко-католицькій громаді і освятили як церкву Святих Ольги та Єлизавети.

Адреса: м. Львів, пл. М. Кропивницького, 1

GPS:  N 49.836898  E 24.004866

Пам'ятка архітектури XVII ст. Храм побудовано у 1656-1664 рр. для ченців римо-католицького ордену реформатів. Костел має скромне барокове оздоблення. Своєю стилістикою нагадує храм Іль Джезу в Римі. Сьогодні це церква Бл. Климентія Шептицького УГКЦ. Тут розміщена експозиція церкви-музею сакрального мистецтва.

Адреса: м. Львів, вул. М. Кривоноса, 1

GPS:  N 49.845268  E 24.036028

Костел св. Марії Магдалини (1609-1612, 1758, 1890) — це колишній римо-католицький храм, побудований ченцями-домініканцями. Пам'ятка неодноразово зазнавала руйнації. У 1754-1758 рр. костел розширив і перебудував архітектор Мартин Урбанік. В 1932 р. був встановлений виготовлений у Чехії орган, найбільший на території України. У 1960-х рр. будівлю пристосовано під Будинок органної та камерної музики.

Адреса: м. Львів, вул. С. Бандери, 10

GPS:  N 49.834959  E 24.017652

Заснований німцями-колоністами, які оселилися у Львові ще за часів короля Данила і князя Лева (XIII ст.). Допоки не збудували Катедральний костел у новому середмісті, костел Марії Сніжної був парафіяльним. У 1888-1892 рр. храм капітально реконструював у неороманському стилі Юліан Захаревич. Всередині є фрески Едварда Лєпшого (1893). Зараз тут церква Матері Божої Неустанної Помочі УГКЦ.

Адреса: м. Львів, вул. Сніжна, 2

GPS:  N 49.84482  E 24.030141

Колишній костел св. Мартина (1736) разом з келіями та дзвіницею (др. пол. XVIII ст.) є архітектурною пам'яткою зрілого бароко. Зразком для нього (як і для багатьох тогочасних споруд) став храм Іль Джезу в Римі. Інтер'єр костелу прикрасили фрески С. Строїнського та Ю. Майєра, відреставровані Т. Копистинським у 1886 р. Головний вівтар виконав Т. Гуттер, а розп'яття належить різцю Й.-Г. Пінзеля (зберігається в музеї скульптора у Львові). До костелу прилягає двоповерхова будівля келій, яка з боку головного фасаду включає дзвіницю. У 1990-х рр. будівлю передали протестантській громаді євангельських християн.

Адреса: м. Львів, вул. Жовківська, 8

WWW: bethany.lviv.ua

GPS:  N 49.853941  E 24.034389

Збудований 1739-1745 рр. Інтер'єр прикрашений пишною ліпниною, різьбленням по дереву і скульптурою. Вівтарна дерев'яна скульптура належить різьцю С. Фесінгеру. Цінною пам'яткою мистецтва є вівтар Шольц-Вольфовичів, зроблений близько 1595 р. У 1786 р. костел став парафіяльним, а в монастирських будівлях розташувалася плебанія. В 1853 р. поруч з костелом був розташований Львівський університет. Сьогодні це діючий православний храм Покрови Богородиці, а в колишніх монастирських приміщеннях розташований біологічний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка.

Адреса: м. Львів, вул. М. Грушевського, 2

GPS:  N 49.834456  E 24.031731

Споруджений протягом 1760-х років на землях Софії Ганель (власниці будинку на пл. Ринок), що з часом отримали назву Софіївка. У 1864 р. костел був перебудований. Його необароковий фасад оздоблений статуями св. Софії, її дочок Віри, Надії та Любові (скульптор П. Ойтеле). Сьогодні це діючий греко-католицький храм св. Софії.

Адреса: м. Львів, вул. І. Франка, 121

GPS:  N 49.822521  E 24.033891

Головний римо-католицький храм у Львові. Перший камінь під нього був закладений Казимиром Великим у 1349 р. Майстер Ничко починав будову у готичному стилі близько 1350 р., а закінчив архітектор Ганс Блехер в 1493 р. Після пожежі 1527 р. храм відновлювався, і ще одна реставрація була проводена в середині XVIII ст. в стилі бароко під керівництвом архітектора Петра Полейовського. Латинський собор від готики, через ренесанс, бароко, класицизм пройшов до модерну. Однак, особливо в інтер'єрі, переважає готика. За час існування костел змінювався багатьма вівтарями та каплицями. З тих, що залишилися, найціннішими є Каплиця Кампіанів (1619) та Каплиця Боїмів (1609-1615).
Вартість вхідних квитків: 3 грн.

Адреса: м. Львів, пл. Катедральна, 1

GPS:  N 49.840719  E 24.030189

У 1894 р. за участю Арнольда Рьорінга (автора Стрийського парку) було закладено Личаківський парк площею 6 га (тепер 12,36 га).
В парку є декілька оглядових майданчиків, зокрема тут відкривається вид на вул. Личаківську, лісопарк Погулянка та зелені горби Шевченківського гаю.
Парк дуже затишний і нагадує лісопарк.
Над крутосхилом з боку сучасної вулиці Личаківської у 1905 р. було споруджено пам'ятник польському національному героєві Б. Гловацькому.
Насадження парку складаються з: сосни чорної, клена гостролистого та клена-явора, гіркокаштана звичайного.
У парку розташована комплекcно-спортивна база Львівського державного університету фізичної культури «Скіф» та дитячий майданчик.

Адреса: м. Львів

GPS:  N 49.835348  E 24.066405

Адреса: м. Львів, вул. Пекарська, 95

GPS:  N 49.83383  E 24.05224

Як частина майбутніх фортифікаційних укріплень Львова Цитадель проектувалася в 1849-1850 рр. в австрійському військовому міністерстві (архітектори Х. Рессіг та Й. Вондрушка). Будівництво завершилося у 1856 р. Комплекс складається з корпусу колишніх казарм з двома баштами та чотирьох окремих веж-бастіонів. У 1941-1944 рр. цей форт був перетворений гітлерівцями на концтабір, де були розстріляні тисячі військовополонених. Після війни доступ на Цитадель довгий час був закритий — тут містився військовий гарнізон. У 1990-ті рр. закінчилась мілітарна історія узвишшя. Зараз тут розміщені офіси різних установ.

Адреса: Львів, гора Цитадель

GPS:  N 49.832673  E 24.024349

Невелика зброярня з'явилася на цьому місці у 1430 р., — вже тоді склади зброї були необхідними для кращої обороноздатності міста. Після пожежі 1571 р. на кошти міста в 1574-1577 рр. будується новий Міський арсенал під керівництвом Івана Лиса. Цей арсенал з невеликими змінами стоїть сьогодні. Як оборонна споруда він зведений з кам'яних блоків з маленькими віконцями-бійницями. З 1981 р. тут зберігається та експонується велика колекція стародавньої зброї. Це єдиний музей зброї в Україні.

Адреса: м. Львів, вул. Підвальна, 5

GPS:  N 49.841488  E 24.03522

Архітектурний комплекс складається з костелу Всіх Святих (1595), корпусу келій (1595-1627), мурів з брамою (XVII ст.). Сьогодні колишній костел бенедиктинок — греко-католицький храм Всіх Святих Святопокровського монастиря. Збудований у кінці XVI ст. славетним львівським архітектором Павлом Римлянином. Споруда сильно постраждала від пожежі у 1623 р. та була відбудована архітектором Яном Покоровичем у 1627 р. Ще одна реставрація відбулася після пожежі 1748 р. під керівництвом архітектора Мартина Урбаніка. Верхній ярус вежі прикрашений різьбленням і завершений чудовим аттиком. Завдяки чистоті стильових форм вежа відноситься до найкращих пам’яток ренесансу Львова. У монастирі відновилася чернеча діяльність сестер-студиток, які займаються мистецькою діяльністю — ткацтвом, вишиванням, писанкарством. В монастирі працює популярна серед львівської молоді та дітей школа св. Софії.

Адреса: м. Львів, вул. Вічева, 2

GPS:  N 49.8455  E 24.03193

Архітектурній комплекс складається з костелу (1600-1630), дзвіниці (XVII ст.-1734), монастирських келій (1600), ротонди (1761), пам'ятної колони (1736), оборонних мурів із Глинянською надбрамною вежею (1600). Комплекс будувався за кільцем міських укріплень, тому мав свої оборонні мури. Кам'яний храм Св. Андрія почали зводити 1600 року під керівництвом Павла Римлянина. Вежу-дзвіницю спорудив А. Бемер, йому ж належить скульптурне оформлення фасаду. Інтер'єр багато прикрашений дерев'яними вівтарями (ск. Т. Гуттер і К. Кутшенрайтер). Стіни вкриті фресковим розписом роботи Б. Мазуркевича. 1736 року перед костелом встановили колону з постаттю св. Яна з Дуклі, який, за легендою, обороняв місто від ворожих куль. В монастирських приміщеннях, починаючи з 1783 р., зберігались документи з історії краю. Тепер тут міститься Історичний архів. А храм є діючою греко-католицькою церквою св. Андрія.

Адреса: м. Львів, пл. Соборна, 3а

GPS:  N 49.839247  E 24.034872

Ця пам'ятка архітектури національного значення складається з костелу домініканів (1749-1764), монастирських келій (1556-1778) та дзвіниці (1865). До Другої світової війни — костел та монастир римо-католицького ордену домініканців; у радянський період — Музей історії релігії. 1749 р. за проектом інженера й архітектора Яна де Вітте був закладений фундамент теперішнього костелу. Будівництвом керував Мартин Урбанік, а закінчував фасад Себастьян Фесінґер. В інтер'єрі храму збереглися його скульптури. Сьогодні це греко-католицька церква Пресвятої Євхаристії. У монастирських приміщеннях розміщений Музей історії релігії.

Адреса: м. Львів, вул. Музейна, 1

GPS:  N 49.842708  E 24.033821

Споруда колишнього костелу св. Франциска Ассізського та келії монастиря капуцинів є окрасою вулиці. Проект був розроблений у 1909 р., будівництво тривало протягом 1925-1929 рр. Автор проекту — Ян Сас-Зубрицький — один з кращих львівських архітекторів початку XX ст., педагог і мистецтвознавець. Фасад храму виконаний у неороманському стилі з елементами ренесансу. Зараз храм функціонує як греко-католицька церква св. Йосафата.

Адреса: м. Львів, вул. Замарстинівська, 134 а

GPS:  N 49.863396  E 24.026847

Архітектурний комплекс формують сакральні споруди XVII-XIX ст. у стилі бароко з елементами класицизму. Сьогодні це греко-католицький монастир студитів з церквою Св. Михаїла. Одночасно з монастирем зводили потужні оборонні фортечні мури. Храм будував італієць Ян Покорович. Склепіння головного нефа розмальоване італійським живописцем Джузеппе Педретті на початку 30-х рр. XVIII ст. Цікавими також є вівтарі з зображеннями кармелітів, створені монахом Григорієм Чайковським. З часу заснування костелу зберігся головний вівтар, виконаний з чорного та червоного мармуру.

Адреса: м. Львів, вул. В. Винниченка, 20-22

GPS:  N 49.842443  E 24.036722

Колишній костел і монастир кармеліток босих були збудовані на ділянці, виділеній батьками майбутнього короля Польщі Яна ІІІ Собеського. Проект кам'яного костелу був розроблений італійським архітектором Джованні Батиста Джизлені у 1642 р., а його будівництво з перервами тривало протягом 1644-1692 рр. У кінці XVIII ст. австрійська влада закрила костел, зробивши тут склад. У 1842 р. костел і монастир були повернені Римо-Католицькій Церкві і продовжували діяти до 1946 р., коли комплекс був переданий військовим. У 1976 р. храм передано для розміщення експозиції обласному управлінню якості, метрології та стандартизації. Зараз це греко-католицька церква Стрітення Госпо́днього. В інтер'єрі храму цікавими є два бічні вівтарі роботи Петра Войтовича та фрески Яна Генрі Розена у капличці при храмі.

Адреса: м. Львів, вул. В. Винниченка, 30

GPS:  N 49.844325  E 24.036272

Ансамбль колишніх костелу та монастиря сакраменток є пам'яткою пізнього бароко. Будівлю костелу споруджували у 1743-1780 рр. за проектом Бернарда Меретина. Тоді ж був збудований монастир. Двічі храм реконструювався — за проектами архітекторів Адольфа Мінасевича (1881-1887) та Владислава Садловського (1902-1904). У цей час з'явилися необарокові риси та створено новий вівтар, прикрашений чотирма статуями ангелів скульптора Петра Війтовича. Зараз це греко-католицька церква Святої Трійці.

Адреса: м. Львів, вул. Тершаковців, 11

GPS:  N 49.835347  E 24.041883

Ще на початку XVIII ст. Єлизавета Софія Сенявська, дружина краківського каштеляна Адама Сенявського, купила земельні ділянки для костелу та монастиря ордену капуцинів. Будівництво закінчилось у 1730 р. Поява капуцинів була негативно сприйнята монахами зі сусіднього кармелітського монастиря. Ворожі дії кармелітів близько 1740 р. призвели до конфліктів і багаторічних судових процесів. У 1787 р. монастирський комплекс був переданий францисканцям. Сучаний вигляд споруда набула під час реставрації у 1835-1838 рр. В каплиці є розпис, що зображує св. Роха, захисника від морних хвороб і покровителя живописців. Автором розпису є Мартин Альтомонте, придворний живописець Яна III Собеського. В 1946 р. францисканці покинули Львів. У приміщеннях комплексу розмістили військову частину, пізніше — школу-інтернат. У 1990-х рр. костел і частину монастиря було викуплено громадою Церкви Християн Адвентистів Сьомого Дня.

Адреса: м. Львів, вул. В. Короленка, 1

GPS:  N 49.842498  E 24.041234

Костел і шпиталь св. Лазаря зведено у 1630-1640 рр. за проектом архітектора Амброзія Прихильного. Оточений мурами храм зі шпиталем має яскраво виражений оборонний характер, комплекс є монументальною будівлею пізнього ренесансу. Внизу під мурами монастиря — старовинна криниця, оздоблена двома кам’яними левами XVII ст. з геральдичними щитами львівських патриціанських родин. У шпиталі кілька століть поспіль знаходили притулок каліки і нужденні. Тут лікували поранених у битвах проти турецьких і татарських загарбників. Будинок вбогих і пристарілих проіснував тут до Другої світової війни. У 1989 р. колишній костел і шпиталь відреставрували. Зараз тут приміщення дитячої народної капели «Дударик».

Адреса: м. Львів, вул. М. Коперніка, 27

GPS:  N 49.83429  E 24.020757

Будинок є одною з визначних театральних споруд Європи. Побудований у 1897-1900 рр. за проектом архітектора Зигмунда Горголевського в стилі віденського неоренесансу. Театр довершує перспективу головної вулиці Львова і є своєрідною візитною карткою міста. Кожний елемент декору театру — це гімн мистецтву, коханню та життю. Фронтон будинку увінчаний трьома мідними скульптурами Петра Війтовича: по центру — Слава з пальмовою гілкою, ліворуч — Геній драми і комедії, праворуч — Геній музики; під ними, у трикутному тимпані, — горельєфна композиція "Радощі і страждання життя" Антонія Попеля; нижче, у нішах, — дві алегоричні скульптури — Комедія (зліва) та Трагедія (справа) Антонія Попеля і Тадеуша Баронча. Дуже гарним є й інтер'єр, який перші відвідувачі назвали "Малою картинною галереєю". Широко відомий також парадний вестибюль театру — так званий "Дзеркальний зал". Окрасою сцени є декоративна завіса "Парнас" роботи відомого живописця-академіста Генрика Семирадського, яку можна побачити під час прем'єр.

Адреса: м. Львів, просп. Свободи, 28

GPS:  N 49.843723  E 24.026428

Граф Володимир Дідушицький — відомий зоолог, етнограф й археолог — у 1868 р. викупив у міста занедбаний будинок XVIII ст. на теперішній вулиці Театральній. На початку ХХ ст. споруда була перебудована на палац неокласичного стилю. У 1870 р. граф відкрив тут Природничий музей, який згодом став одним з найбільших та найцінніших природничих музеїв Європи. Тут міститься один з найдавніших в Європі механічних ліфтів. У 1890 р. Дідушицький подарував будинок з музеєм місту. У 80-х рр. минулого століття архітектурна експертиза встановила, що будівля потребує ґрунтовної реставрації, яка закінчилась о 2011 році.

Адреса: м. Львів, вул. Театральна, 18

GPS:  N 49.842468  E 24.029044

Наріжний будинок на площі Ринок з трьома фасадами, складається з кількох, вдало об'єднаних кам'яниць. У 1760 р. Станіслав Любомирський купив кам'яницю і запросив Яна де Вітте, який у 1763 р. перетворив окремі будинки в один великий палац. Мартин Урбанік та Себастіан Фесінгер керували будівництвом та оздоблювальними роботами. Фасад (з пл. Ринок) має барокові форми і завершується скульптурою орла, що зривається вверх. Цікавим є кут споруди, прикрашений військовою атрибутикою. У 1772-1821 рр. будинок був резиденцією австрійських губернаторів Галичини. У 1895 р. палац став власністю товариства «Просвіта», згодом — ряду інших українських установ та організацій. З 1975 р. тут працює експозиція з фондів Музею етнографії та художнього промислу.

Адреса: м. Львів, пл. Ринок, 10

GPS:  N 49.841687  E 24.032839

Побудований у 1880 р. за проектом французького архітектора Людвига де Верні за участю польського архітектора Юліана Цибульського на місці невеликої садиби, яка належала Альфреду Потоцькому. Будівля виконана у стилі французького класицизму. Ліпний декор авторства Петра Гарасимовича та, ймовірно, Леонарда Марконі. В інтер'єрі широко використані ліпнина, позолота, різнокольоровий мармур, цінні породи дерева, розпис. В радянські часи тут розмістився Палац урочистих подій. У 2000-х рр. колишній палац Потоцьких передали Львівській галереї мистецтв.

Адреса: м. Львів, вул. М. Коперніка, 15

GPS:  N 49.837921  E 24.026857

Збудований у 1867 р. для князя Леона Сапєги за проектом архітектора Адольфа Куна у стилі необароко. Під час Другої світової війни правий флігель палацу був зруйнований. На його місці побудували сучасний будинок школи. Сьогодні в колишньому палаці розміщене Українське товариство охорони пам'яток історії та культури.

Адреса: м. Львів, М. Коперніка, 40 а

GPS:  N 49.835832  E 24.021992

Пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. Заснований у 1835 р. на схилах Замкової (Княжої) гори. Загальна площа — 36,2 га.
Парк має дві тераси. Нижче розміщені будиночок садівника, пам'ятний знак на честь Максима Кривоноса, ресторан, нижній оглядовий майданчик. На верхній терасі — штучний курган з оглядовим майданчиком (413 м н. р. м.), насипаний у 1869-1900 рр. польською громадою міста до 300-річчя Люблінської унії. Також збереглися залишки фортечних мурів замку (які також стали матеріалом для будівництва згаданого кургану). У верхній частині парку розташований Львівський центр і вежа телетрансляції (192 м).
У насадженнях парку переважають листяні породи: каштан, клен, явір, ясен, липа, береза, тополя, акація, а також сосна.

Адреса: м. Львів, вул. Замкова

GPS:  N 49.848553  E 24.037645

Один з перших регіональних ландшафтних парків в Україні, заснований в межах міста. «Знесіння» є цікавою для вивчення й особливо цінною частиною Львова в історичному плані. Парк має площу 312,1 га. Його територія поділяється на зони: заповідну, регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарську. Тут розташований один з найвидатніших історико-культурних об'єктів — Скансен "Шевченківський Гай".

Адреса: м. Львів

WWW: park-znesinnya.lviv.ua

GPS:  N 49.845212  E 24.056219

Пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення, загальна площа — 26 га.
Закладений у 1951 р., будівельно-впорядкувальні роботи тривали до 1959 р.
Центральна алея парку довжиною понад 800 м є головною віссю паркового комплексу. На цій осі по терасах були розташовані клумби, фонтани, партерна зелень та пішохідні доріжки, що провадили до об'єктів, розташованих по обидва боки головної алеї. У різний час тут функціонували тенісні корти та ковзанка. А також був Пелчинський ставок (тепер вул. Вітовського).
Цей парковий комплекс вважається прикладом вдалого пристосування архітектурних об'єктів до специфіки ландшафту і вдалого використання історизму в архітектурі.
Влітку в парку працює містечко атракціонів для дітей та дорослих, проводяться концерти та виставки, кінопокази просто неба.

Адреса: м. Львів

WWW: centralpark.lviv.ua

GPS:  N 49.827308  E 24.022484

Один з найстаріших парків Східної Європи, перший публічний парк в Україні, загальною площею 11,6 га.
Закладений наприкінці XVI ст. багатим львівським міщанином Яном Шольцом-Вольфовичем, який витратив на впорядкування території 1600 золотих.
З часом парк перейшов у власність ордену єзуїтів разом з орендованою у міста сусідньою землею. У кінці XVIII ст., після скасування ордену, ця територія перейшла у власність австрійського уряду.
З поверненням польської влади у 1919 р. парк був названий іменем польського національного героя Тадеуша Костюшка, але більшість львів'ян ще довго вперто називали його Єзуїтським городом (польськ. ogrod — сад).
У парку представлені різновікові насадження. Однак його головний деревостан творять насадження 1855 та 1890 рр. Трапляються екземпляри, що збереглися з  давніших часів — це, зокрема, дуби і клени, діаметр яких досягає 1,5 м, а також ясені, липи, граби. Екзоти зосереджені поблизу будиночка садівника і висаджені переважно у 1950-х рр. Серед них — тюльпанове дерево, аралія маньчжурська, катальпа, оцтове дерево, магонія.
На території парку проводяться різноманітні заходи, зокрема лекції Вуличного університету, іноді грає духовий оркестр, є дитячий майданчик.

Адреса: м. Львів

GPS:  N 49.838801  E 24.020383

Зелена зона розташована між вулицями Пасічною, Вашингтона, Зеленою та районом Погулянка, забудованим, переважно особняками 1920-1930 рр. Північна частина парку межує з Ботанічним садом Львівського університету.
Парк має площу 100,33 га. Центральною віссю парку є потік Пасіка (витік річки Полтви) і головна алея, що веде від вулиці Погулянки до вулиці Пасічної та Вашингтона. У насадженнях зустрічаються береза, клен, явір і граб, але переважають природні масиви бука.
Парк був облаштований 1810 р., коли власником цієї львівської околиці став відомий меценат та адвокат Францішек Венглінський. Він збудував на Погулянці невеликий палац і засадив узгір'я буками. Тож львів'яни почали називати місцевість Ліском Венглінського, але він придумав нову назву, «позичивши» її у міста Вільно (тепер — Вільнюс).
У середині XIX ст. парк разом з усією Погулянкою придбав Ян Кляйн. Він осушив парковий став і збудував на його місці броварню. Згодом тут відкрили відомий у Львові ресторан. Тоді паркові не приділяли потрібної уваги і він потрохи перетворювався у ліс. З 1948 р. на місці броварні працює виноробний завод.
У 1984 р. на Погулянці збудували палац — тепер Центр творчості дітей та юнацтва, до якого провели трамвайну лінію. За будівлею центру зберігся водозбірник «Прибило» (1839) з барельєфами русалок.
Через парк прокладені прогулянкові стежки. У його нижній частині влаштовані декоративні ставки.

Адреса: м. Львів

GPS:  N 49.822299  E 24.065838

Єдина зі збережених веж, що стояли на валах окремо. Побудована у 1554-1556 рр. Сама її назва говорить про призначення: тут зберігали порох, амуніцію, в мирний час — зерно. Товщина стін вежі сягає 2,5-3 м, маленькі вікна-бійниці підкреслюють її оборонний характер. Від 1956 р., після реставрації, в вежі міститься Будинок архітектора.

Адреса: м. Львів, вул. Підвальна, 4

GPS:  N 49.842817  E 24.035542

Найбільша у Львові церква — Преображення Господнього, або Преображенська — споруджена у 1875-1898 рр. за проектом архітектора Сильвестра Гавришкевича на місці колишнього костелу та монастиря тринітаріїв. У 1783 р. орден тринітаріїв було скасовано австрійською владою, а їхні будівлі призначено для розташування університету і бібліотеки. Внаслідок бомбардування Львова у 1848 р., під час "Весни народів", ці будівлі згоріли, а руїни впродовж кількох років пустували. Частину ділянки було передано українській громаді для побудови Народного дому, а на місці згарища давньої університетської бібліотеки була збудована Преображенська церква. Інтер'єр храму оздоблений скульптурним декором (автор Л. Марконі). Над художнім оформленням працювало багато знаних художників (К. Устиянович, Т. Попель тощо). Запрестольний образ "Преображення Господнє" виконав Теофіл Копистинський.

Адреса: м. Львів, вул. Краківська, 21

GPS:  N 49.843609  E 24.02928

Це другий за віком парк міста з площею 1,9 га.
У 1821 р. радник намісника Галичини Вільгельм Райценгайм влаштував парк з доріжками для прогулянок. Через тогочасний великий болотяний яр був перекинутий підвісний міст. У сквері висаджено типові для того часу дерева та декоративні чагарники: каштан, клен, липа, осокора, ясен, акація, береза, вишня, смерека, жимолость, калина, бузина, бузок, смородина.
Новий бульвар отримав неофіційну назву "Райценгаймівка", а потім його назвали "Губернаторськими валами".
Після Другої світової війни на алеях північної частини бульвару (від Порохової вежі до вул. М. Кривоноса) була виставлена трофейна німецька військова техніка, — ось чому ця частина скверу досі носить локальну неофіційну назву «Трофейка».

Адреса: м. Львів, вул. Підвальна

GPS:  N 49.843315  E 24.035549

Найбільший львівський парк є одним з кращих зразків ландшафтних парків Європи (відомий і в Японії), пам'ятка садово-паркового мистецтва національного значення. Розташований у місцевості Софіївка.
Стрийський парк був запроектований відомим майстром садово-паркового мистецтва, інженером міських плантацій Арнольдом Рорінгом (нім. Arnold Rohring) у 1876-1877 рр.
Площа (56 га) ділиться на три частини: зона нижніх партерів, лісопаркова зона та верхня тераса (територія колишньої виставки «Східні торги»).
Стрийський парк славиться багатою колекцією цінних та рідкісних дерев, чагарників — налічується понад 200 видів рослин, є оранжерея, платанова і липова алеї. Тут зростають: червоний дуб, тюльпанове дерево, магнолія, сосна Веймутова, японський бузок, маньчжурська аралія, гінкго дволопатеве.
Стрийський парк — перлина ландшафтної архітектури Європи, відома всім європейським школам садово-паркового мистецтва і навіть у далекій Японії.
Доповненням природньої гами є невеликий ставок, на якому живуть лебеді.
Окрім цього, у парку можна побачити пам'ятник польському національному героєві Яну Кілінському (1894 р., відреставрований 2009 р.).
Тут діють Львівська дитяча залізниця (влітку) та кінотеатр "Львів", є спортивні корпуси НУ "Львівська політехніка" та головний корпус Української академії дизайну.

Адреса: м. Львів

GPS:  N 49.822999  E 24.02506

Національний університет "Львівська політехніка" є найстарішим вищим технічним навчальним закладом України. Заснований у 1844 р. як Технічна академія. Теперішній Головний корпус університету був споруджений у 1874-1877 рр. архітектором Юліаном Захаревичем у стилі неоренесансу. Аттик оздоблює латинський девіз "Наука і Мистецтво" та скульптурна група різця Леонарда Марконі, що зображує Інженерну науку, Архітектуру та Механіку. В інтер'єрі є два пишно оздоблені приміщення — Актовий зал та бібліотека. Перший відомий декоративними панно, що зображують головні етапи розвитку людства (за ескізам Я. Матейка). Окрасою бібліотеки є шафи з дерев'яною скульптурою (Л. Марконі, Т. Сокульський). У 2000 р. Політехніка отримала статус національного університету. Сьогодні тут навчається понад 33 тисячі студентів, курсантів та екстернів. Підготовка фахівців проводиться за 56-ма напрямами та 106-ма спеціальностями.

Адреса: м. Львів, вул. С. Бандери, 12

GPS:  N 49.835122  E 24.014519

Перші укріплення середмістя були здійснені у XIII-XIV ст. Вони постійно видозмінювались, під впливом зміни та вдосконалення зброї, а також умов, які диктувало те чи інше століття. Фортифікації Львова відігравали не лише оборонну функцію, їх пишність та оздоблення вказували на багатсво міста. А також мури були своєрідним соціальним бар'єром, який відділяв жителів середмістя, які мали право на самоврядування, від жителів передмістя, які були позбавлені цього права.
Після шведського погрому, Львів поступово втрачав обороноздатність — через недофінансування оборонні споруди руйнувались. Однак деякі з них збереглись і до наших часів. На вулицях міста можна побачити не лише фрагменти оборонних споруд, а й майже повністю збережені об'єкти.

Адреса: м. Львів

GPS:  N 49.843151  E 24.035503

Будинок колишнього Художньо-промислового музею є типовим взірцем пізнього неоренесансу. Він був побудований у 1898-1903 рр. (архітектори Л. Марконі та Ю. Яновський). В інтер'єрі зберігся декор роботи А. Попеля та М. Паращука. Зараз в будинку розміщена експозиція Національного музею.

Адреса: м. Львів, просп. Свободи, 20

GPS:  N 49.84301  E 24.027769

Монастир складається з церкви св. Онуфрія (1518, 1680), дзвіниці (1681-1822), келій (1683), шпиталю (1591), мурів (1693), огорожі (1693). Це видатна пам’ятка XVI-XIX ст., яка займає визначне місце в українській історії та культурі. Монастир св. Онуфрія належить до найстаріших святинь міста, він існував ще у XIII ст. за часів князя Лева. У цьому монастирі у 1573 р. знайшов прихисток Іван Федорович — "друкар книг перед тим небачених". Наступного року він надрукував першу в Україні книгу "Апостол" у друкарні, яка до 1615 р. містилася у монастирі. Сьогодні це діюча греко-католицька церква та монастир ордену Василіан.

Адреса: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 36

GPS:  N 49.849434  E 24.028714

Це єдина у Львові дерев'яна церква (1654). Деякі історики припускають, що храм був побудований при сприянні самого гетьмана Богдана Хмельницького. У 1683 р. центральний зруб святині був розписаний львівськими майстрами. Під час реставрації у 1932 р. була розібрана дзвіниця над бабинцем. У 1971 р. храм покритий гонтом. Славиться своїм внутрішнім декором. Його інтер’єр оздоблений стінописними сценами зі Святого Письма. Сьогодні це діюча греко-католицька церква.

Адреса: м. Львів, вул. Майданна, 6 (Сихів)

GPS:  N 49.789226  E 24.072416

Одна з найдавніших споруд Львова, зразок давньоукраїнської архітектури XIII ст. Вважається, що цей храм був надвірною церквою галицько-волинських князів і їх родинною усипальницею. До святинь храму належать ікони св. Миколая Чудотворця та св. Теодора Тиронського. Фрески головного фасаду виконав у 1920-х рр. митець Петро Холодний-старший. Сьогодні це православний храм.

Адреса: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 28

GPS:  N 49.847409  E 24.028837

Одна з найстаріших церков у Львові, яка була збудована ще за княжих часів, православна. Нинішнього вигляду святиня набула у середині XVII ст. Церква Параскеви має добре збережений інтер’єр. Тут міститься найвизначніша пам’ятка давньоукраїнського мистецтва — іконостас, створений талановитими львівськими майстрами початку XVII ст.

Адреса: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 77

GPS:  N 49.851798  E 24.030618

Як невелика придорожня каплиця храм виник у 1660 р. Часткова реконструкція храму була здійснена у 1798 р. архітектором Себастіаном Фесінгером, коли була добудована і дзвіниця. На фасаді церкви — образ Луки Долинського «Христос передає ключі св. Петрові». Поряд з церквою — кам’яні фігури св. Петра і Павла кінця ХІХ ст. В церкві зберігся іконостас роботи Луки Долинського. Сьогодні це діюча українська православна автокефальна церква св. Ап. Петра і Павла.

Адреса: м. Львів, вул. Личаківська, 82

GPS:  N 49.838336  E 24.054788

Храм був побудований у 1775 р. Його інтер'єр прикрашав іконостас роботи Івана Рутковича, відомого галицького митця того часу. Іконостас не зберігся, але дві ікони руки майстра тішать око і сьогодні. Одна з них — «Акафіст Богородиці» — зберігається в Музеї історії релігії, друга — «Успіння Анни» — в храмі.

Адреса: м. Львів, вул. Заозерна, 11 (Голоско)

GPS:  N 49.871961  E 24.014584