ЛЬВІВСЬКА ЦИТАДЕЛЬ

Опис:
В кінці XVIII ст. за наказом австрійської влади було розібрано більшість оборонних споруд. Внаслідок цього Львів на півстоліття залишився без фортифікацій. Стимул владі нарешті вирішити питання забезпечення оборони міста дають революційні події “весни народів” 1848 р., які значно похитнули владу австрійської імперії. Одним зі способів укріплення влади стало будівництво потужних цитаделей у столичних містах імперії.
Тоді революційні заворушення відбулися й у Львові. Щоб придушити повстанців, австрійці розташували артилерію на горі Шембека й почали обстріл центральних районів міста. Стратегічна висота давала можливість контролю майже над усім містом (тоді його площа була значно менша), тому, коли виникло питання де будувати Цитадель, відразу знайшлася й відповідь. Уже у 1849 р. розробляється проект забудови нових фортифікацій на зрівнених між собою горах Калічій (Жебрацькій), Шембека (Вроновських) та Познанській (Пелчинській).
А у 1850-1856 рр. відбулося зведення одного з останніх фортифікаційних комплексів споруджених на території Львова, відомого як “Львівська Цитадель”.
До комплексу оборонних споруд входило:
  • Головний корпус казарм. Він триповерховий видовжений, має форму зламаного прямокутника ("відкритої книги”), об’єднаного посередині напівкруглою виступаючою вежею з бійницями. У 1941-1944 рр. східне крило казарм переоблаштовується під тюремні камери. У західному крилі розташовувалось командування табору. У повоєнний час на території укріплень була військова частина, з 1970-х років — склади заводу "Електрон". В 1990 р. корпус казарм переоблаштовують під потреби банку “Електрон” та офісний центр. У 2007 р. 98% акцій банку “Електрон” купила Volksbank International AG.
  • Дві квадратні вежі. Примикають до корпусу казарм з двох боків, самостійні в плані артилерійські форти-бастіони. Споруди оточені ровами і земляними валами. На першому рівні розміщувався житловий корпус (однак з бійницями для рушниць по обидва боки вікна). На інших двох поверхах були артилерійські пункти з бійницями для далекострільних гармат, теж з малими бійницями по боках.
  • Вежа № 1. Велика Максиміліанська вежа — двоярусна казематна артилерійська, з підвальним приміщенням та пласкою терасою, збудована з червоної нетинькованої цегли. В плані правильний 17-гранник, з круглим внутрішнім подвір'ям. Збудована невідомим архітектором у 1853 р. на горі Шембека (Вроновських). Основне призначення — контроль міста на випадок повстання, і оборона північного крила Цитаделі. З листопада 1918 р. у вежі дислокувався гарнізон, який підпорядковувався уряду ЗУНР. До вересня 1939 р. належала військовому відомству Польщі. У 1939-1941 р.; 1944-1980-х рр. вежа використовувалась радянською армією. З 1980-х р. вежу і територію використовував ВО "Електрон" під складські приміщення. З часів незалежності України об'єкт використовується як фондосховище Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника.
  • Вежа № 2. Близнюк вежі № 1. Збудована невідомим архітектором у 1853 р. на Калічій горі. Основне призначення — контроль міста на випадок повстання, і оборона східного крила Цитаделі. Під час окупації у 1941-1944 рр. нацисти на всій території Цитаделі влаштували концтабір "Stalag-328" для військовополонених різних національностей. У вежі № 2 за свідченнями радянських військовополонених було місце допитів та камери смертників. Серед них цей об’єкт мав назву “Вежа смерті”. В цілому тут загинуло близько 140 тис. полонених. З 1980 р. вежу і територію використовував ВО "Електрон" під складські приміщення. З 2009 р. у вежi розміщується готель "Цитадель Інн".
  • Вежа № 3. Двоярусна казематна артилерійська вежа з підвальним приміщенням та пласкою терасою, увінчаною кренеляжем з машикулями. В плані правильний 9-гранник, з круглим стержнем із забіжними сходами у центральній осі. Збудована з червоної нетинькованої цегли невідомим архітектором у 1854 р. на Пелчинській (Познанській) горі. Основне призначення — оборона південного крила Цитаделі і головної евакуаційної брами, розміщеної у південному обвалуванні фортеці. Вежа (форт) сполучалася зі зовнішнім дитинцем укріплення через підйомний дерев’яний міст, перекинутий через сухий рів форту. При піднятті полотно моста закривало браму головного входу, а додатковою перешкодою була цистерна з водою, влаштована під мостом. Найбільш зруйнована зі всіх веж. У вересні 1939 р., коли війська Вермахту вже були в околицях Львова, на Цитаделі організовується пункт оборони міста. Зокрема у вежі № 3 встановили дві італійські 150-міліметрові гармати часів Першої світової, які обстрілювали передові загони німців. Тому вежа стала мішенню для літаків Люфтваффе. За характером руйнування вежі дослідники схиляються, що у вежу (чи поряд з нею) влучило дві авіабомби, що спричинило глибокі розломи в потужних стінах форту, руйнування перекриття та однієї з граней з південного боку.
  • Вежа № 4. Мала Максиміліанська вежа, яка є близнюком вежі №3, однак виглядає як новозбудована. У 1918  р. вона найбільш потерпіла від боїв, оскільки обстрілювалася поляками відразу з декількох точок — школи кадетів, трамвайного депо, школи Марії Магдалини, та ряду житлових будинків вздовж вул. Гвардійської та вул. Глінки. Найбільш кровопролитний бій зав’язався тут зранку 21 листопада 1918 р., коли польська група “Цитадель” під командуванням З. Тшешньовського мала здійснити відволікаючий маневр, але замість того здійснила самовільний штурм вежі № 4 всупереч наказу. Атака була відбита, а більша частина групи полягла у бою. Масований обстріл вежі спричинив руйнування стін з боку нинішньої вул. Вітовського. Після війни вежу було відремонтавано. Зараз вона у приватній власності.
GPS:
 

Один з основних принципів роботи каталогу Карпати.інфо полягає в тому, що вся інформація про відпочинок в Карпатах регулярно перевіряється нашими працівниками.
Необхідні зміни вносяться на сайт протягом 1-2 робочих днів.

Ми вдячні, що Ви звернули увагу на неточність інформації. Для ретельнішого опрацювання Вашого звернення просимо уточнити, що саме не відповідало дійсності:

 
 
 
 

Опишіть детальніше *

Ваш e-mail для контакту   

Дякуємо за Вашу допомогу!