СТРИЙСЬКИЙ ПАРК

Стрийський парк є одним з кращих зразків ландшафтних парків Європи, пам'ятка садово-паркового мистецтва національного значення. Розміщений у місцевості Софіївка. Стрийський парк був спроектований відомим майстром садово-паркового мистецтва, інженером міських плантацій Арнольдом Рорінгом (нім. Arnold Rohring) у 1876-1877 рр.
Парк був облаштований на теренах колишнього південного передмістя, поруч з давнім Стрийським цвинтарем, який закрили у 1823 p. Ділянка нового парку була частиною приміських земель загальною площею 70 франконських ланів (що становить 1694 га), подарованих місту королем Казимиром ще у 1356 p. Ця земля лишалася довгий час неосвоєною, оскільки не надавалася ні на пасовисько, ні під забудову.
Однак у ХІХ ст. ситуація змінилася. Після впровадження політичних реформ другої половини 1860-х рр., місцева адміністрація Львова прагнула усіма засобами підкреслити особливий статус міста як столиці автономного королівства Галичини. Саме тому їх приваблювала ідея створення у Львові сучасного комплексу паркових зон з новим великим парком на колишніх пустках південної околиці. Роботи з його облаштування почалися в 1879 р. з ініціативи радного львівської міської ради Станіслава Немчиновського.
Спершу парком була лише теперішня нижня його частина, оскільки верхня була часто порізана ярами. Тож її довелося зрівняти.

У 1894 p. верхня тераса стала місцем проведення грандіозної, як на галицькі масштаби, Крайової виставки (загальна кількість відвідувачів досягла 1 млн. 150 тис. осіб, що у декілька разів перевищувало кількість місцевого населення). Загалом для виставки Крайової було збудовано та облаштовано 130 павільйонів у різних історичних стилях, які відповідно до спеціалізації поділялися на 33 секції. Основною метою проекту було якнайширше представити успіхи автономного Королівства Галичини і Володимирії у соціальній, господарській та культурній сферах.
Крайова виставка присвячувалася сотій річниці повстання Тадеуша Костюшка, її експозиція також включала павільйон з монументальною панорамою битви під Рацлавицями. На нижній терасі парку був встановлений пам’ятник Яну Кілінському авторства скульптора Юліана Марковського. Його відкрито у 1895 р., і після цього Стрийський парк отримав свою другу назву: "парк Кілінського". У той же час поруч було споруджено оранжерею. Після 1894 р. Стрийський парк був місцем проведення декількох наступних виставок. Починаючи з 1922 р., на його території функціонувала виставка-ярмарок "Східні торги" — щорічні міжнародні виставки, що відбувалися до 1939 року у Львові. Орієнтовані на розвиток торгівлі Польщі з іншими країнами Центральної та Східної Європи. Адже тут виставляли свою продукцію найвідоміші, на той час, світові фірми. При виставці діяла власна пошта, телеграф, телефонна станція.
Спеціально для потреб виставки "Східні торги" було побудовано декілька десятків павільйонів. Деякі з них збереглись, а саме:

• Павільйон "Nafta" (бл. 1924, архітектор Євген Червінський). Зараз готель-ресторан "Delice";
• Павільйон-ротонда кондитерської фірми "Sarotti" (1925, архітектор Тадеуш Врубель). Тепер у напівзруйнованому вигляді;
• Павільйон важкої промисловості — найбільша споруда "Східних торгів", тепер кінотеатр "Львів" (1936–1937, архітектор Петро Тарнавецький, фірма Міхала Уляма);
• Кіоск "Рудки" (1928, архітектор Вавжинець Дайчак). Зараз не використовується. У напівзруйнованоиму вигляді;
• Павільйон сільського господарства й лісництва. Тепер — головний корпус Української академії дизайну.

У 1950-х рр. у Стрийському парку з боку вул. Паркової будується вхідна арка (архітектор Генріх Швецько-Вінецький). А парк розширюється за рахунок приєднання частини території колишніх "Східних торгів".
У 2008 році у верхній частині Стрийського парку було відкрито скейт-парк.
У червні 2011 року завершено реставрацію фонтану "Івасик-Телесик" (1964 р.). Сучасна площа парку (56 га) ділиться на три частини:

• зона нижніх партерів;
• лісопаркова зона;
• верхня тераса (територія колишньої виставки "Східні торги").

З численних споруд виставки Крайової збереглись:

• Палац мистецтв. Споруджений у 1892-1894 рр. за проектом архітектора Францішка Сковрона. У міжвоєнний період в палаці проводилися міжнародні турніри з настільного тенісу. У 1950–1952 рр. Палац мистецтв був перебудований на спорткомплекс НУ "Львівська політехніка" за проектом Яна Багєнського.
• Водонапірна вежа. Споруджена у вигляді середньовічної башти у 1894 р. для потреб Крайової виставки. Ескіз будівлі зробив Юліан Захаревич. Після припинення ярмарків ("Східних торгів" у 1939 р.) вежа довгий час простоювала. В 1970-х роках вежу пристосували для розміщення у ній кафе (можливо ресторану) "Вежа". В 1981 році тут з’явився відеомагнітофон і заклад став першим у Львові відео-кафе, де постійно були покази різних не радянських роликів. Також з вежею пов'язана історія про директорку кафе, яка вдавалася до значних фінансових махінацій, за які її ув'язнили, а за іншими версіями — її було розстріляно. Аферистку називали Сонькою "Золотою Ручкою", Сонею Брильянт (однак варто пам'ятати що таке прізвисько часто причіпляли до аферистів у той час). А історія набула широкого розголосу.

• Ротонда Рацлавської панорами. Збудована у 1894 р. Спеціально для виставки Рацлавської панорами. Була значно пошкоджена під час бойових дій Другої світової війни, у стані руїни простояла до кінця 1960-их рр. Тоді її ґрунтовно відремонтували, переобладнавши у спортивний корпус Львівського політехнічного інституту (тепер — НУ "Львівська політехніка"). Згодом у ньому розмістилася кафедра фізичного виховання цього навчального закладу. Архітектурно споруда повністю перероблена. Єдине, що залишилось автентичним — це даховий барабан зі шпилем.

Стрийський парк — перлина ландшафтної архітектури Європи, відома всім європейським школам садово-паркового мистецтва і навіть у далекій Японії.
Стрийський парк славиться багатою колекцією цінних та рідкісних дерев, чагарників — нараховується понад 200 видів рослин, є оранжерея, платанова і липова алеї. Тут зростають: червоний дуб, тюльпанове дерево, магнолія, сосна Веймутова, японський бузок, маньчжурська аралія, гінкго дволопатеве.
Доповненням природньої гами є невеликий ставок, на якому живуть лебеді. А також штучні руїни, побудовані у 1984 р. — данина романтичному стилю. Окрім сказаного вище на території парку діють Львівська дитяча залізниця (влітку), кінотеатр "Львів", бібліотека №18 (Сенсотека), торгово-промислова палата та дитячий майданчик.