Hurkalo waterfall is located on the Big river (the tributary of Stryj river), on the territory of 'Skole Beskids' National Park, 4 km southwest from the village centre, 570 m above sea level. The water drop height is about 5 m. The waterfall consists of one cascade that is divided by rocky ledge into two streams. One of them is a lot more affluent than the other. During dry seasons the smaller stream almost disappears, though it fully corresponds to its name (translated as «roarer») during floods: it really turns into the water running from the slopes of Parashka ridge and falling into the water pot with about 10 m in diameter and 2 m in depth with a roar. Though the water is quite cold, it is possible to swim in Hurkalo in summer.
There are several meadows with the place for a tent and overnight stops in the surroundings. There are also rapids higher along the flow of the river. Local people consider it a separate waterfall and call it Small Hurkalo ('Malyj Hurkalo'). A walking route to Mount Parashka lies along the river.
To get to the waterfall, you need to get off the bus in the village before the bridge and go straight along the river against the stream to the waterfall.
From Kushelnytsya (next village) you can follow the road, which is marked by the white rectangle with the yellow stripe in the middle.
Камінь було знайдено влітку 2006 р., в с. Корчин. Розташований він в урочищі Кам'янистий, приблизно на 2,5 км південніше від села, на лівому березі потоку Мала Річка.
Найбільш цікавий він численними написами пізнього походження, ще декількома більш ранніми петрогліфами, а також жолобом, чиє достеменне походження досі не можуть встановити.
Кожному з досліджених петрогліфів вченими знайдено аналогії в інших куточках Карпат як за семантикою, так і за технікою виконання.
Зокрема, що стосується жолобоподібного заглиблення, то аналоги зустрічаємо як в Українських Карпатах, так і на Чесько-Моравському пограниччі.
Щодо датування подібних пам'яток, то на теренах Чесько-Моравського пограниччя їх прийнято пов'язувати з періодом становлення раннього слов'янства. З цим не погоджується, до прикладу, науковець М. Бандрівський, але, на жаль, ще не віднайдено методики, яка б дозволила датувати ці пам'ятки більш точно.
Стосовно функціонального їх призначення зроблено припущення про використання жолобоподібних заглиблень для жертвоприношень. На це, зокрема, вказують сліди обпалу бурого кольору на стінках. Отже, не дарма йому приписують культове значення.
Також з Турецьким каменем (або як його ще називають — «Турецькою бабою») пов'язано багато легенд.
Камінь можна оглянути йдучи маршрутом з с. Корчин на гору Парашку.