Розташований на Великій Річці (притоці Стрия), на території Національного природного парку «Сколівські Бескиди», на відстані 4 км на південний захід від центру села, на висоті 570 м над рівнем моря. Висота падіння води — близько 5 м. Складається з одного каскаду, розділеного скельним виступом на два потоки, один з яких значно повноводніший від іншого. У посушливі пори менший струмінь майже зникає, а от під час паводків та повіней водоспад повністю відповідає своїй назві — вода, яка біжить зі схилів хребта Парашки, з гуркотом спадає у водобійний котел близько 10 м у діаметрі, глибина якого сягає майже 2 м. Влітку у ньому можна купатися, хоча вода досить холодна.
Поблизу водоспаду є кілька галявин, де є місце для намету і ночівлі. Вище за течією річки є перекати, які місцеве населення вважає за окремий водоспад і називає Малим Гуркалом. Вздовж річки пролягає пішохідний маршрут на гору Парашка.
Щоб потрапити на водоспад, потрібно вийти з автобуса в селі перед мостом, далі рухатися дорогою вздовж річки проти течії до водоспаду.
Від села Крушельниця до водоспаду веде стежка з маркуванням у вигляді білого прямокутника з жовтою смугою посередині.
Камінь було знайдено влітку 2006 р., в с. Корчин. Розташований він в урочищі Кам'янистий, приблизно на 2,5 км південніше від села, на лівому березі потоку Мала Річка.
Найбільш цікавий він численними написами пізнього походження, ще декількома більш ранніми петрогліфами, а також жолобом, чиє достеменне походження досі не можуть встановити.
Кожному з досліджених петрогліфів вченими знайдено аналогії в інших куточках Карпат як за семантикою, так і за технікою виконання.
Зокрема, що стосується жолобоподібного заглиблення, то аналоги зустрічаємо як в Українських Карпатах, так і на Чесько-Моравському пограниччі.
Щодо датування подібних пам'яток, то на теренах Чесько-Моравського пограниччя їх прийнято пов'язувати з періодом становлення раннього слов'янства. З цим не погоджується, до прикладу, науковець М. Бандрівський, але, на жаль, ще не віднайдено методики, яка б дозволила датувати ці пам'ятки більш точно.
Стосовно функціонального їх призначення зроблено припущення про використання жолобоподібних заглиблень для жертвоприношень. На це, зокрема, вказують сліди обпалу бурого кольору на стінках. Отже, не дарма йому приписують культове значення.
Також з Турецьким каменем (або як його ще називають — «Турецькою бабою») пов'язано багато легенд.
Камінь можна оглянути йдучи маршрутом з с. Корчин на гору Парашку.