Перший в Україні музей підков відкритий 30 жовтня 2014 року у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Гжицького з нагоди 230-річчя від заснування ветеринарної освіти в Україні. Основою для музейної експозиції стала колекція видатного ортопедиста, професора Казимира Щудловського, який за допомогою підков навчав студентів-ветеринарів ще у минулому столітті. Насамперед був створений ортопедичний клас-музей, де студенти проходили навчання.
Оновлена експозиція розмістилася в одній з кімнат кафедри хірургії університету. Її матеріали знайомлять відвідувачів з історією виникнення ковальської справи, зокрема, з мистецтвом підковування коней.
Цей вид мистецтва — підковування коней та інших тварин — виник давно. Передували цьому гіпосандалі, плетені з лози; потім для захисту підошви парнокопитних почали використовувати шкіру буйвола. В історичних джерелах згадуюються срібні, золоті сандалі, які прикріплювалися до копита коня шкіряними ремінцями. На думку дослідників, новаторами підковування коней були китайці та монголи. Варто підкреслити, що для цієї справи слід бути не просто ковалем, а майстром з поглибленним знанням анатомії тварин. Тож відвідувачам цікаво буде оглянути диплом Майстра кування, який видавався після піврічного навчання з анатомії коней та успішно складеного іспиту.
Безперечний інтерес викликає колекція підков, яка налічує приблизно 300 екземплярів, — від давніх (ХVII ст.) до сучасних; від великих та масивних до маленьких, легких; від робочих до кавалерійських, виїздних підков. Раритетом експозиції є вишукана англійська підкова, виконана зі сучасних матеріалів.
Привертає увагу також колекція вухнарів — спеціальних цвяшків, якими підкови кріпляться до копита коня. Тут можна оглянути австрійські, німецькі, чеські та польські взірці.
Оглядаючи представлений ковальський реманент (міні-кузню, різноманітне ковальське приладдя, похідну кузню тощо), відвідувачі можуть уявити весь процес виготовлення підкови — від "примірки" до готового виробу.
Хочете замовити розміщення свого об'єкту?
Заповніть форму зворотнього зв'язку — і ми з вами зв'яжемося.
© 2005-2024 karpaty.info
Передрук інформації можливий лише з дозволу адміністрації сайту.