МОНАСТИР БЕРНАРДИНІВ

Опис:
Комплекс монастиря та костелу бернарди́нів (бернардинський кляштор) — історико-архітектурна пам'ятка, що розташована у Львові на площі Соборній, 3-А (раніше пл. Бернардинська). На місці сучасного комплексу була дерев'яна бернардинська церква. Перша згадка про неї датується 1460 р.
У 1464 р. після чуми (вижив 1 з 5 монахів) міщани спалили дерев'яний монастир з каплицею. Однак у 1465 р. фундатор Андрій Одровонж виділив кошти на спорудження значно більших дерев'яних костелу та монастиря. У 1470–1484 рр. в монастирі проживав св. Ян з Дуклі (був монахом цього монастиря  — один із найшанованіших католицьких святих, покровитель Польщі й Литви, а також католицького Львова; в костелі зберігаються його мощі).
У 1600–1630 рр. зводився кам’яний костел бернардинців (сучасний храм cв. Андрія Первозванного), келії та господарські споруди. Авторами проекту костелу у стилі італійського ренесансу був П. Римлянин, після його смерті продовжував архітектор А. Прихильний, а ще будівничий монах Бернард Авелідес.
Третій ярус костелу надбудовував Андреас Бемер — вроцлавський скульптор і архітектор; під його керівництвом завершили оздоблення храму в 1630 р. На фасаді можна побачити статуї святих Ордену бернардинів, а в нішах другого ярусу — скульптурні зображення Матері Божої і апостолів Петра та Андрія. Швидше за все, йому ж належить і 38-метрова вежа костелу. На ній в 1753 р. був встановлений годинник з боєм, для котрого майстер Андрій Франк відлив спеціального дзвона. Силует вежі порізаний, складний, характерно барочний, витончений і дуже гармонійний.
Мурований корпус келій звели впритул до північної стіни храму; має коридорну систему розпланування. Приміщення перекриті склепіннями; будівля загалом триповерхова, з окремими чотириповерховими частинами. Монастир оточили кам'яними стінами з бійницями і баштою; до них прибудовані господарські будівлі — кузня, стайня та інші. Також поряд з монастирем колись було кладовище.
Монастир бернардинів довгий час був зовнішнім форпостом системи укріплень Львова. Виконувати цю оборонну функцію йому дозволяли власні системи укріплень і, в разі потреби, він захищав фланговим вогнем східні кордони міста. Монастир деякий час був розташований за основною лінією оборони міста,а саме між Галицькою брамою та Королівським бастіоном. Однак, згодом високі фортечні мури комплексу монастиря стали інтегральною частиною системи міських фортифікацій.
У першій пол. XVII ст. була закладена Глинянська вежа. У 1618 р. у вежі пробили ворота, але з огляду на безпеку міста їх заклали у 1620 р. Відновили прохід тільки у XX ст.
На сьогоднішній час збереглася тільки східна стіна укріплень та Глинянська вежа (брама) — з боку пл.  Митної. У комплекс Бернардинського кляштору (монастиря) також входить криниця споруджена 1620 р. і розташована праворуч від головного входу у костел, у глибині подвір'я. З цією криницею пов'язано декілька легенд та переказів. У 1761 р. над криницею споруджена ротонда, виконана у вигляді відкритої арочної альтанки, увінчаної куполом зі скульптурою. У куполі зберігся розпис на тему чудес cв. Яна з Дуклі. Сама пам'ятка була реставрована у 1970-х рр.
У 1960-х рр. під оборонним муром колишнього монастиря, неподалік Глинянської брами знаходився годинник, зроблений з квітів, що показував досить точний час, як на свою специфічну будову. У 2010 р., із зовнішнього боку оборонних мурів монастиря, було встановлено новий "квітковий" годинник, що функціонує дотепер.
У вересні-листопаді 2008 р. відбувся ремонт площі перед церквою — було покладено нові, широкі плити. Також площу обгороджено стовпчиками, що у подальшому унеможливило паркування автотранспорту безпосередньо перед храмом.
Попід стінами монастиря з боку вулиці Валової у 2000-х рр. виник так званий "Бернарденгарден" — сад бернардинів. У ньому, та на території вулиці, Музей ідей та інші організації проводять мистецькі акції. Найвідомішими заходами є літній "Кінолев" та “Львів — столиця ремесел”. Сам "Музей ідей" оселився у частині підвалів монастиря, де тепер проводить різноманітні виставки та презентації. 27 грудня 2007 р. у приміщенні однієї з келій знайдено фрески орієнтовно кінця XVII  —початку XVIII ст. За висновками фахівців, фрески мають іконографічну та історичну цінність. Сама келія є єдиною відомою на території Західної України келією з розписом. У січні 2008 р. розпочалися підготовчі роботи з відновлення фрески. Передбачали кілька етапів робіт — розчищення, реставрацію, законсервування і тоді аж експонування розпису.
Приміщення монастиря належить Центральному державному історичному архіву у Львові, а храм св. Андрія Первозванного передано Українській греко-католицькій церкві.
GPS:
 

Один з основних принципів роботи каталогу Карпати.інфо полягає в тому, що вся інформація про відпочинок в Карпатах регулярно перевіряється нашими працівниками.
Необхідні зміни вносяться на сайт протягом 1-2 робочих днів.

Ми вдячні, що Ви звернули увагу на неточність інформації. Для ретельнішого опрацювання Вашого звернення просимо уточнити, що саме не відповідало дійсності:

 
 
 
 

Опишіть детальніше *

Ваш e-mail для контакту   

Дякуємо за Вашу допомогу!