Poliana

Село розташоване у лісистій місцині поміж двома хребтами. Їх схили звернені до півдня та півночі. Саме ж село розміщене у широкій долині, завдовжки 7 кілометрів. Міститься воно на відстані 14 км від районного центру Mykolayiv.

Народні перекази про початок заснування розповідають, що десь в XIV ст., рятуючись від татар і турків, жителі села Грімна втекли в ліси за с. Красів. Ліси приваблювали їх своєю непрохідністю і широкими ярами та балками. Облюбувавши собі місце, і, побачивши, що тут сприятливі природні умови для землеробства і скотарства, люди почали вирубувати ліси і розбудовувати село, яке згодом одержало назву Поляна.

Історична довідка:

Після польської експансії частину села заселили тамтешні шляхтичі. Через те, що вони були багатшими за селян, нове поселення стало зватися Мідяки. Згодом у ньому поселялися українці, євреї.
Землевласникам у селі належало понад 240 га орної землі. Ще майже 25 гектарів мала церква. До скасування кріпацтва у 1848 році село належало графам Лосям. Згодом, у кінці XIX ст. й на початку XX ст., землі полянського фільварку належали графу Турусевичу, а опісля перейшли до дідички Євеліни Становської. Вона була останньою власницею земель села Поляна. Зазвичай самі поміщики проживали у сусідньому селі Бродки. У Поляні ж завжди перебували їхні управителі.
Окрім землі, поміщики володіли каменоломнею. З села камінь возили зазвичай до Львова на будівництво споруд і пам'ятників. Зокрема, кажуть, що з полянського каменю збудовано каплицю Боїмів. Ще однією власністю поміщиків у Поляні було дві корчми: одна запрацювала з 1840 року, а інша — з 1870-го.
За Польської влади свого лікаря у селі не було, тому доводилось їздити в Shchyrets або Mykolayiv. Візит до лікаря коштував 30-50 злотих, що для простого населення було дуже значною сумою.

Також в давні часи в цьому поселенні діяв ремісничий цех з виготовлення скла — гута. Від нього походила однойменна назва сільської вулиці та хутір. Не менш цікавою є назва "Гостинець" — це дорога з північної сторони села (її назва, як частина Поляни, збереглася серед селян до сьогодні). Через Гостинець полянці возили на фірах вугілля, скло, бочки до ріки Дністер. А там продавали купцям.

Варто відвідати:
  • Храм св. Івана Золотоуста (1770). Поруч — давній цвинтар.
Важлива інформація:
СлужбаАдресаТелефон
Красівська сільська радас. Підгородці+38 (03241) 6-26-12
Телефонна довідка +38 (032) 991-09-11
Поштаобслуговується відділенням:
с. Красів, вул. Петра Сагайдачного, 20
+38 (03241) 6-26-40
 
Hotels, hostels, campings, spa resorts
Rehabilitation, Spas, saunas, swimming pools