Середнє

Селище міського типу розташоване над річкою Веля (впадає в Латорицю), посередині між найбільшими містами Закарпаття — Ужгородом та Мукачевим (біля 22 км від кожного міста). Окрім цього, Середнє розміщене посеред долини. Ще існує переказ, що мешканці Середнього довго переходили з місця на місце, шукаючи вдалого місцярозташування для поселення, — аж поки осіли в серединній точці. Звідси, кажуть, й походить назва населеного пункту.

Сьогодні на площі 432 га проживає більше 6 тисяч осіб. Більшість мешканців — української національності, біля 25% — словаків, є угорці та роми.

Перші письмові згадки про поселення датуються 1384 роком, хоча відомо, що славний тутешній замок тамплієрів зведено біля ХІІ ст. У XV ст. Середнє стояло на торговому шляху Львів—Ужгород і носило статус торгового містечка. Письмові джерела також повідомляють, що у той час місцеві мешканці уже займалися виноробством.

Протягом століть Середнє переходить від одного угорського роду до іншого (Другети, Палочі, Добо), допоки потрапляє до австрійців. З того часу поселення занепало і до сьогодні не має колишньої слави. Хоча у ХІХ ст. Середнє таки повернуло статус містечка, а наприкінці століття суттєво зросла кількість його мешканців.

У ХХ ст. Середнє, як й увесь регіон переходить від держави до держави, допоки не стає частиною незалежної України у 1991 р.

Сьогодні селище відоме унікальним замком та винними підвалами. Неподалік від замку знайдено також рештки монастиря ордену тамплієрів, що відноситься до ХІІ ст.