Воловецкий район

Розташований у північній частині Закарпатської області в межах Вододільного та Полонинського хребтів. Найвища вершина — гора Великий Верх (1598 м н. р. м.), на межі з Міжгірським районом. Гірські хребти від Пашківців аж до Високого Каменя поблизу Підполоззя — це флористичний заказник "Пікуй", де під охороною є багато цінних рідкісних рослин, зокрема лікарських.

Всі річки Воловеччини — притоки Латориці (дунайський басейн), що бере початок на схилах Верховинського хребта, з-під Верецького перевалу. Вона дала назву селу Латорка, що розкинулося по обидва береги її русла, яке з плином набирає повноводності. До Латориці вливаються річечки Башта та Славка, що протікають через Верхні Ворота, а також Качурка (Верб'яж, Завадка), Віча (Гукливый, Воловец), Жденівка (Ждениево) та інші, що беруть початок у верхів'ях гір. Усі вони мають стрімку течію, круті береги, неширокі долини.

Район багатий змішаними лісами, в яких зростає переважно смерека, ялиця, бук, ясен і явір. Серед дерев влітку та восени можна знайти багато грибів та ягід.

Воловеччина — частина етнографічного району Бойківщини, однієї з трьох відомих історико-етнографічних груп українських Карпат — гуцулів, бойків, лемків, що мають істотну відмінність у побуті, звичаях, обрядах і матеріальній культурі.

Районний центр — селище Воловец.

Воловецький район — батьківщина української поетеси з непростою долею Софії Малильо, яка народилася у селі Верхні Ворота.

В регіоні поступово розвивається туристична інфраструктура. Курорт Ждениево наповнюється новими готелями, тут діє гірськолижний витяг. Для тих, хто зупиниться у Воловці, будуть доступними витяги у селах сусіднього Міжгірського району — Подобовці (бл. 10 км) та Пилипці (бл. 15 км). У районі проводяться змагання з парапланеризму, спортивного орієнтування та інші. Тут прокладено багато маршрутів для пішохідного туризму, найпопулярніші з них — з Воловця на Полонину Боржаву і з Пашківців та Ждениево на Вододільний хребет.

На Воловеччині є 7 мінеральних джерел. Найвідоміше з них — в урочищі Занька. Тривалий час тут працювали купальні, утримувані лісокомбінатом.

Варто відвідати:

"Лінія Арпада"

Спостерігаючи за поразками своїх союзників-німців на східному фронті, ще з літа 1943 р. Угорщина розпочала створення у гірських районах Карпат системи оборони, так звану лінію Арпада. Вона тяглася на 350 км уздовж вершин гірських хребтів, а її ширина в окремих місцях доходила до 120 км. Рубіж додатково посилювали 99 опорних пунктів, 750 дотів, 343 дзоти, 439 відкритих вогневих позицій та 400 км протипіхотних і протитанкових траншей. А на підступах до села Ясіня та Яблуницького перевалу було встановлено 12 км колючого дроту, через який пропущено струм з напругою 3000 В. Проте частинам радянської армії таки вдалося подолати цю систему оборони ціною життя понад 10 тис. солдатів. До найвідоміших залишків "лінії Арпада" належить бункер у селі Верхняя Грабовница та дот у селі Подполозье.

Дерев'яні церкви

  • Церква Введення Пресвятої Богородиці (1804), с. Абранка
  • Церква Преображення Господнього (1878) з дзвіницею (поч. ХХ ст.), с. Верб’яж
  • Церква Святого Духа з дзвіницею (поч. ХVІІІ ст.), Гукливый
  • Миколаївська церква з дзвіницею (поч. ХХ ст.), с. Задільське
  • Церква Святого Духа з дзвіницею (кін. XVIII ст.), с. Котельниця
  • Церква Успіння Пресвятої Богородиці з дзвіницею (1898), с. Тишів
  • Церква Вознесіння Господнього з дзвіницею (ХІХ ст.), с. Ялове
  • Каплиця, збудована на честь скасування кріпосного права (1848, 1928); с. Верхні Ворота

Заповідники, заказники

  • Флористичний заповідник "Пікуй"
    Розташований на межі з Львівською областю. Під охороною багато цінних рідкісних рослин, букове рідколісся із залишками букового криволісся на схилах гори Пікуй.
  • Лісовий заказник "Росішний" (західні схили гори Стій)
    У первісному вигляді збереглися елітні ялицеві насадження, а також ряд рідкісних рослин — листовик сколопендровий, страусове перо звичайне, лілія лісова. Є буковий праліс.
  • Ботанічний заказник "Бузок" (Жденієвське лісництво)
    Охороняється рідкісний ендемічний вид бузку угорського, занесеного до Червоної книги України. Його можна побачити у заростях сіровільшаників з домішкою ясена звичайного, горобини звичайної та явора, і разом з бруслиною європейською, жимолостю пухнастою, крушиною ламкою, вербою козячою формує тут підлісок. У трав’яному покриві трапляються: калюжниця болотна, гадючник в’язолистий, осока трясучкова, чемериця біла, паслін солодко-гіркий та деякі інші.
  • Загальнозоологічний заказник "Потік Оса"
    Під охороною — форель струмкова, саламандра плямиста, тритон карпатський, бурозубка альпійська.
  • Заказник "Голиця", біля с. Нижние Ворота
    Охороняються рослини, занесені до Червоної книги України: віничник крилатий, шафран Гейфеля та інші рідкісні види.
  • Ботанічна пам’ятка природи "Гора Високий Камінь"
    Славиться тим, що має найвищий у Карпатах ареал зростання дуба скельного і сосни чорної, а також реліктові угруповання з домінуванням липи широколистої та серцелистої, які збереглися на крутих схилах і кам’янистому гребені на висоті 840 м н. р. м. На вершині гори охороняється один із двох реліктових осередків сосни звичайної в Закарпатті. На кам’янистих розсипах трапляються кущі порічок блискучих, агрусу.
  • Ботанічна пам’ятка природи "Тис ягідний" (Підполозянське лісництво)
    Місцезростання тиса ягідного, який занесений до Червоної книги України. Вік дерев — бл. 300 років.
Важлива інформація:
СлужбаАдресаТелефон
Воловецька районна радавул. Незалежності, 30+38 (03136) 2-22-66
Воловецька селищна радавул. Пушкіна, 7+38 (03136) 2-25-33
Телефонна довідка +38 (031) 991-09-11
Центральна районна лікарнявул. Карпатська, 23+38 (03136) 2-43-00
Цілодобова аптекавул. Карпатська, 23
(в районній лікарні)
 
 
Аптекивул. Карпатська, 46
вул. Карпатська, 50
 
Поштавул. О. Пушкіна, 6+38 (03136) 2-22-85
Гірська пошуково-рятувальна службас. Нижні Ворота, вул. Центральна, 110+38 (050) 273-76-45
 
Фотогалерея
 Церковь Успения Пресвятой Богородицы с колокольней (1898), с. Тишев  Полонина Боржава  Полонина Боржава  Полонина Боржава  Развалины сыроварни на склоне горы Плай  Вид на Вододельный хребет и пгт Воловец с горы Плай  Вид на село Гукливый с горы Плай  Вид на Воловец с горы Плай  Вид на Воловец с горы Плай  Вид на Воловец и развалины сыроварни с горы Плай  Вид с горы Плай  Вид с горы Плай  Вид с горы Плай  Склон горы Плай  На горе Плай: развалины сыроварни и вид на пгт Воловец  Цветущий черничник на склоне горы Плай  Дорога на гору Плай, сзади (слева направо) - горы Темнатик, Воскресенский Верх ("Цыцка"), Пикуй  Гора Великий Верх  Гора Великий Верх  Гора Темнатик, справа на заднем плане - гора Пикуй  Гора Воскресенский Верх ("Цыцка")
Отели, хостели, кемпинги, базы отдыха, санатории
Частный сектор
Рестораны, кафе, дегустации
Горнолыжные подъемники
Оздоровление, спа, cауны, бассейны
Музеи
Досуг, экскурсии, активный отдых
Транспортные услуги
Развлечения
Достопримечательности