Що варто відвідати в Роздолі

  • Костел кармелітів

    Згадка про перший дерев'яний костел у Роздолі з'являється у 1615 р. Але у 1620 р. його знищили татари.
    Власники Чернієвські розпочали будівництво мурованого храму у 1616 р., яке не було закінчено.
    У 1647 р. Жевуські запросили до Роздола отців кармелітів, передавши їм незакінчений костел. Костел, що мав оборонний характер, було освячено у вересні 1648 року. При освячені в храм внесли відомий образ Матері Божої Ченстоховської.
    В середині XVIII ст. інтер'єр костелу прикрашали сім вівтарів. В 1743 р. живописець Михайло Адамович із Роздолу намалював образи св. Іоана та Михаїла. Кам'яну будівлю монастиря завершують у 1763 р., і ченці з дерев'яних будинків переселились туди. У 1774 р. храм було освячено під титулом св. Трійці.
    Монастир мав бути закритий австрійською владою у 1780 р., але щоб цього не сталося, тут було засновано шпиталь для тяжко хворих. У 1837 та 1858 рр. здійснено ремонт костелу на кошти Лянцкоронських.
    Ченці-кармеліти виїхали до Польщі у 1945 р., забравши частину майна, в тому числі й ікону Матері Божої Ченстоховської. У монастирі розмістили лікарню, а в храмі — клуб.
    У січні 1992 р. храм було повернуто віруючим і освячено під титулом Матері Божої Скальпулярної.
    Адреса: смт Розділ
  • Палац

    Перша магнатська літня резиденція в стилі класицизм була побудована в Роздолі Станіславом Жевуським, львівським земським суддею. Одружившись з Анною, онучкою Матвія Чернієвського, першого власника міста, він отримав Розділ, як посаг. Від тої резиденції залишився флігель.

    Близько 1740 року Міхал Юзеф Жевуський збудував тут великопанську резиденцію. Це був мурований палац, який від імені дружини Францішки з Цетнерів, отримав назву Франкопіль. Палац було зведено у стилі французького ренесансу на взірець замків долини Луари.
    Резиденція була оточена регулярним парком. Згодом там з'явилося багато екзотичних рослин.

    Після Жевуських маєток перейшов у власність Лянцкоронських, які володіли ним до 1939 р.
    У 1874 р. Антоній Лянцкоронський розпочав реконструкцію палацу, яка здійснювалася під керівництвом відомого львівського архітектора Юліана Захаревича. Палац було добудовано і розширено. У 1904 р. французький архітектор Шарль Баужу об'єднав ці будівлі зі старим корпусом.
    До початку Першої світової війни за проектом архітектора Люнтваля з Сілезії було збудовано ліве (східне) крило палацу.

    Палац славився колекцією предметів мистецтва. Вважається, що засновником багатого зібрання був ще Міхал Юзеф Жевуський, який звозив сюди предмети мистецтва з інших родових маєтків. При Каролі Антонії Лянцкоронському колекція була настільки великою, що суперничала з колекцією самого імператора Франца Йосифа.
    Напередодні Другої світової війни багато експонатів було вивезено у Віденський палац графа Антона Лянцкоронського, де вони були реквізовані і згодом осіли у фондах Королівського замку в Варшаві і краківського Вавеля. Предмети старовини, що залишилися у Роздолі, після націоналізації маєтку у 1940 р. були вивезені до Ермітажу і Одеського археологічного музею.

    Стараннями директора Львівської галереї мистецтв Бориса Возницького, маєток Лянцкоронських покинули останні уламки мистецької колекції — мармурова фігура Марса ІІ ст., антична скульптура жінки з жертовною чашею (ІІ ст. до н.е.) і портрет римлянки, що довгі роки вважалися гіпсовими копіями давніх скульптур.
    В радянські роки тут відкрили санаторій. Зараз палац перебуває у приватній власності.
    Адреса: смт Розділ