Берездівці

Берездівці — село у Миколаївському районі, розміщене на відстані близько 23,5 км від районного центру.

Версія походження назви:
Існує декілька версій щодо походження назви. Припускають, що на території поселення був берестовий ліс. Або ж, що у Берездівцях оселилися мешканці Берестя (сучасного білоруського міста Брест).
Також існує легенда, що Берездівці виникли з міста Аннополь. Однак пізніше історики спростували її.
Адже архівні документи свідчать, що Францішка Цетнер-Жевуська (власниця села) заснувала біля Берездівців невеличке поселення Аннополь у 1715 році. А перша згадка про існуючий зараз населений пункт датується 1410 р. За планами засновників, нове поселення мало стати більшим за вже інуюче. Однак пізніше Аннополь почав потрохи зникати, зрештою він просто приєднався до Берездівців.
Історія села:
Перша письмова згадка, як вже було сказано вище, датується 1410 роком. Саме того року місцевий шляхтич Микола чи Бенедикт (Бенко) збудувув у селі дерев'яний костел Різдва Пресвятої Діви Марії.
Відомо, що у 1455 році в околицях Берездівців працювала рудня, в якій виплавляли залізо з болотяної руди. Міхи рудні приводились в рух млиновим колесом, а процес плавки руди тривав декілька годин. Для роботи рудні використовувалось деревне вугілля, яке виплавлювали з букового дерева. Мабуть саме через це зараз цей вид дерева на території села майже не знайти.
У 1526 році населеному пункту надали Магдебурзьке право, а з ним — статус міста. Разом з цим Берездівці отримали привілей влаштовувати ринок. Його у містечку організовували щотижня по середах. Варто додати, що на той час містечко мало типове для європейських міст планування: з центральною площею Ринок від якої йшло 6 вуличок.
Не можна сказати, що Берездівці жили спокійним і розміреним життям, адже напади татар ставали все частішими, і більш нищівними (1618—1621 рр.). Саме це стало однією з основних перепон для розвитку міста. Ймовірно тоді ж був знищений і місцевий замок. За деякими документами ще у 1651 році можна було роздивитися земляні укріплення колишнього замку.
Про те, що містечко, навіть у часи свого розквіту було невеликим, свідчить зокрема те, що два поверхи в Берездівцях мала тільки одна кам'яниця — будинок польського товариства Народної школи. При ній діяв магазин сільськогосподарського товариства й концертний зал з гардеробом. Саме в цьому приміщенні відбувалися збори місцевого стрілецького товариства, ставилися аматорські вистави. В часи, коли Берездівці були містом, тут жила велика юдейська громада. Була дерев'яна синагога (збудована в XVIII ст., розміри — 17 на 20 м, висота — 12 м), яку розібрали під час Другої світової. Треба також додати, що в земельній метриці села 1787 року зазначено про існування в Берездівцях окремої єврейської школи.
До середини ХVII ст. Берездівці були поділені між 7 власниками. Тут було 3 корчми і 2 млини. У 1727 році населений пункт вже належав Цетнерам, які передали маєток в оренду на 3 роки юдеєві Єноху Юзефовичу. За час його діяльності господарська ситуація тут різко змінилась. Але незабаром маєтки, через шлюб Францішки Цетнер з графом, подільським воєводою Міхалом Юзефом Жевуським перейшли до Жевуських. Самі Жевуські господарства не вели, а передавали маєтки в оренду дрібній шляхті.
У 1746 році відбулась подія, яка стала знаковою для села. 16 травня у будинку Ядвиги Долинської з Аннаполю почав плакати кривавими сльозами образ Розіп'ятого Ісуса. Згідно з канонічними приписами образ загорнули в тканину, опечатали і перевезли до костелу. Образ обслідували єпископські комісари, опитали свідків і архієпископ Миколай Вижицький визнав декретом від 1 квітня 1747 р. його чудотворним. Так костел у Берездівцях став одним з найважливіших паломницьких місць.
У 1769-1771 рр. подільський воєвода Міхал Юзеф Жевуський, його дружина Францішка з Цетнерів виділили кошти на побудову нового мурованого храму у бароковому стилі на місці старого дерев'яного. Костел зведений за проектом Бернарда Меретина, однак завершений вже після смерті видатного архітектора (зокрема він знаний авторством Собору Святого Юрія у Львові). Ймовірно, будівництво завершив придворний архітектор Флоріан Ріхтер. Храм освячений єпископом Вацлавом Сераковським під титулом Воздвиження Чесного Хреста.
У 1802 р. Берездівці перейшли у спадок Станіславу Скарбеку від його тітки. Згодом він тут заклав двір, який став одним з найвідоміших в околиці. При ньому діяла гуральня, у якій працювали сироти.
Ще за польської влади у місцевій школі точилися суперечки стосовно мови навчання. Незважаючи на численні декларації українців, мова викладання залишалася польською аж до 1939 року.
Під час Другої світової війни почались масові переселення. Євреїв з Берездівців вивезли до гетто в Стрию. Поляків до 1945 року в селі мешкало понад 1700 мешканців, і 70 відсотків з них були поселені до Шльонського воєводства, що у Польщі. Корінне ж населення зазнало чимало горя у роки визвольної боротьби, багато родин було вивезено в Сибір.
Під час сумнозвісної операції "Вісла" багато українців з Закерзоння було переселено на територію села.
Цікаві факти пов'язані з Берездівцями:
    • Історичні документи донесли на своїх сторінках один з безлічі прикладів поведінки шляхти з кріпаками. 1637 року місцева шляхтянка Агнєшка Опацька наказала слугам схопити свою колишню служницю і відрубати їй голову. Причиною цього послужили пишні золотисті коси дівчини. Відрубану голову наказала кинути у вогонь, викрикуючи, що служниця не варта мати таке красиве волосся. За свій дикунський злочин була лише оштрафована та відсиділа кілька тижнів у вежі Львівського замку. Вчений Владислав Лозіньський зазначив, що це був унікальний за жорстокістю випадок, вчинений шляхтою протягом століття на території Руського воєводства.
    • У 1924 р. в Берездівцях трапилась велика пожежа. Її спричинило троє дітей, які біля хати пекли картоплю. Вогонь швидко поширився через немолочені скирти й фасолю, які селяни тримали коло своїх, зазвичай дерев'яних, будинків. Таким чином внаслідок пожежі згоріли аж 40 хат.
    • За польської влади Берездівці 5 років були центром однойменної ґміни, це сталося внаслідок адміністративної реформи у Польщі 1 серпня 1934 року. До неї входили ще 9 сіл. Щоправда центром ґміни Берездівці побули недовго. У 1939 році, після приходу радянської влади, змінився і адміністративний поділ.
    • У 1949 році село відвідала всесвітньо відома українська співачка Соломія Крушельницька. Кілька днів вона гостювала у своєї двоюрідної сестри Марії, яка мешкала у Берездівцях.
    • На Ходорівській дорозі, перед в'їздом у село, можна побачити пам'ятник святого Яна. У часи Другої світової війни цей пам'ятник знищили радянські війська, а у 2010 р. його було відновлено. Гору, на якій стоїть скульптура святого Яна, люди у селі і донині називають Яновою горою.
Важлива інформація:
Код для міжміського зв'язку 03241
Варто відвідати