Що варто відвідати в передмісті Львова

  • Вознесенський костел

    Перша побудова мурованого костелу на місці дерев'яного (спалений у 1630 р.) датується 1641-1645 рр. Деякий час тут зберігалися мощі св. Валентина (табличка на вході і храмове свято досі пов'язує костел з цим іменем). Не минуло й століття, як споруда занепала.
    Відбудована протягом 1740-1760 рр. під керівництвом архітектора Бернарда Меретина, який зробив будівлю бароковою. Інші митці, які прикрашали інтер'єр: Станіслав Строїнський, Антон Осінський, Матвій Полейовський, Антоніо Тавеліо, Мартін Строїнський. Частина живопису збережена.
    У 1774 р. споруда освячена як храм Успіння Пресвятої Діви Марії.
    Сьогодні костел діючий, у святкові дні тут проводяться богослужіння.
    Дзвіницю біля храму зведено за проектом Петра Полейовського у 1766 р.
    Навпроти костелу вирізняється симпатична споруда — це колишня плебанія (житло священика).

    Адреса: с. Наварія
  • Костел Всіх Святих

    Взірець сакральної архтектури з бароковим фронтоном зведений протягом 1751-1758 рр. Автором проекту був відомий архітектор Бернард Меретин. Інтер'єр прикрашав чудовий скульптор Йоган Ґеорґ Пінзель (деякі тутешні роботи сьогодні зберігаються у Львові).
    У кінці XVIII ст. Александром Ролінським були також виконані фрески, залишки яких можна побачити сьогодні. Настінний живопис, а також вівтар були реставровані кілька разів (1900, 1927, 1929–1931).
    У червні 1852 р. тут була розміщена ікона Утіхи Матері Божої, яка на початку цього ж року почала самовідновлюватися. Коронована ця святиня у 1932 р. львівським архієпископом. Після війни, однак, вивезена до Польщі.
    Окрім того, що у 1961 р. храм закритий радянською владою, він горів у 1974 р. Тож сьогодні пам'ятка напівзруйнована і не має склепіння.
    Костел розташований у миловидному місці на березі озерця.

    Адреса: с. Годовиця
  • Костел св. Катерини

    Кам'яний храм зведений протягом 1612-1635 рр. як обитель єзуїтів. Про оборонний характер споруди свідчать розташування храму на пагорбі і збережені бійниці з трьох сторін вежі костелу.
    Сьогодні ця пам'ятка архітектури національного значення — діюча греко-католицька церква св. Івана Богослова.

    Адреса: с. Зимна Вода
  • Медова печера

    Геологічна пам'ятка природи, штучного походження. Дата першої згадки про неї досі є спірною. Однак, найбільш поширеною є версія створення печери пов'язана з каменоломнею, яка працювала на території Майорівки в першій половині XIX ст. Припускають, що саме тоді (у 1850 р.) було видовбано печеру, яку назвали Медова або Медунка. Обидва найменування походять від жовтуватого, наче мед, кольору вапняку, в товщі котрого утворено гроти.
    Загальна довжина її ходів — близько 56 м, середня висота — 4,5 м, середня ширина — 8,5 м.
    Складається печера з двох великих гротів, з'єднаних вузьким проходом-хідником. Гроти можна візуально поділити на 3 кімнати, а також четверту (важкодоступну). Склепіння першого гроту підпирає кам'яна колона, другий — завершується вузьким лазом, яким можна проповзти кілька метрів (далі ходу немає).
    Сучасний екологічний стан печери — незадовільний.
    Печера покрита зсередини чорною сажею від вогнищ і смолоскипів та засмічена. Лише в другому гроті можна побачити природний жовтуватий колір вапняка.
    Крім цього, печера цікава тим, що тут водяться кажани, зокрема звичайні широковухи.
    Адреса:
  • Палац архієпископів

    Чудесний взірець заміської архітектури Галичини зведений у 1730 р. у стилі бароко як літня резиденція для львівських архієпископів. Архітектор — Юзеф Фонтана. Довершення будівлі тривало протягом 1760-х рр. Всередині була розміщена церква-капличка.
    Будівля пережила занепад наприкінці ХІХ ст. Уже у 1922-1925 рр. фасад і деякі деталі інтер'єру частково стилізовані під модерн за проектом Броніслава Віктора.
    Цікавий також тил споруди, який прикрашений кам'яними тваринами.
    Повний занепад пам'ятки почався зі середини ХХ ст., — під час російської та німецької влади.
    Окрім резиденції єпископів, споруда використовувалася під школу механізаторів та тюрму НКВД. Сьогодні у приміщені розміщена бібліотека Науково-дослідного інституту сільського господарства.
    Скульптури обабіч головної в'їзної брами (є ще господарська) зроблені у стилі рококо у 1920 р. Біля цієї брами праворуч видніється місце, де ще довший час працював годинник.
    Будівлі, що півколом оточують подвір'я палацу, були службовими — тут проживала прислуга та розміщувалися каретні стайні, їдальня.
    Біля палацового комплексу наприкінці XVIII ст. створений дендропарк зі ставками та липовою алеєю. Частково парк збережений до тепер.

    Адреса: с. Оброшине