Офіційне посвячення музею-криївки було у вересні 2014 р. Саме на цьому місці 16 серпня 1955 р. відбувся бій між упівцями і загоном НКВД: командир повстанців застрелений пострілом в чоло, двоє інших бійців УПА відіслані на допит у львівську "Тюрму на Лонцького".

Слід згадати, що до схованки упівців, які створили тут підпільну типографію, це укриття використовувалося бійцями польсько-української війни 1918-1919 рр. Криївка була знайдена у 1970-х роках лісниками, однак солдати усе розібрали.

Сучасна криївка відбудована й облаштована за описом Володимири Кулик на прізвисько Андрійка, яка свого часу жила у схованці і була в ній у час бою 1955 р. Навколо криївки проглядаються зарослі лінії оборони, а всередині розміщені експонати періодів польсько-української та Першої світової воєн, які точилися в околицях.

Сама схованка складається з двох основних приміщень, між якими прокладено тунель завдовжки 30 м. Одна кімната була розрахована для проводу повстанців, в іншій вели документацію жінки-друкарки (до 1952 р.). Сьогодні тут зберігаються каганці, піч, друкарські машинки та побутові речі повстанців; також відтворені дворівневі ліжка-нари.

Цікаво, що в тунелі розміщена міні-каплиця, одним з експонатів якої є "Молитовник українського народу" (1947 р. видання). Цілком новим приміщенням стала музейна кімната криївки, де розміщені накази на нагордження упівців та фото з зображенями нагород, є брошурка "Літопис УПА", стенд з буфонами-грошима, світлини та листи Андрійки тощо.

Криївка стала місцем для фільмування — тут знімалися кінострічки "Останній бій в Басівці", "Історія однієї криївки", фільми про головокомандуючого УПА Василя Кука, січового стрільця Дмитра Вітовського. На цьому місці зафільмований цікавий сюжет про ставлення упівців до куріння та акоголю. Актуальною для сучасності є стрічка про використання тактики УПА на Сході України.